Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 січня 2024 року
у справі № 736/1435/21
Цивільна юрисдикція
Щодо суб'єктів, наділених повноваженнями замовити технічну документацію із землеустрою стосовно встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2, які діють в інтересах малолітнього ОСОБА_3, звернулися до суду з позовом до селищної ради про визнання рішення неправомірним та зобов'язання повторно розглянути заяву про затвердження технічної документації на земельну ділянку і передачу її у власність.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (частина перша статті 26 Закону України «Про землеустрій»).
Згідно із частиною другою статті 55 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (стаття 79-1 ЗК України). Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина четверта статті 78-1 ЗК України).
Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням технічної документації є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета приватизації - земельної ділянки, а її затвердження засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі відповідного органу) із вибором земельної ділянки. Відмовити у затвердженні такої документації із землеустрою відповідний орган виконавчої влади або органу місцевого самоврядування може виключно у зв`язку з її невідповідністю законодавству, затвердженій документації із землеустрою або містобудівній документації.
Затвердження технічної документації на земельну ділянку не має обов`язковим наслідком передання цієї ділянки особі, коштом якої таку документацію виготовлено, крім випадків, якщо ця особа має юридичні підстави та право претендувати на отримання відповідної ділянки.
Законодавство не містить положень щодо втрати чинності або обмежень використання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у зв`язку з переходом прав власності на нерухоме майно, яке розташоване на такій земельній ділянці, до іншої особи (зміни землекористувача).
ВИСНОВКИ: призначення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) полягає у формуванні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (присвоєння їй кадастрового номера). Тобто, така документація дозволяє лише ідентифікувати на землі власника земельну ділянку. При цьому закон безпосередньо наділяє повноваженням замовити таку документацію (без надання дозволу власника на її розроблення) громадян - землекористувачів, заінтересованих у приватизації земельної ділянки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок землекористування, порядок набуття земельних прав, процедура формування земельної ділянки
