Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 947/5562/21
Провадження № 1-кс/947/7678/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.08.2022 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженцям.Одеса,громадянинаУкраїни,українця,звищоюосвітою,одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , займаючого посаду інженера у ТОВ «Будівельна група «Кристал», офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.
Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000028 від 13.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4, 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч. ч. 2, 3 ст. 209 КК України, за фактом заволодіння державними грошовими коштами, виділеними під час реалізації міжнародного грантового проекту «Чиста ріка».
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється Одеською обласною прокуратурою.
04.08.2022 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого організованою групою та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою у великих розмірах за обставин викладених у письмовому вигляді у клопотанні.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, виготовити або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені вище обставини, сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, а тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні оголосив клопотання та підтримав його у повному обсязі, просив його задовольнити та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3535946 грн..
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 в судовомузасіданні заперечувалапроти задоволенняклопотання сторониобвинувачення зогляду нанаступне.Додатки доклопотання,які наданідо судусуттєво відрізняютьсявід екземпляраклопотання,який буловручено ОСОБА_6 ,чим порушеноправо останньогона захист.Також надумку захисникапідозра,пред`явлена ОСОБА_6 необґрунтована,оскільки стороноюобвинувачення матеріалиїї непідтверджують,а тількипідтверджують виконання ОСОБА_6 обов`язків згідноукладених трудовихвідносин.Усі роботивиконанні згіднопредмету договоруу повномуобсязі дозазначеного етапузупинення робітта уналежній якості,про щослідством здобутидокази танадані досуду,що підтверджуєвідсутність подіїзлочину.Розмір майновоїшкоди увідповідності дост.242КПК Україниорганом досудовогорозслідування невизначений.Також нерозкрито обставинивчинення кримінальногоправопорушення,його конкретніознаки,які вказуютьна наявнийумисел у ОСОБА_6 на скоєнняінкримінованих злочинів.Щодо заявленогопрокурором ризикуможливого переховуванняпідозрюваного ОСОБА_6 від органівдосудового розслідуваннята суду,в томучислі іна територіїінших держав,який прокуроробґрунтовує тяжкістюпокарання,яке передбаченесанкцією статті,за якою ОСОБА_6 повідомлено пропідозру захисникзазначає,що вказанетвердження прокурорає необґрунтованим,незаконним,непередбаченим нормамиКПК України.Жодного факту,який бивказував назаявлений прокуроромризик вклопотанні тадоданих матеріалахсправи немає.Ризики знищення,приховування абоспотворення документів,спростовуються відсутністютаких заперіод довготривалогослідства,а ризикищодо продовженнявчиняти аналогічніправопорушення,знищити,спотворити доказивідсутні танівелюються тим,що ОСОБА_6 жодним чиномне чинивперешкод привиконання органомдосудового розслідуванняслідчих дій,які вжепроведені (допити,запити,вилучення всіхоригіналів документів,тощо). Ризик можливоговпливу підозрюванимна свідківу кримінальномупровадженні непідтверджується жоднимчином таспростовується характеризуючимипідозрюваного даними. Крім цього, захисник звернула увагу слідчого судді на те, що запропонований стороною обвинувачення розмір застави у сумі понад 3,5 млн. грн. є непомірним для підозрюваного з огляду на його майновий стан та жодним чином необґрунтований прокурором у судовому засіданні.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримуючи думку захисника ОСОБА_4 , просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення посилаючись на те, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 датоване 03.08.2022 року, а повідомлення про підозру складене 04.08.2022 року, що свідчить про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 було складено тоді, коли він ще не набув статусу підозрюваного, що свідчить про його безпідставність. Також звернув увагу слідчого судді на те, що підозрюваний ОСОБА_6 на даний час проходить службу у Збройних Силах України та необхідний державі для захисту територіальної цілісності та оборони України від збройної агресії Російської Федерації, на підтвердження чого надав слідчому судді клопотання т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 12.08.2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, в якому останній просив взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_6 .
