Ухвала
28 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 199/3152/20
провадження № 61-15179ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,
розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення трьох відсотків річних та пені,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просили: стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на користь ОСОБА_1 : за депозитним договором від 26 липня 2013 року № SAMDN25000736773359 з основною карткою № 26351621087444: 3 % у валюті договору за порушення грошового зобов`язання в межах позовної давності за періоди з 19 травня 2016 року (включно) по 19 травня 2019 року (включно) та з 25 грудня 2019 року (включно) до дня ухвалення судом рішення у справі; пеню в межах позовної давності в сумі 2 698 835,63 грн (94 845,41 доларів США (сума протиправно утримуваних коштів) х 28,4551 (курс НБУ станом на 24 грудня 2020 року)); за депозитним договором від 21 серпня 2013 року № SAMDN25000737224020, укладеним шляхом підписання заяви № SAMDN25000737224020 на оформлення вкладу «Стандарт» на 12 міс.», з основною карткою № 26351621517538: 3 % у валюті договору за порушення грошового зобов`язання в межах позовної давності за періоди з 19 травня 2016 року (включно) по 19 травня 2019 року (включно) та з 25 грудня 2019 року (включно) й до дня ухвалення судом рішення в цій справі; пеню в межах позовної давності в сумі 418 671,04 грн (1 107 185,28 RUB (сума протиправно утримуваних коштів) х 0,37814 (курс НБУ станом на 24 грудня 2020 року)); стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на користь ОСОБА_2 за депозитним договором від 16 вересня 2013 року № SAMDN25000737673323, укладеним шляхом оформлення заяви № SAMDN25000737673323 на оформлення вкладу «Стандарт» на 12 міс.», з основною карткою № 26357621796171: 3 % у валюті договору за порушення грошового зобов`язання в межах позовної давності за періоди з 19 травня 2016 року (включно) по 19 травня 2019 року (включно) та з 25 грудня 2019 року (включно) й до дня ухвалення судом рішення в цій справі; пеню в межах позовної давності в сумі: 3 251 315,01 грн (114 261,24 доларів США (сума протиправно утримуваних коштів) х 28,4551 (курс НБУ станом на 24 грудня 2020 року)).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за депозитним договором від 26 липня 2013 року № SAMDN25000736773359: 3 % в сумі 8 808,93 доларів США та пеню в сумі 2 628 080,95 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 за депозитним договором від 21 серпня 2013 року № SAMDN25000737224020: 3 % в сумі 102 831,73 RUB та пеню в сумі 411 706,84 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 за депозитним договором від 16 вересня 2013 року № SAMDN25000737673323: 3 % в сумі 10 612,21 доларів США; пеню в сумі: 3 166 076,12 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року - без змін.
09 вересня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» подало засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Крім того АТ КБ «ПриватБанк» просить змінити мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень, виключивши з них фрази: договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року, укладений між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінілон» шляхом використання принципу мовчазної згоди вкладників банку, є нікчемним в силу положень частини першої статті 520, частини першої статті 654, частини другої статті 1059 Цивільного кодексу України, адже будь-які усні чи мовчазні зміни до письмового договору банківського вкладу є нікчемними. Крім того, договір про переведення боргу б/н від 17 листопада 2014 року також є нікчемним відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України, адже він порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина і на незаконне заволодіння вкладами громадян України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень АТ КБ «ПриватБанк» вказало, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду України від 29 січня 2014 року у справі № 6-149цс13, від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-118цс14, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц, в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року у справі № 757/32522/17-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 591/678/16-ц, від 12 вересня 2019 року у справі № 234/3636/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 201/18575/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 757/18977/18-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 757/53464/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також наразі відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 520, частини першої статті 654, частини другої статті 1059 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах в частині визнання/встановлення факту нікчемності договору переведення боргу, а також в частині можливого переведення боргу за договором банківського вкладу за мовчазної згоди вкладника та щодо можливого ототожнення договору банківського вкладу з договором переведення боргу (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, суди ухвалили рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 8 частини першої, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.
АТ КБ «ПриватБанк» заявило клопотання про зупинення дії та виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року і постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року, посилаючись на те, що оскаржуваними судовими рішеннями встановлено нікчемність договору переведення боргу від 17 листопада 2014 року № б/н, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінілон», тому дія судових рішень в цій частині може призвести до незворотних наслідків у вигляді можливого безпідставного відновлення зобов`язань банку перед вкладниками, які були переведені на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінілон», і взагалі подальшого суттєвого утруднення їх повернення до початкового стану у разі задоволенні касаційної скарги.
Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання або про зупинення дії судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Доводи клопотання АТ КБ «ПриватБанк» не свідчать про необхідність зупинення дії чи виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року, оскільки вони є лише припущенням про ймовірність настання певних наслідків у майбутньому. При цьому в обґрунтування наведених у клопотанні обставин заявником не додано доказів вчинення дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваних судових рішень, а відтак наразі не доведено реальність настання обставин, на які посилається заявник. Сама по собі незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх дії чи виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.
Враховуючи, що заявником не наведено достатніх підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити дію чи виконання судового рішення, та не надано доказів на їх підтвердження, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року.
Витребувати з Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська цивільну справу № 199/3152/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення трьох відсотків річних та пені.
Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення дії та виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 09 березня 2021 року і постанови Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 29 жовтня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. А. Стрільчук В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко
