Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №639/5940/21
Провадження №1-і/639/7/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2022 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові питання щодо доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021221210000275 від 04.06.2021 року стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, фактично проживаючого: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
в с т а н о в и в:
На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Жовтневого районного суд м. Харкова від 05.05.2022 року продовжено стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 03.07.2022 року включно.
30.06.2022 року на розгляд до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
У зв`язку з перебуванням головуючого - судді ОСОБА_6 на лікарняному, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2022 року зазначене клопотання надійшло до провадження судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурором зазначається, що відповідно до п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення можливості виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Прокурор зазначає, що є достатні підстави вважати про об`єктивну наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до ОСОБА_5 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. На підставі вищевикладеного, є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 та просила зазначене клопотання задовольнити.
Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов`язання.
Обвинувачений ОСОБА_5 посилається на той факт, що він вже більше одного року утримується під вартою. Під час тримання під вартою він захворів на тяжке захворювання, а саме: двусторонній коксартроз тазостегнових суглобів ІV ст., вказана хвороба на теперішній час прогресує. Він постійно відчуває сильний фізичний біль, від якого часто втрачає свідомість. Самостійно пересуватись та забезпечувати себе в камері він не може, це можливо лише за допомогою інших ув`язнених. Належна медична допомога в умовах СІЗО йому не надається, його лікування не може бути забезпечено в умовах слідчого ізолятора, а проведення хірургічного лікування ендопротезування кульшових суглобів, є неможливим. Обвинувачений ОСОБА_5 посилається, що він має постійне місце проживання в м. Харкові, у разі зміни запобіжного заходу на більш м`який буде належним чином виконувати свої процесуальні обов`язки та зможе самостійно звернутись до закладів охорони здоров`я для отримання необхідної медичної допомоги, оскільки в умовах СІЗО належне медичне лікування йому не може бути забезпечено.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи заявлених клопотань, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з статтею 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вимогами ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до установленої практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
В рішенніЄСПЛ усправі "Єчюспроти Литви",N34578/97,п.93,зазначено,що питанняпро те,чи єтривалість тримання під вартоюрозумною,не можнавирішувати абстрактно.Наявність підставдля залишенняобвинуваченого підвартою слідоцінювати вкожній справіз урахуваннямїї особливостей.Продовжуване триманняпід вартоюможе бутивиправданим заходому тійчи іншійсправі лишеза наявностічітких ознактого,що цьоговимагає справжнійінтерес суспільства,який,незважаючи наіснування презумпціїневинуватості,переважує інтересизабезпечення правана свободу
Подальше існуванняобґрунтованої підозриу вчиненнізатриманою особоюзлочину єобов`язковою інеодмінною умовою(sinequanon)належності їїпродовжуваного триманняпід вартою.Але зіспливом певногочасу такапідозра перестає самапо собібути виправданнямдля позбавленняособи свободи ісудові органиповинні вмотивовуватисвої рішенняпро продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі", N 33492/96, п. 80, від 21 грудня 2000 року).
Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі", N 27504/95, п. 61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії", NN 46133/99 і 48183/99, п. 63).
У всіх випадках, коли ризик ухилення обвинуваченого від слідства (суду) можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ від 23 вересня 2008 року у справі «Вренчев проти Сербії»).
Суд враховує, що після спливу певного проміжку часу навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 79, рішення у справі «Єлоєв проти України», п. 60).
На теперішнійчас судвважає встановлениміснування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливість обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватись від суду; незаконно впливати та потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
При розгляді питання щодо доцільності тримання особи під вартою, судом було досліджено відомості щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 .
З відомостей Харківської міської медичної частини №27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено наступне:
27.07.2021 року ув`язнений ОСОБА_5 був оглянутий лікарями міської медичної частини:
- Сімейний лікар: Скарги на біль в ділянці тазостегнових суглобів. Висновок: Коксартроз тазостегнових суглобів? Рекомендована рентгенографія обох тазостегнових суглобів, консультація лікаря хірурга.
- Невропатолог: Скарги на біль в ділянці тазостегнових суглобів. Висновок: даних за гостру неврологічну патологію не виявлено. Коксартроз тазостегнових суглобів? Рекомендовано: Рентгенографія обох тазостегнових суглобів, консультація лікаря хірурга.
- Рентгенографія тазостегнових суглобів №3241. Висновок: коксартроз обох тазостегнових суглобів І-ІІ ст.
- Лікар-хірург: Скарги на біль у поперековому відділі хребта та обох кульшових суглобах. Згідно даних рентгенографії від 27.07.2021 №3241 та даних огляду було встановлено діагноз: Коксартроз обох тазостегнових суглобів І-ІІ ст. Рекомендовано: двусторонне протезування в плановому порядку.