Підозрюваний в судовому засіданні з підозрою пред`явленою йому не погодився та просив відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення. Зазначив, що обставини викладені у клопотанні сторони обвинувачення не відповідають дійсності.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастиною п`ятоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
04.08.2022 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.28, ч. 2 ст. 366 КК України за кваліфікуючими ознаками - внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненого організованою групою та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за ознаками заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою у великих розмірах.
Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_6 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: матеріалами УСР в Одеській області ДСР НП України в ході виконання доручення слідчого; протоколами НСРД; наказом про призначення на посаду;судовою будівельно-технічною експертизою; почеркознавчими експертизами; протоколами огляду місця події;протоколами допиту свідків та іншими матеріалами провадження в сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України та не погоджується із посиланням сторони захисту на необґрунтованість підозри за обставин викладених у письмових запереченнях захисників.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на те, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п. п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, ч. 3 ст. 289 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, з огляду на те, що підозрюваний з метою уникнення настання такої кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Проте, аналізуючи вказаний ризик також в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на надані захисниками характеризуючі дані на підозрюваного, відповідно до яких він офіційно одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має офіційне місце роботи та на даний час проходить військову службу у Збройних силах України, де зарекомендував себе з позитивного боку, також підозрюваний позитивно характеризується за місцем мешкання відповідно до чого слідчий суддя приходить до висновку, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є мінімальним.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає вказані ризики недоведеними стороною обвинувачення, з огляду на наступне.
Слідчий суддя вважає, що у клопотанні відсутнє належне обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення щодо того яким чином підозрюваний буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або яким чином він буде перешкоджати кримінальному провадженню, також з огляду на тривалий проміжок часу протягом якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження,слідчий суддяможе зробитивисновок проте,що органомдосудового розслідуванняпроведена вжезначна кількістьслідчих дій,атому слідчий суддя прийшов до висновку, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.
Також, посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку слідчого судді є необґрунтованим, адже сторона обвинувачення у клопотанні не зазначає на яких саме свідків може впливати підозрюваний.
Крім цього, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу з покладенням на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні не буде достатнім для запобігання можливості існування вказаного ризику.
4.3. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Беручи доуваги обставиниймовірного вчиненняпідозрюваним кримінальнихправопорушень,встановлений всудовому засіданнімінімальний ризику виглядіможливого переховуванняпідозрюваного відоргану досудовогорозслідування тасуду,а такожміцні соціальнізв`язки підозрюваного,а саме,те,що вінодружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має постійне місце роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на даний час проходить службу у ЗСУ, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу і в повній мірі буде здатним запобігти встановленому ризику.
Керуючись, ст. ст. 177, 178, 179, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно ОСОБА_6 відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 04.10.2022року, в межах строку досудового розслідування, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль завиконанням ухвалипокласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого суддіможе бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні заяву захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора третього відділупроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчихтериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором третього відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно ОСОБА_6 , -
ВСТАНОВИВ:
У провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно ОСОБА_6 .
В судовому засіданні під час розгляду вищезазначеного клопотання захисником підозрюваного ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_4 було заявлено відвід прокурору ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що останній у кримінальному провадженні неодноразово діяв та приймав рішення всупереч визначеним КПК України нормам, грубо порушуючи права її підзахисного ОСОБА_6 , що свідчить про його упередженість. Доводи заявленого відводу викладено захисником підозрюваного у письмовому вигляді у заяві про відвід, яку було надано захисником у судовому засіданні слідчому судді та іншим учасникам судового процесу.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 просив вирішити питання про відвід прокурору на розсуд суду.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав заяву свого захисника про відвід прокурору.
Прокурор заперечував проти задоволення заяви про його відвід від участі у розгляді клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.
Дослідивши заяву про відвід, матеріали клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідност. 77 КПК України, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, як прокурора не є підставою для його відводу.
