Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 листопада 2019 року
у справі № 336/6704/13-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо особливостей ліцензування діяльності фактора із стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті
Фабула справи: ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просило:
- солідарно стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір) в розмірі 94 891,70 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 01 серпня 2013 року становить 758 469,36 грн, з яких: 60 348,45 доларів США, що еквівалентно 482 365,16 грн - кредитна заборгованість;
- 34 543,25 доларів США, що еквівалентно 276 104,20 грн - заборгованість за процентами;
- в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк», банк) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 66 414 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 15 процентів річних на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення до 19 серпня 2015 року. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, за яким поручитель відповідає перед кредитором в солідарному порядку в тому ж обсязі, що і позичальник. Крім того, для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку банку було передано нерухоме майно - житловий будинок. Після цього між ПAT «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, за яким ПAT «УкрСиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект» своє право грошової вимоги до боржника. Одночасно з відступленням прав вимоги до фактора перейшли і усі права банку за всіма договорами забезпечення. ОСОБА_1 не виконувала взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість за кредитним договором у зазначеному вище розмірі.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду, позов ТОВ «Кей-Колект» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кей-Колект» заборгованість за кредитним договором в сумі 60 348,45 доларів США, заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 34 543,25 доларів США. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що суди не врахували того, що ТОВ «Кей-Колект» не надало доказів набуття ним прав кредитора за кредитним договором і договором іпотеки та доказів наявності у нього індивідуальної чи генеральної ліцензії, згідно з якою він має право нараховувати відсотки в іноземній валюті.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог ЦК України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, факторинг.
Ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначений перелік видів діяльності, які потребують ліцензування. До такої діяльності надання факторингу не відноситься.
Установлено, що ТОВ «Кей-Колект» є суб`єктом підприємницької діяльності та зареєстроване як фінансова установа і має право здійснювати фінансові послуги з факторингу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет № 15-93 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв`язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.
Аналіз ст. 1, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Декрету № 15-93 дає підстави вважати, що право вимоги за кредитним договором, яке перейшло до ТОВ «Кей-Колект» за договором факторингу, не є валютною операцією, яка потребує наявності генеральної або індивідуальної ліцензії.
Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Не заборонено законодавством стягнення боргу і у валюті зобов`язання.
Висновки: зазначення у кредитному договорі надання кредитних коштів у іноземній валюті та набуття фактором права вимоги за таким кредитним договором не зобов`язує його отримувати ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, так як сам фактор не видає кредитні кошти, а лише набуває право вимоги сплати заборгованості.
Ключові слова: кредитні правовідносини, валюта виконання грошового зобов’язання, ліцензування валютних операцій, боргове зобов’язання в іноземній валюті, перехід права вимоги
