Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 серпня 2026 року
у справі № 953/10140/25
Цивільна юрисдикція
Щодо покладення на відповідача обов’язку відшкодувати позивачу судові витрати у разі відмови від позову внаслідок задоволення вимог після його пред’явлення
ФАБУЛА СПРАВИ
Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у загальному розмірі 31 285,41 грн.
У жовтні 2025 року до суду надійшла заява від ОСББ про відмову від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі сплатила на користь ОСББ «Наш городок» вищевказаний розмір заборгованості.
У вказаній заяві заявлено клопотання про розподіл судових витрат, зокрема: судового збору у розмірі 3 028,00 грн і правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн. Позивач уважав, що сплачена ним сума судового збору та витрати на правничу допомогу повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 на його користь.
Ухвалою районного суду міста прийнято відмову ОСББ «Наш городок»від позову, провадження у справі закрито.
Постановою апеляційного суду ухвалу районного суду міста залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у статті 142 ЦПК України.
У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (частина перша статті 142 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат у частині судового збору, судом стягнуто з відповідача на користь позивача 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору, а також компенсовано інші 50 відсотків із держави.
Указане не узгоджується з вищевказаними нормами процесуального закону та судовою практикою Верховного Суду.
Такий алгоритм розподілу судового збору поєднує взаємовиключні підстави відшкодування судових витрат.
Зазначене не є погіршенням становища заявника касаційної скарги, так як розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України) є імперативною нормою для суду, який за результатом розгляду справи розподіляє судові витрати як за заявою учасника справи, так і з власної ініціативи.
Посилання касаційної скарги на необхідність застосування частини першої статті 142 ЦПК України є помилковими, так як указана норма права є загальною процесуальною нормою, а частина третя цієї статті є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює наслідки відмови позивача від позову.
Таким чином, з урахуванням частини третьої статті 142 ЦПК України, оскільки позивач відмовився від позову у зв'язку із добровільною сплатою відповідачем заборгованості після пред'явлення позову, а предметом позову було саме стягнення заборгованості, тому у цій справі наявні правові підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, зокрема, судового збору.
ВИСНОВКИ: тлумачення частини третьої 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред'явлення позову.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правила розподілу судових витрат, наслідки відмови від позову, компенсація судових витрат