Відповідно до ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно ст. 81 КПК України, відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
Так, в ході розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості прокурора третього відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , оскільки заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на даний час відсутні передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України підстави для відводу прокурора ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно ОСОБА_6 .
Керуючись ст. ст.77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_4 про відвід прокурора третього відділупроцесуального керівництвау кримінальнихпровадженнях слідчихтериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань Одеськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 від участі у розгляді клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020160000000028 від 13.01.2020 року відносно ОСОБА_6 відмовити.
Ухвалаоскарженню не підлягає.
слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_8 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , підозрюваного ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_12 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_13 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62022150020000134 від 05.04.2022 року відносно:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця смт. Тарутине Одеської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, перебуваючого на посаді помічника оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу ГУНП в Одеській області № 197 о/с від 06.02.2017 року, сержанта поліції ОСОБА_11 призначено на посаду помічника оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Одеській області.
Таким чином, помічник оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 є представником органу виконавчої влади, який повинен служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.
Згідно зі ст. 62 Закону, під час виконання покладених на поліцію повноважень, останній є представником держави, а його законні вимоги є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Отже, зважаючи на обсяг своїх владних повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» та «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», на час вчинення злочину, в силу примітки 1 ст. 364 КК України, помічник оперуповноваженого оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 був службовою особою, який постійно здійснював функції представника органу державної влади - працівника правоохоронного органу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року, який станом на теперішній час продовжено.
Сторона обвинувачення у клопотанні посилається на те, що на початку квітня 2022 року, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, у ОСОБА_14 виник умисел на здійснення злочинної діяльності у вигляді незаконного збагачення у складі злочинної групи.
Усвідомлюючи, що для виконання функцій із забезпечення діяльності з організації вимагання грошових коштів та майнових прав необхідне залучення значних людських ресурсів, вирішив створити злочинну групу, учасників якої об`єднати єдиним планом з розподілом функцій кожного, а також особисто приймати участь у діяльності злочинної групи та керувати нею.
Для досягнення своєї злочинної мети, ОСОБА_14 , користуючись зайнятою посадою начальника оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Одеській області та корисливим мотивом, на початку квітня 2022 року, більш точні дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, залучив до злочинної групи оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помічника оперуповноваженого УКР ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та інших не встановлених на даний час співробітників поліції, які перебували у нього в безпосередньому підпорядкуванні для подальшого отримання неправомірної вигоди внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.
Вказані особи погодились на участь у вчинюваних злочинною групою кримінальних правопорушеннях, продемонструвавши таку згоду своїми подальшими активними та умисними діями. При цьому, зазначені особи розробили схему та план своєї злочинної діяльності і розподілили між собою функції, спрямовані на досягнення спільного плану, відомого всім учасникам групи.
Так, ОСОБА_14 на початку квітня 2022 року, більш точної дати та часу досудовим розслідування встановити не надалось можливим, діючи у складі злочинної групи, разом із ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими на даний час співробітниками поліції, реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом заняття протиправною діяльністю, пов`язаною з вимаганням грошових коштів та майнових прав, визначивши об`єктами посягання ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та його цивільну дружину ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_9 , розробив та запланував ряд дій необхідних для досягнення злочинної мети, які, у невстановлений на даний час спосіб та час, довів усім учасникам організованої групи, визначивши ролі кожного з учасників, на що останні надали свою згоду.
При цьому, ОСОБА_14 , взяв на себе роль організатора злочину, став координувати дії співучасників з метою досягнення злочинного результату.
Задля підготовки злочинною групою кримінального правопорушення, ОСОБА_14 використовуючи службове становище та надані можливості внаслідок зайняття посади начальника оперативно-пошукового відділу УКР ГУНП в Одеській області, шляхом моніторингу інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України (система ІПНП) та системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеса (КУ «ЦЕНТР-«077») отримав персональні данні ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , у тому числі шляхом вивчення маршрутів пересування встановив їх місце проживання.
Місцем вчинення злочинною групою кримінального правопорушення, ОСОБА_14 визначив квартиру де проживають ОСОБА_17 та ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_3 .
