Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 28 березня 2019 року
у справі № 904/2115/18
Господарська юрисдикція
Щодо підстав відповідальності підрядника за крадіжку матеріалів на об’єкті будівництва
Фабула справи: Департамент житлово-комунального господарства та будівництва обласної державної адміністрації просив зобов'язати ТОВ "Укрбудремонттехнологія" виконати умови договору шляхом безоплатного виконання робіт щодо встановлення викрадених матеріалів на об'єкті за власний рахунок.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникло зобов'язання усунути недоліки, які пов'язані з викраденням на об'єкті матеріалів, включених до обсягів прийнятих та оплачених позивачем робіт на відповідну суму.
Рішенням господарського суду в позові відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Укрбудремонттехнологія" посилається на те, що умовами договору не передбачено покладення на відповідача ризику випадкового пошкодження або знищення об'єкта до введення його в експлуатацію і відповідні ризики не враховані в ціні роботи, у зв'язку з чим апеляційний суд безпідставно поклав на відповідача безоплатне виконання робіт.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 842 ЦК України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку - сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 853 наведеного Кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Ч. 3 ст. 882 вказаного Кодексу встановлено, що замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.
Відповідно до ч. 1 ст. 883 зазначеного Кодексу підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач не довів тих обставин, з якими він пов'язував свої позовні вимоги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові з тих підстав, що судами не встановлено, а позивачем не спростовано, що мали місце недоліки, що виникли внаслідок допущених відповідачем порушень, що передбачено положеннями п. 6.2 договору, на який посилався позивач в обґрунтування своїх вимог.
Із встановлених судами обставин справи не вбачається, що відповідач брав на себе зобов'язання із охорони використаних матеріалів.
Висновки: судами не встановлено, а позивачем не спростовано, що викрадення матеріальних ресурсів відбулося з вини відповідача, відповідно до п.п. 7.4, 7.8 договору підряду, та відповідач був причетний до крадіжки матеріалів, а його вина була доведена у встановленому законом порядку, що виключає правові підстави для покладення на відповідача відповідних обов'язків.
Викрадення матеріалів на об'єкті не є недоліком, який безпосередньо пов'язаний з виконанням відповідачем зобов'язань за договором у відповідній частині, не є знищенням або пошкодження використаних матеріалів.
Ключові слова: виконання будівельних робіт, порушення умов договору підряду, неналежне виконання зобов’язання
