Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 листопада 2026 року
у справі № 488/3174/23
Цивільна юрисдикція
Щодо недостатності обізнаності особи про цільове призначення земельної ділянки та законодавчі обмеження для висновку про її недобросовісність під час будівництва житлового будинку
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) звернувся з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.
Рішенням районного суду міста у задоволенні позову відмовлено.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду міста скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов прокурора в інтересах держави в особі обласної державної адміністрації (обласної військової адміністрації) задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).
Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
Суди встановили, що придбавши за договором купівлі-продажу земельну ділянку, надану раніше у власність ОСОБА_2 на підставі рішень міської ради, відповідач ОСОБА_1 16 грудня 2010 року зареєструвала повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме будівництво індивідуального житлового будинку 14 жовтня 2014 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт індивідуального житлового будинку за поштовою/будівельною адресою та 27 жовтня 2014 року декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівельні роботи на якому виконувалися на підставі повідомлення про початок їх виконання, а саме індивідуальний житловий будинок. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 серпня 2023 року, яка міститься в матеріалах цивільної справи, право власності на вищевказаний житловий будинок у Реєстрі не зареєстроване.
Отже, суди не перевірили правомірність втручання у право відповідачки на повагу до житла та мирне володіння майном крізь призму критеріїв правомірності такого втручання, а саме: його відповідності закону, наявності легітимної мети та дотримання принципу пропорційності. Зокрема, залишилося нез`ясованим, чи є демонтаж спірного житлового будинку необхідним і співмірним заходом захисту прав позивача, чи існують менш обтяжливі способи такого захисту та чи не покладатиме обрання саме цього способу на відповідачку надмірний індивідуальний тягар унаслідок можливої втрати єдиного житла.
ВИСНОВКИ: скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов до передчасного висновку, що ОСОБА_1, знаючи про цільове призначення ділянки, законодавчі обмеження здійснила незаконне будівництво, а відтак її дії не можна вважати добросовісними, а тягар усунення порушень - надмірним, оскільки саме по собі знання особи про цільове призначення земельної ділянки та встановлені законодавством обмеження не свідчать про її недобросовісність, якщо на момент набуття права власності на земельну ділянку та будівництва житлового будинку вона мала обґрунтовані підстави вважати свої дії правомірними.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: негаторний позов, охорона лісового фонду, пропорційність втручання, захист земельних прв