У подальшому, 03.04.2022 року, використовуючи службові автомобілі Volkswagen Passat, ВАЗ НОМЕР_1 та Reno Express, із застосуванням конспірації, шляхом підміни державних номерних знаків, близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та інші не встановлені на даний час співробітники поліції заздалегідь прибули за адресою: АДРЕСА_4 .
Реалізуючи злочинний намір, за вказівкою та з відома організатора групи ОСОБА_14 , перебуваючи у форменому одязі з написом «ПОЛІЦІЯ» та відповідною символікою Національної поліції України, одягнувши балаклави чорного кольору із зброєю у руках, близько 11 год. 05 хв. затримали ОСОБА_17 , поваливши його на землю, заломили руки за спину та посадили до автомобіля Reno Express, позбавивши його волі та всупереч волі останнього заволоділи ключами від квартири у якій він проживає, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .
У подальшому, близько 11 год. 10 хв. ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими на даний час співробітники поліції, самостійно, всупереч волі осіб, які проживають у квартирі, використовуючи відібрані у ОСОБА_17 ключі, в порушення ч. 2 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», без повідомлення мешканців про проведення превентивних поліцейських заходів та причин їх застосування, без доведення до її відома нормативно-правових актів, на підставі яких застосовуються такі заходи, за відсутності отриманої згоди останніх, незаконно проникли до житла, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_4 , де в той час перебувала ОСОБА_18 .
Потрапивши в середину квартири, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими на даний час співробітниками поліції, достовірно усвідомлюючи про відсутність жодних правових підстав для проникнення до зазначеної кварти визначених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки не існували невідкладні випадки, пов`язані з рятуванням життя людей та цінного майна під час надзвичайних ситуацій, безпосереднім переслідуванням осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, припиненням злочину, що загрожує життю осіб, які знаходяться в житлі або іншому володінні, не маючи жодних правових підстав та добровільної згоди мешканців, розпочали проведення незаконного обшуку у приміщенні вищевказаної квартири. В цей час, застосовуючи фізичний та психологічний тиск на ОСОБА_18 , чим здійснювали контроль над діями потерпілої примушуючи її залишатись на місці.
Побачивши символіку Національної поліції України та зброю у руках поліцейських, потерпіла ОСОБА_18 вимушено підкорилась незаконним вимогам співробітників поліції, які позбавили її волі та можливості вільного пересування.
Діючи згідно розробленого ОСОБА_14 злочинного плану, під час проведення незаконного обшуку, для досягнення злочинної мети учасників злочинної групи, співробітниками поліції нібито відшукано наркотичну речовину.
Разом з тим, близько 11 год. 55 хв., змушуючи підкоритися незаконним вимогам співробітників поліції, останні завели до приміщення квартири ОСОБА_17 , де продовжили позбавляли його волі та можливості вільного пересування.
Після чого, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими на даний час співробітниками поліції, почали погрожувати ОСОБА_17 та ОСОБА_18 їх затриманням, доставленням до відділу поліції та притягненням до кримінальної відповідальності за нібито вчинені злочини у сфері обігу наркотичних речовин, та вимагати у останніх грошові кошти в сумі 20000 доларів США за нібито врегулювання цих питань.
У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_17 та ОСОБА_18 такої суми грошових коштів, під погрозою затримання та забороною вільного пересування ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими на даний час співробітниками поліції, примусили ОСОБА_18 надати їм технічний паспорт на належний їй автомобіль Hyundai Santa Fe д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, 2014 року випуску, код НОМЕР_3 та ключі від нього, для його продажу та зарахування отриманих грошових коштів в суму раніше висловленої вимоги. При цьому уточнивши, що решту грошових коштів необхідно буде передати в подальшому в готівковій формі. З цією метою, поліцейські примушували ОСОБА_18 дзвонити рідним та просити надання грошових коштів у борг.
