Правова позиція
Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 серпня 2026 року
у справі № 201/10481/23
Кримінальна юрисдикція
Щодо кваліфікації дій особи за ч. 5 ст. 111-1 КК України
ФАБУЛА СПРАВИ
За вироком районного суду міста ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, а також з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування на строк 10 років. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, а також з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, державного управління та контролю, місцевого самоврядування на строк 10 років.
Апеляційний суд ухвалою вирок районного суду міста стосовно ОСОБА_8 залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Колегія суддів апеляційного суду погодилася із вироком місцевого суду та зазначила, що наведені докази у своїй сукупності є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Також, погоджуючись з визначеною кваліфікацією, суди обґрунтовано зазначили на логічній неможливості зайняття такої посади ОСОБА_8 без попереднього планування і домовленості з представниками окупаційної влади, зважаючи на те, що він був призначений на цю посаду відповідним указом.
Водночас суди дійшли висновку, що на добровільність вчинення інкримінованих дій засудженим указує надане ним інтерв`ю російському телеканалу «Россия 24», яке підтверджує невимушеність його поведінки та відсутність будь-якого примусу стосовно нього. До того ж матеріали провадження не містять будь-яких відомостей, які б підтвердили, що засуджений діяв через застосування до нього фізичного або психічного примусу.
Разом з тим, слушними є посилання судів на те, що посада голови адміністрації міста Маріуполя, як органу виконавчої влади, за своїм змістом передбачає виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функції.
Верховний Суд наголошує, що працівниками органу досудового розслідування були проведені огляди публікацій в засобах масової інформації (наказ про призначення засудженого главою адміністрації м. Маріуполя та інтерв`ю, надане останнім телеканалу «россия 24») через мережу Інтернет і задля збереження доступності інформації у відкритих джерелах, здійснено її цифрове зберігання, яка надає змогу захистити та зберігати інформацію з плином часу, включаючи її справжність, доступність, ідентичність, постійність, рендеринг (візуалізацію) та зрозумілість, що корелюється зі стандартами, викладеними у Протоколах Берклі, визнаних Управлінням ООН.
Також Суд звертає увагу на те, що відсутні у справі відомості, які б вказували на те, що інформація, надана органом досудового розслідування, не відповідає дійсності, зокрема, що вона містить ознаки фальсифікації та/або навмисного спотворення даних.
ВИСНОВКИ: суди дійшли обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 поза розумним сумнівом в умисному та добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти основ національної безпеки, колабораційна діяльність, співпраця з державою-агресором