05.10.2021 року ОСОБА_5 був оглянутий лікарем ортопедом-травматологом к.м.н. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка» НАМН України в умовах медичної частини. За результатом проведеного клініко-рентгенологічного обстеження пацієнта діагностовано: двобічний ідіопатичний асептичний некроз голівок стегнових кісток ІІ-ІІІ ст., стійкий больовий синдром, комбінована контрактура обох кульшових суглобів. Порушення функції опори та ходи. Рекомендовано: НПЗП; диклофенак натрію 50 мг 1-2 рази на добу, омепразом 20 мг 1 раз на добу; протипоказані фізичні навантаження та фізична праця в положенні стоячи, ходьба на довгі та середні відстані; ендопротезування кульшових суглобів в плановому порядку.
З 05.10.2021 року ув`язненому ОСОБА_5 розпочато амбулаторне медикаментозне лікування за рекомендаціями лікаря ортопеда-травматолога ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка» НАМН України.
13.10.2021 року ув`язнений ОСОБА_5 був оглянутий лікарем травматологом КНП «МКЛШНМД ім. проф. О. І. Мещанінова» ХМР та проведено рентгенографічне обстеження. За результатом проведеного огляду та обстеження встановлено діагноз: Двобічний коксартроз ІV ст. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з больовим синдромом, спонділолізтез L2-L3, L4-L5. Рекомендовано: ендопротезування кульшових суглобів в плановому порядку.
Суд враховує, що рішення про взяття особи під варту покладає на державу обов`язок приділяти увагу її нагальним потребам у медичному обслуговуванні, що в необхідних випадках включає забезпечення лікуванням з метою запобігання у осіб, що тримаються під вартою, ускладнень вже існуючих захворювань (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України», заява № 30628/02, пп. 7274).
Ухвалою Жовтневогорайонного судум.Харкова від21.02.2022року наданодоручення керівництву Харківської міської медичної частини №27 Філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях в якнайшвидший термін забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_5 з приводу скарг на його здоров`я, з проведенням необхідних медичних оглядів лікарів та призначенням необхідних досліджень, та в подальшому забезпечити медичне лікування ув`язненого ОСОБА_5 з урахуванням встановленого діагнозу та наявних у нього захворювань, про що негайно повідомити суд. Встановлено строк виконання ухвали 15 днів.
Разом із цим, на адресу Жовтневого районного суду м. Харкова не надано будь-яких документально підтверджених відомостей про виконання цієї ухвали суду, а також щодо забезпечення права ув`язненого ОСОБА_5 на отримання необхідної та достатньої медичної допомоги.
При вирішення питання про дію запобіжного заходу, судом оцінюються в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 3) відомості про те, що у ОСОБА_5 наявне захворювання: коксартроз тазостегнових суглобів; 4) відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та він є власником зазначеного житла на підставі договору купівлі-продажу кімнати від 17.05.2018 року; 5) репутацію обвинуваченого ОСОБА_5 , який вважається несудимою особою, стосовно нього відсутні інші кримінальні провадження.
Суд зазначає, що при розгляді клопотання щодо дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 прокурором не доведено, що інші більш м`які запобіжні заходи, не достатні для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
На переконання суду, застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження, з урахуванням відомостей про стан здоров`я обвинуваченого та наявність у нього захворювання, є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Крім цього, на території України указом Президента України від №341/2022 від 17.05.2022 року, який затверджено Законом України від 22.05.2022 року №2263-ІХ, продовжено дію воєнного стану. На теперішній час Збройними силами РФ постійно здійснюються обстріли житлових будинків м. Харкова, що створює небезпеку та призводить до загибелі цивільних осіб, які перебувають в межах міста Харкова.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не у вигляді домашнього арешту, а у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що є достатнім для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Таким чином, у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно відмовити, а клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 179, 183, 194, 196, 331, 369 372, 376, 392 КПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід з тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки, а саме:
- з`являтися за викликом до Жовтневого районного суду м. Харкова, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини повідомити про це суд;
- не відлучатися без дозволу прокурора або суду за межі міста Харкова, в якому він фактично проживає;
- повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі отримання ОСОБА_5 таких документів).
Встановити строк дії обов`язків обвинуваченому ОСОБА_5 2 (два) місяці, тобто до 01 вересня 2022 року включно.
Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 письмово під розпис покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
На підставі ч. 1 ст. 202 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , негайно звільнити з під варти з Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 04.07.2022 року.
Суддя ОСОБА_1
