Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 17 листопада 2026 року
у справі № 280/8567/25
Адміністративна юрисдикція
Щодо умов призначення державної соціальної допомоги на догляд особі з інвалідністю І групи підгрупи «Б», яка отримує пенсію по інвалідності у зв’язку із захворюванням, пов’язаним із проходженням служби
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФ України), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України щодо відмови у призначенні позивачу державної соціальної допомоги на догляд у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу державну соціальну допомогу у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на догляд, починаючи з дати звернення із заявою.
Адміністративний суд рішенням позов задовольнив.
Апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення окружного адміністративного суду та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 16 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) до пенсії за вислугу років нараховується державна соціальна допомога на догляд особам з інвалідністю І групи внаслідок причин, визначених пунктом «б» статті 20 цього Закону, або внаслідок трудового каліцтва, професійного чи загального захворювання, або одиноким пенсіонерам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду, у порядку і на умовах, передбачених Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
Пунктом «б» частини першої статті 24 Закону № 2262-XII передбачено нарахування до пенсії по інвалідності державної соціальної допомоги на догляд у порядку і на умовах, установлених Законом України від 18.05.2004 №1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» (далі - Закон № 1727-IV).
Отже, статті 16 та 24 Закону № 2262-XII регулюють питання нарахування державної соціальної допомоги на догляд до різних видів пенсій. Водночас обидві норми містять відсилання до Закону № 1727-IV, який визначає коло осіб, що мають право на таку допомогу, умови її призначення та розміри.
Наведене свідчить про те, що пункт «б» статті 24 Закону № 2262-XII не встановлює безумовного права кожного одержувача пенсії по інвалідності на державну соціальну допомогу на догляд. Його положення підлягають застосуванню у взаємозв`язку з умовами призначення допомоги, визначеними Законом № 1727-IV.
Сам факт встановлення особі інвалідності І групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, не є достатньою підставою для застосування пункту 3 частини першої статті 7 Закону № 1727-IV, якщо такій особі призначено пенсію по інвалідності, а не пенсію за вислугу років.
Пункти 1 і 2 частини першої статті 7 Закону № 1727-IV пов`язують призначення допомоги із статусом особи з інвалідністю внаслідок війни. Пункт 4 цієї частини прямо не поширюється на осіб з інвалідністю I групи. Пункт 5 передбачає додаткову умову малозабезпеченості, а пункт 6 стосується одиноких осіб, які досягли 80-річного віку та відповідають іншим установленим у ньому умовам. Отже, для кожної категорії законодавець визначив окрему сукупність юридичних передумов отримання допомоги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1727-IV державна соціальна допомога на догляд у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлюється визначеним цією нормою особам з інвалідністю I групи підгрупи «Б», які належать до категорій, зазначених у підпункті «а» пункту 1, підпункті «а» пункту 2 (із передбаченим цією нормою додатковим критерієм участі в бойових діях у період Другої світової війни) або пункті 3 частини першої статті 7 цього Закону.
Отже, стаття 8 Закону № 1727-IV визначає розмір допомоги для осіб, які відповідають умовам її призначення за статтею 7 цього Закону, але не встановлює самостійних підстав для набуття права на таку допомогу. Належність до підгрупи «Б» I групи інвалідності сама собою не є достатньою умовою призначення допомоги в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму.
Аналогічне розмежування встановлює Порядок № 261 у редакції, чинній на час звернення позивача. Підпункт 3 пункту 13 цього Порядку поширюється на осіб, яким призначено пенсію за вислугу років, а підпункт 2 пункту 18 передбачає допомогу в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для відповідних осіб з інвалідністю I групи підгрупи «Б». Натомість підпункт 5 пункту 13 та підпункт 5 пункту 18 передбачають інші умови призначення і розмір допомоги - 15 відсотків - для малозабезпечених осіб з інвалідністю I групи підгрупи «Б». Порядок № 261 конкретизує положення Закону № 1727-IV та не встановлює самостійної підстави для допомоги в розмірі 50 відсотків особі, яка не відповідає вимогам статті 7 цього Закону.
ВИСНОВКИ: пункт «б» частини першої статті 24 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо нарахування до пенсії по інвалідності державної соціальної допомоги на догляд не встановлює самостійного та безумовного права на її отримання, а застосовується з урахуванням умов, визначених статтею 7 Закону України від 18.05.2004 №1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам».
Особа з інвалідністю І групи підгрупи «Б», якій призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із захворюванням, пов'язаним із проходженням служби, та яка не має статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, не набуває лише з цих підстав права на державну соціальну допомогу на догляд у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму за пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України від 18.05.2004 №1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», оскільки застосування цієї норми передбачає призначення пенсії за вислугу років.
Водночас це не виключає призначення допомоги за іншою підставою, передбаченою статтею 7 Закону України від 18.05.2004 №1727-IV «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», за наявності встановлених нею умов.
Статтею 9 Закону № 1727-IV у редакції, чинній на час звернення позивача, визначено, що державна соціальна допомога на догляд призначається органом, який призначає пенсії. Водночас визначення компетентного органу не змінює передбачених статтею 7 цього Закону матеріально-правових умов набуття права на допомогу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, пенсійні спори, право на соціальні виплати