Після чого, ОСОБА_11 , реалізовуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, сфотографував вищевказаний технічний паспорт з автомобілем Hyundai Santa Fe та намагався його збути стороннім особам пропонуючи вартість у розмірі 7000 доларів США, при цьому, змушуючи ОСОБА_18 здійснити перереєстрацію у сервісному центрі майнових прав на автомобіль на особу, яку їй скажуть.
Не знайшовшиодразу можливостізбути автомобіль, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншимине встановленимина данийчас співробітникамиполіції,реалізовуючи спільнийзлочинний умисел,діючи запопередньою змовоюгрупою осіб,переслідуючи корисливиймотив,близько 17год 38хв.використовуючи ранішеотримані від ОСОБА_18 ключі,умисно,всупереч волізаконного власника,повторно,незаконно заволоділитранспортним засобом,а саме: автомобілем Hyundai Santa Fe д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, 2014 року випуску, код НОМЕР_3 , який був припаркований поруч із будинком за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 126, шляхом його заведення та переміщення у невідомому напрямку для подальшого використання на власний розсуд.
Крім того, продовжуючи погрожування ОСОБА_17 та ОСОБА_18 було зазначено, що у разі необхідності ОСОБА_18 повинна буде вчинити перереєстрацію у сервісному центрі майнових прав на автомобіль на особу, яку їй скажуть.
Лише після заволодіння вищевказаним транспортним засобом, 03.04.2022 року близько 17 год. 40 хв. учасники злочинної групи, отримавши контактні данні потерпілої ОСОБА_18 , вимагаючи від неї та ОСОБА_17 передачі для них у майбутньому всієї суми грошових коштів, яку до цього було названо потерпілим, дозволили їм покинути приміщення квартири, де останні примусово утримувався за вищевказаних обставин та фактично були позбавлені волі та вільного пересування.
У подальшому, заволодівши транспортним засобом Hyundai Santa Fe д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, 2014 року випуску, код НОМЕР_3 та спричинивши ОСОБА_18 матеріальну шкоду в загальному розмірі 350935 (триста п`ятдесят тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, учасники злочинної групи покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
Далі, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншимине встановленимина данийчас співробітникамиполіції нескладено жодного нормативно-правового акту, на підставі якого здійснено затримання та позбавлено волі ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , чим відмовлено визнати факт такого затримання та позбавлення волі людини.
Таким чином, сторона обвинувачення зазначає, що реалізуючи свій злочинний умисел, діючи у складі злочинної групи в умовах воєнного стану, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_14 спільно з ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 та іншими не встановленими на даний час співробітниками поліції, спільними зусиллями, здійснивши незаконне проникнення до житла та шляхом проведення незаконного обшуку у приміщенні квартири, незаконно позбавляючи волі потерпілих, заволоділи транспортним засобом потерпілої та спричинили матеріальну шкоду в розмірі 350935 (триста п`ятдесят тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, розпорядившись чужим майном на власний розсуд не визнаючи факт затримання ОСОБА_17 та ОСОБА_18 та позбавлення їх волі.
16.06.2022 року ОСОБА_11 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:
-ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1 КК України за кваліфікуючими ознаками затримання та позбавлення волі людини, вчинене представником держави, з подальшою відмовою визнати факт такого затримання та позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України за кваліфікуючими ознаками незаконне проникнення до житла особи, незаконне проведення в ньому обшуку, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками вимога передачі права на майно з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілих (вимагання), вчинене службовою особою з використанням свого службового становища за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану;
-ч. 3 ст. 289 КК України за кваліфікуючими ознаками незаконне заволодіння транспортним засобом вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_11 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, виготовити або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Враховуючи викладені вище обставини, сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_11 обов`язків, а тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2.Позиції учасників судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, вказане клопотання просив задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення з огляду на те, що підозра, пред`явлена його підзахисному є необґрунтованою. Підозрюваний на момент вчинення кримінальних правопорушень взагалі перебував на службі на блокпосту № НОМЕР_4 , який знаходиться на розі АДРЕСА_5 , що підтверджується розрахунком задіяних сил та засобів кримінальної поліції ГУНП в Одеській області від 03.04.2022 року. Крім цього зазначив, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначені стороною обвинувачення у клопотанні, необґрунтовані. Виклад своїх заперечень проти задоволення клопотання сторони обвинувачення надав суду у письмовому вигляді та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримала позицію захисника ОСОБА_10 та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисників.
