Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 червня 2019 року
у справі № 643/17966/14-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо звернення стягнення на квартиру як на частину об'єкта нерухомого майна в разі визначення предметом іпотеки будинок в цілому
Фабула справи: ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ «АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовну заяву мотивовано тим, що між ВАТ «АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 2 644 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % річних на строк до 25 грудня 2012 року.
Також позивач вказував, що на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, предметом якого є багатоквартирний житловий будинок. Позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором перестав виконувати з грудня 2008 року.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ПАТ «АБ «Укргазбанк» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду апеляційну скаргу ПАТ «АБ «Укргазбанк» задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «АБ «Укргазбанк» відмовлено з інших підстав.
Апеляційний суд зробив висновки, що спірна квартира на час укладення договору іпотеки була невідокремленою складовою частиною предмета іпотеки, тому відсутні правові підстави вважати, що ця квартира стала самостійним предметом іпотеки. Той факт, що в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відображено, що об`єктом обтяження є квартири, розташовані в житловому будинку, не підтверджує набуття спірною квартирою статусу самостійного предмета іпотеки. Договір іпотеки, копія якого наявна у матеріалах справи, передбачає право Банку звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки та не містить процедури звернення стягнення на квартиру як складову частину предмета іпотеки.
Мотивація касаційної скарги: ПАТ «АБ «Укргазбанк» зазначило про те, що спірна квартира відчужена без дозволу Банку, тому іпотекодержатель має право одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи, в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна. Законом встановлені підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої підстави, як набуття права власності іншою особою.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 5 Закону № 898-IV “Про іпотеку” (далі - Закон № 898-IV) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об`єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником такого майна на час укладення іпотечного договору. Частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.
Чинне законодавство, зокрема ЦК України, Закон № 898-IV та Закон України № 2654-XII «Про заставу», не містить жодної статті, яка б визначала особливості іпотеки житла - багатоквартирного житлового будинку чи квартир у ньому.
Висновки: оскільки квартира у багатоквартирному житловому будинку не була самостійним предметом іпотеки, тому позивач не вправі реалізувати свої права іпотекодержателя шляхом примусового звернення стягнення на неї у встановленому законом порядку незалежно від інших квартир у багатоквартирному житловому будинку, бо таке житлове приміщення як окрема частина об`єкта нерухомого майна не було самостійним предметом іпотеки, а може бути визначено як частка багатоквартирного будинку, який є предметом іпотеки.
Ключові слова: забезпечення виконання зобов’язання, відповідальність боржника перед кредитором, способи звернення стягнення на предмет іпотеки
