Правова позиція
Великої палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 12 грудня 2018 року
у справі № 752/11896/17
Цивільна юрисдикція
Щодо доказів належного інформування сторони про час і місце розгляду справи
Фабула справи: ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Суд першої інстанції ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнив повністю.
Суд апеляційної інстанції прийняв постанову, якою заочне рішення скасував і постановив нове – про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача коштів.
Постанова мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо суті спору є правильними, неправильним є висновок місцевого суду стосовно того, що відповідач належним чином повідомлялась про час і місце слухання справи, а тому суд першої інстанції не мав підстав розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів. Зворотні повідомлення про вручення відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання кореспонденції у матеріалах справи відсутні, а відповідні поштові відправлення повернуті до суду за закінчення строку зберігання.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_4 зазначає, що суди дійшли неправильних висновків у справі на підставі недостовірних доказів, наданих позивачем.
Правова позиція Верховного Суду: на момент ухвалення судом першої інстанції заочного рішення процесуальний закон передбачав, що заочний розгляд справи може відбуватися у випадку повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.
У цій справі станом на момент ухвалення заочного рішення відбулося лише одне судове засідання, а тому для проведення заочного розгляду справи суд першої інстанції критерій повторної неявки відповідача не дотримав.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення, судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 74 ЦПК України у зазначеній редакції).
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, днем вручення судової повістки є:
- день вручення судової повістки під розписку;
- день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Висновки: приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.
Крім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (п. 31 Постанови від 20.06.2018 року у справі № 127/2871/16-ц).
Ключові слова: належне повідомлення сторони, судове провадження, поштовий зв'язок