3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Відповідно доч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.ч.1,2,3ст.181КПК Українидомашній арештполягає взабороні підозрюваному,обвинуваченому залишатижитло цілодобовоабо упевний періоддоби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
4. Висновки слідчого судді.
Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України.
16.06.2022 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:
-ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1 КК України за кваліфікуючими ознаками затримання та позбавлення волі людини, вчинене представником держави, з подальшою відмовою визнати факт такого затримання та позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України за кваліфікуючими ознаками незаконне проникнення до житла особи, незаконне проведення в ньому обшуку, вчинене службовою особою за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 4 ст. 189 КК України за кваліфікуючими ознаками вимога передачі права на майно з погрозою обмеження прав, свобод або законних інтересів потерпілих (вимагання), вчинене службовою особою з використанням свого службового становища за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану;
-ч. 3 ст. 289 КК України за кваліфікуючими ознаками незаконне заволодіння транспортним засобом вартість якого у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_11 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: заявою про злочин ОСОБА_18 від 05.04.2022 року; протоколами допитів потерпілого ОСОБА_17 (у тому числі в порядку ст. 615 КПК України), який підтвердив факт затримання, проведення обшуку, вилучення авто, пред`явлення вимоги щодо продажу авто; протоколами допитів потерпілої ОСОБА_18 (у тому числі в порядку ст. 615 КПК України), яка підтвердила факт затримання, проведення обшуку, вилучення авто, пред`явлення вимоги щодо продажу авто; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , ОСОБА_20 (співмешканці), які підтвердили факт затримання, проведення обшуку та заволодіння автомобілем; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 (перекуп) (у тому числі в порядку ст. 615 КПК України), який підтвердив факт продажу авто; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 начальника СКП ВКП ОРУП
№ 1, який здійснював моніторинг відомостей в базі ІПНП, Безпечне місто, Цунамі, (кол. Армор) щодо ОСОБА_17 , за усною домовленістю із ОСОБА_14 ; протоколом пред`явлення до впізнання з потерпілим ОСОБА_17 , який впізнав ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 ; протоколом пред`явлення до впізнання з потерпілою ОСОБА_18 , яка впізнала ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; протоколом пред`явлення до впізнання зі свідком ОСОБА_20 , який впізнав ОСОБА_14 ; сукупним аналізом з камер зовнішнього спостереження на яких зафіксовано рух співробітників поліції, зміну номерних знаків на автомобілях, затримання громадян, входження в під`їзд, користування ліфтом, приїзд особи якій намагалися збути транспортний засіб та інше (складено 10 протоколів огляду відеокамер); протоколом слідчого експерименту проведеного із потерпілими ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , згідно якого останні відтворили події протиправних діянь працівників поліції; аналізом мобільних трафіків, яким підтверджено перебування працівників поліції на місці події; протоколами за результатами проведення НСРД (де задокументовано факт повернення автомобіля Hyundai Santa Fe д.н.з. НОМЕР_2 оперуповноваженим ВОП УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_16 ); відомостями з ГУНП в Одеській області щодо відсутності кримінального провадження, а також ОРС, будь-яких заяв про вчинення злочину, в межах якого б здійснювалось затримання потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , проведення у них обшуків; отриманими відомостям з ГУНП в Одеській області, згідно яких ОСОБА_14 , здійснював моніторинг відомостей в базі ІПНП, щодо ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , та інших; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_21 (перекуп), згідно якого виявлено переписку між ним та ОСОБА_11 щодо продажу авто, а також наявним листування ОСОБА_11 в месенджері Watsapp у якому останній 03.04.2022 року надсилає перекупу фотографії технічного паспорта та автомобіля Hyundai Santa Fe д.н.з. НОМЕР_2 , у тому числі пропозиція продажу за 7000 доларів США; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_16 , згідно якого ОСОБА_14 надавав вказівки щодо моніторингу пересування авто, якому також наявне листування ОСОБА_14 в месенджері Telegram у якому останній 01.04.2022 року, 02.04.2022 року та 06.04.2022 року надсилав ОСОБА_16 особисті данні ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та фотографії Hyundai Santa Fe д.н.з. НОМЕР_2 .; товарознавчою експертизою щодо вартості авто Hyundai Santa Fe д.н.з. НОМЕР_2 , згідно якої вартість авто складає 350935 грн.; протоколом огляду квартири за місцем проживання, проведення обшуків та затримання потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; протоколами обшуку за місцем проживання працівників поліції. Згідно яких під час обшуків вилучено змінені номерні знаки на яких пересувались працівники поліції під час вчинення злочину та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами у своїй сукупності.
Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_11 кримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.28,ч.1ст.146-1,ч.2ст.28,ч.2ст.162,ч.4ст.189,ч.3ст.289КК України та не погоджується із посиланням сторони захисту на необґрунтованість підозри.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на те, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_11 сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п. п. 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 146-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний будучи співробітником правоохоронного органу, ознайомлений з тактикою та методами розшуку осіб у кримінальних провадженнях, у тому числі шляхом проведення негласних (слідчих) розшукових дій, а тому здобуті знання під час проходження служби у органі Національної поліції може використати з метою власного переховування від органу досудового розслідування з метою уникнення настання кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду. Проте, слідчий суддя вважає вказаний ризик мінімальним, оскільки підозрюваний одружений та має на утриманні малолітню дитину, що свідчить про його міцний соціальний зв`язок.
В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає вказані ризики недоведеними стороною обвинувачення, з огляду на наступне.
Слідчий суддя вважає, що у клопотанні відсутнє належне обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення щодо того яким чином підозрюваний буде мати можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або яким чином він буде перешкоджати кримінальному провадженню, так як, ухвалою слідчого судді підозрюваного ОСОБА_11 було відсторонено від посади від посадипомічника оперуповноваженогооперативно-пошуковоговідділу УКРГУНП вОдеській області,атому слідчий суддя прийшов до висновку, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження.
Також, посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, на думку слідчого судді є необґрунтованим, адже сторона обвинувачення у клопотанні не зазначає на яких саме свідків може впливати підозрюваний.
Крім цього, слідчий суддя не може не погодитися із стороною захисту в тій частині, що стороною обвинувачення не доведено те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу з покладенням на підозрюваного обов`язку утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні не буде достатнім для запобігання можливості існування вказаного ризику.
Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту, що вказаний ризик також не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання.
Так, щодо ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, вказаний ризик не є обґрунтований, так як стороною обвинувачення не надано даних, що вказують на те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності чи має намір вчинити кримінальне правопорушення, або відносно нього відкритті інші кримінальні провадження.
4.3. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, встановлений в судовому засіданні мінімальний ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, а також характеризуючі дані підозрюваного, відповідно до яких підозрюваний: одружений, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується, слідчий суддя приходить до переконання про можливість запобігання встановленому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність відмови в задоволенні клопотання сторони обвинувачення та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, вважаючи, що вказаний запобіжний захід в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та забезпечить досягнення мети застосування запобіжного заходу і в повній мірі буде здатним запобігти встановленому ризику.
Керуючись, ст. ст. 177, 178, 179, 194, 309, 374 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_12 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_13 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 62022150020000134 від 05.04.2022 року відносно ОСОБА_11 відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 16.08.2022року, в межах строку досудового розслідування, а саме:
- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду на визначений ними час;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль завиконанням ухвалипокласти на слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_12 .
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого суддіможе бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
