Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 лютого 2019 року
у справі № 335/8855/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо переривання строку позовної давності у спорах про стягнення заборгованості за кредитним договором
Фабула справи: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що банк, звернувшись до суду у вересні 2015 року, пропустив встановлений законом трирічний строк позовної давності, про застосування якого заявив відповідач та перебіг якого слід рахувати з дати звернення банку до позичальника з вимогою про дострокове повернення кредиту - 01 вересня 2011 року.
Мотивація касаційної скарги: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначило, що пред'явленням банком позову про звернення стягнення на предмет іпотеки перервався строк позовної давності, який слід рахувати з дати ухвалення відповідного судового рішення про звернення стягнення на цей предмет іпотеки.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Реалізація кредитором права на дострокову вимогу про повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, може реалізовуватись кредитором як шляхом пред'явлення позову до суду, так і шляхом направлення письмової вимоги боржнику, якщо договором не передбачено іншого порядку.
Визначення правової природи письмової вимоги кредитора до боржника, та відповідно правових наслідків її надіслання залежить від змісту такої вимоги.
Якщо вимога за своїм змістом є нагадуванням чи інформуванням про існування заборгованості, а також містить прохання про погашення поточної заборгованості, то така вимога є досудовою претензією.
Якщо письмове звернення кредитора до боржника містить вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості як простроченої, так і поточної, то таке звернення є вимогою про дострокове повернення кредиту, наслідком надіслання якої є зміна строку виконання основного зобов'язання у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Висновки: за змістом ч. 2 ст. 264 ЦК України підставою переривання позовної давності визначено саме пред'явлення позову, а не ухвалення рішення судом, як помилково вважав позивач.
Ключові слова: сплив позовної давності, загальна позовна давність, звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу
