Справа № 947/5562/21
Провадження № 1-кс/947/2018/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.02.2022 року слідчий суддяКиївського районногосудум.Одеси ОСОБА_1 ,присекретарі судовогозасідання ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_4 ,підозрюваної ОСОБА_5 ,розглянувшиувідкритому судовомузасіданнівм.Одесіклопотаннястаршого слідчогов ОВССУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромвідділу Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 ,пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою врамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ізмаїл, Одеської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої провідним інженером (госп. розрахунок) управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000028 від 13.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366 КК України, за фактом заволодіння державними грошовими коштами, виділеними під час реалізації міжнародного грантового проекту «Чиста ріка».
26.01.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 366, ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України.
31.01.2022 року слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 1577916 гривень, строком до 14.02.2022 року.
Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування не видається за можливе з об`єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваної.
2. Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваної у судовому засіданні заперечував проти задоволення та просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, вказавши, що підозра необґрунтована, ризики є надуманими, підозрювана має на утриманні хворого онука, який потребує лікування та догляду.
Підозрювана к судовому засіданні підтримав думку захисника та заперечувала проти задоволення клопотання.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України,тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Згідно матеріалів поданого клопотання, 25.01.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 2 ст. 366 КК України - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки;
- ч. 4 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах;
- 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах;
- 5 ст. 191 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадженняобґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Крім того, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.
4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, одне з яких є особливо тяжким, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою осіб, що спричинили тяжкі наслідки, їх суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади та місцевого самоврядування, у зв`язку з чим, ризик можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 займає посаду провідного інженера (госп. розрахунок) управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, що вказує на те, що остання має певний авторитет та вплив серед працівників міської ради, а також інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також, який надає їй доступ до службових кабінетів, відповідної документації, та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, тому ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення, спотворення підозрюваною важливих для даного кримінального провадження речей та документів, які можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, продовжує існувати.
Ризик незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) у даному кримінальному провадженні продовжує існувати, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрювана може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 .
4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з клопотання, для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, необхідність у проведенні яких виникла у ході досудового розслідування.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання піл варто підозрюваній ОСОБА_5 .
4.4. Вирішення питання щодо можливості застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».
При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).
Так, слідчий суддя враховує характеризуючи дані підозрюваної, відповідно до яких остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась має постійне місце реєстрації та проживання,
Крім того, відповідно до довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, ОСОБА_5 мешкає разом з онуком 2011 року народження, який є інвалідом, згідно медичної довідки, тому останній потребує належного догляду.
Викладені обставини вказують на можливість запобігання встановленим ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно доч.ч.1,2ст.182КПК України,домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбаченого покарання у виді позбавлення волі.
В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Враховуючи характеризуючи дані підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваної ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволення старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42020160000000028 від 13.01.2020 року відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 25.03.2022 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 строком до 25.03.2022 року, наступні обов`язки:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Копію ухвали про застосування відносно підозрювану ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
