Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 31 жовтня 2018 року
у справі № 648/2419/13-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо обчислення позовної давності у випадках, коли з позовом до суду звертається прокурор в інтересах відповідного органу
Фабула справи: прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до суду в інтересах держави в особі обласної державної адміністрації та ДП до РДА, ОСОБА_3 про визнання недійсними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням районного суду позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано розпорядження голови РДА про припинення права користування земельною ділянкою, про згоду щодо передачі в оренду земельної ділянки для сінокосіння, про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між РДА та ОСОБА_3. Зобов'язано ОСОБА_3 повернути у власність держави земельну ділянку.
Рішенням апеляційного суду рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу прокурора відхилено, рішення апеляційного суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: заступник Генерального прокурора України звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та рішення апеляційного суду з передбачених п.1,4 ч.1 ст.355 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення із заявою про перегляд судових рішень) підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме ст.ст. 256, 257, 261, 267 ЦК України.
Правова позиція Верховного Суду: надана заявником для порівняння постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 619/4128/14-ц не може бути підтвердженням передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) підстави перегляду судового рішення суду касаційної інстанції, оскільки цією постановою відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з тим, що обставини, які стали підставою для такого перегляду, не підтвердилися.
За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав вважати обґрунтованою заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 22 липня 2016 року у справі № 648/2419/13-ц.
Висновки: позовна давність у випадках, коли з позовом до суду звертається прокурор в інтересах відповідного органу (підприємства), обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися саме позивач (відповідний орган), а не прокурор.
