Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 серпня 2026 року
у справі № 320/46652/23
Адміністративна юрисдикція
Щодо наслідків порушення процедури проведення податкової перевірки
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернулася до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС, у якому просила суд визнати протиправними та скасувати:
- податкові повідомлення-рішення;
- рішення про застосування штрафних санкцій;
- вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Рішенням окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.
Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
ОЦІНКА СУДУ
У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Дотримання цих вимог в їх сукупності може бути належною підставою для призначення та проведення перевірки
Досліджуючи правомірність дій контролюючого органу, колегія суддів насамперед акцентує увагу на тому, що дотримання встановленої законом процедури проведення перевірки є фундаментальною передумовою легітимності її результатів.
Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, наведені вище обставини не врахував, помилково кваліфікувавши вимоги позивачки щодо процедурних порушень при проведенні перевірки та відсутності акта про анулювання її реєстрації як «похідні» та «другорядні» та, як наслідок, зосередив свою увагу виключно на аналізі фактичного стану виконання договірних зобов`язань щодо повернення коштів.
Такий підхід прямо суперечить сталій практиці Верховного Суду щодо безумовної пріоритетності правової оцінки дотримання контролюючим органом процедури проведення податкової перевірки. Фундаментальні порушення порядку здійснення заходу контролю (зокрема, неправомірна зміна виду перевірки з виїзної на невиїзну), так само як і недотримання законодавчо встановленого алгоритму реалізації владних повноважень щодо анулювання статусу платника єдиного податку, є самостійними та достатніми підставами для висновку про юридичну дефектність прийнятих за наслідками такої перевірки актів індивідуальної дії.
ВИСНОВКИ: установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, суд не має переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою для прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії по суті виявлених порушень, оскільки дефект процедури є самостійною та достатньою підставою для висновку про їхню протиправність.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: податковий контроль, владні управлінські функції, законність рішень суб’єкта владних повноважень, допустимість доказів
