Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 березня 2019 року
у справі № 350/67/15-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо завершення процедури приватизації, розпочатої спадкодавцем, та одержання державного акта про право власності на землю
Фабула справи: ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними дій, визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжними землекористувачами, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішень.
ОСОБА_3 зазначала, що вона, як спадкоємець за заповітом після ОСОБА_7, на підставі рішення суду є власником житлового будинку. Рішенням сільської ради ОСОБА_7 дозволено приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Проте за життя ОСОБА_7 не зміг завершити розпочату приватизацію земельної ділянки, а тому вона, як спадкоємець, має право на її завершення.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Визнано право ОСОБА_3 на завершення розпочатої ОСОБА_7 процедури приватизації земельної ділянки та отримання свідоцтва про право власності на цю земельну ділянку. Ухвалою апеляційного суду рішення залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_4 вважає, що вимоги позивача не є способами захисту порушеного права. У справі відсутній спір про право, у зв'язку із чим висновки судів першої та апеляційної інстанцій про порушення прав позивача вважає помилковими.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Крім того, спадкоємець нерухомого майна у разі, якщо спадкодавцю належало право користування земельною ділянкою, вправі реалізувати своє право на безоплатне набуття у власність земельної ділянки у розмірах, встановлених ЗК України та у порядку, визначеному ст. ст. 116, 118, 122 ЗК України.
Суди, задовольняючи позовні вимоги, не перевірили чи існує рішення органу місцевого самоврядування про передачу ОСОБА_7 безоплатно у приватну власність земельної ділянки. Не уточнили, чи зверталася ОСОБА_3 як спадкоємець до органів місцевого самоврядування про завершення процедури приватизації, розпочатої спадкодавцем, чи бажає реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у користуванні.
Висновки: якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Ключові слова: обсяг спадкової маси, приватизація земель, спадкування нерухомості, перехід прав та обов’язків спадкодавця