Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 жовтня 2019 року
у справі № 363/1417/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо дискреційних повноважень суду при вирішенні питання про поновлення процесуального строку
Фабула справи: ПАТ Комерційний банк «Правекс-Банк» (далі - ПАТ КБ «Правекс-Банк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням суду першої інстанції позов ПАТ КБ «Правекс-Банк» задоволено.
Ухвалою суду першої інстанції заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.
Апеляційним судом повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення суду першої інстанції.
Апеляційним судом відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою вдруге ОСОБА_1 на заочне рішення суду першої інстанції. Відмовляючи у відкритті провадження, апеляційний суд виходив із того, що заявник не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначає, що апеляційна скарга вперше направлена вчасно, проте помилково до суду апеляційної інстанції без урахування п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України. Пропуск строків є ненавмисним та спричинений змінами у законодавстві.
Правова позиція Верховного Суду: п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Висновки: вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційного повноваження суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти є чи обставини, на які посилається заявник такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку.
Ключові слова: підстави поновлення процесуальних строків, судовий розсуд, пропуск процесуального строку, пропуск строку на апеляційне оскарження, поважна причина пропуску строку, підстави відмови у відкритті апеляційного провадження
