Єдиний державний реєстр судових рішень
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа№639/5940/21 Головуючий I інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/63/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-при секретарі ОСОБА_5 ,
-за участю прокурора ОСОБА_6 ,
-захисника ОСОБА_7
-обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 на вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 червня 2023 року, -
УСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зі слів - одруженого, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не маючого судимості,
засуджено за ч.1 ст.121 КК України на 5 років позбавлення волі.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 , 04.06.2021 приблизно о 02 год. 00 хв., знаходився в приміщенні власної квартири за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із раніше знайомим ОСОБА_10 , де вони спільно вживали алкогольні напої.
Саме в той час, між ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_10 з іншого боку, стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого ОСОБА_8 , маючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості, діючи умисно, використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, тобто предмет небезпечний для життя людини, який він взяв зі столу у кімнаті за місцем мешкання, знаходячись в положенні стоячи обличчям один до одного, спочатку зі значною силою наніс ОСОБА_10 правою рукою у якій перебував вказаний ніж, один удар в область тулубу. Однак, в свою чергу, ОСОБА_10 , захищаючись від протиправних дій ОСОБА_8 правою рукою перехватив вказаний удар, схопивши нею за лезо ножа, не даючи нанести ним удар у тулуб, розпочав відходити назад спиною та, перечепившись за диван у кімнаті, впав назад на спину.
Надалі ОСОБА_8 , використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, знаходячись в положенні напівприсядки обличчям один до одного над ОСОБА_10 , який в цей час лежав на спині на підлозі, тримаючи в правій руці ніж, з силою наніс ним колото-ріжучі удари в праве плече, праву привушно-жувальну ділянку обличчя, в ділянку лівої грудної залози та ліву бічну поверхню живота потерпілого.
Після цього потерпілий, який чинив опір протиправним діям ОСОБА_8 , відштовхнувши його ногами від себе, з місця події втік та в подальшому йому своєчасно надано невідкладну медичну допомогу в умовах КНП «Харківська обласна клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова».
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_8 спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження: 1) колото-різані рани, що потребували первинної хірургічної обробки, які загоїлись з утворенням рубців на правому плечі, на лівій грудній залозі, в правій привушно-жувальній ділянці, та забиту рану правої навколоочної ділянки, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995; 2) колото-різане поранення на лівій бічній поверхні живота, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, що потребувало первинної хірургічної обробки, яке загоїлось з утворенням рубців та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1 «а», 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
Вказані тілесні ушкодження підтверджуються висновками судово-медичних експертиз № 09-1028/2021 від 09.08.2021 та № 09-1222/2021 від 10.08.2021.
Приймаючи рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_8 з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України суд першої інстанції його мотивував тим, що ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду не встановлено, що наносячи удари та спричиняючи тілесні ушкодження ОСОБА_10 , обвинувачений мав прямий умисел на його вбивство, однак не зміг довести його до кінця з причин, які не залежали від його волі
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень, прокурор у кримінальному провадженні ставить питання про скасування вироку, у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність в частині необґрунтованої перекваліфікації злочинних дій ОСОБА_8 з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України та у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Указав, що ОСОБА_8 , нанісши удар колото-ріжучою частиною ножа господарсько-побутового призначення та спричинивши колото-різане поранення на лівій бічній поверхні живота, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, піддавши таким чином травматизації особливо важливий життєвий орган потерпілого, припинив свої протиправні дії із-за супротиву потерпілого, та вважаючи, що виконав все необхідне для досягнення свого умислу. Вважає, що обвинувачений спричиняючи удари потерпілому ОСОБА_10 ножем довжиною леза приблизно 14,5 см, розумів, що може спричинити смерть потерпілому, та враховуючи кількість ударів, а саме 4 удари, бажав її настання. Наголосив, що така кількість та локалізація тілесних ушкоджень, підтверджує наявність умислу на настання смерті потерпілого, оскільки піддавши таким чином травматизації особливо важливі життєві органи за звичайним перебігом, навіть з наданням медичної допомоги здатне призвести до смерті. Зауважив, що потерпілий в ході допиту пояснив, що ОСОБА_8 в ході конфлікту сказав, що «вб`є» його. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також той факт, що після нанесення удару, ОСОБА_8 не намагався надати першу медичну допомогу потерпілому та не викликав медичних працівників, що підтверджує можливість настання смерті за своїм звичайним перебігом, та це охоплювалось його умислом. Вважає, що з урахуванням викладених обставин, підстав для перекваліфікації вчиненого ОСОБА_8 діяння з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України під час судового розгляду справи не було. Зазначив, що при призначенні обвинуваченому покарання суд не в повному обсязі врахував, що останній хоча в силу ст.89 КК України не має судимості, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності; протягом досудового розслідування та судового розгляду вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю не визнав, що свідчить про відсутність каяття за його вчинення. Просить повторно дослідити докази сторони обвинувачення та ухвалити вирок апеляційним судом, яким визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України та призначити покарання - 9 років позбавлення волі.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації його дій просить, просить пом`якшити призначене йому вироком покарання шляхом застосування положень ст.75 КК України, оскільки він щиро розкаявся; в силу ст.89 КК України не має судимості; має тяжке захворювання - коксартроз, яке отримав у СІЗО; за час перебування у СІЗО характеризується позитивно; позитивно характеризується також і перебуваючи в умовах не пов`язаних із ізоляцією від суспільства.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 , просить пом`якшити призначене останньому вироком покарання шляхом застосування положень ст.75 КК України, оскільки ОСОБА_8 : раніше не судимий; має постійне місце реєстрації; щиро переосмислив протиправність своїх дій; повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України; ініціатором конфлікту був саме потерпілий, який першим наніс удар. Зауважив, що ОСОБА_8 страждає на захворювання у вигляді двобічного коксартрозу ІV стадії остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта з больовим синдромом, спонділолізтезу L2-L3, L4-L5, що свідчить про те, що останній не створює небезпеки для суспільства, а з урахуванням викладених вище обставин, дає можливість призначити покарання не пов`язане із позбавленням волі.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 підтримали свої апеляційні скарги та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 , думку потерпілого ОСОБА_10 , перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого та захисника задоволенню не підлягають, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості, є обґрунтованими.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 обвинувачувався за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі за наступних обставин.
ОСОБА_8 , 04.06.2021 приблизно о 02 год. 00 хв., знаходився в приміщенні власної квартири за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із раніше знайомим ОСОБА_10 , де вони спільно вживали алкогольні напої.
Саме в той час, між ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_10 з іншого боку, стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_8 , будучи обуреним та розлюченим поведінкою ОСОБА_10 , маючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_10 смерті, усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті останнього, діючи умисно, використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, тобто предмет небезпечний для життя людини, який ОСОБА_8 взяв зі столу у кімнаті за місцем мешкання, знаходячись в положенні стоячи обличчям один до одного, спочатку зі значною силою наніс ОСОБА_10 правою рукою у якій перебував вказаний ніж, один удар в область тулубу. Однак в свою чергу ОСОБА_10 , захищаючись від протиправних дій ОСОБА_8 правою рукою перехватив вказаний удар, схопивши нею за лезс ножа, не даючи нанести ним удар у тулуб та розпочав відходити назад спиною та перечепившись за диван у кімнаті впав назад на спину.
Надалі ОСОБА_8 , використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, знаходячись в положенні напівприсядки обличчям один до одного над ОСОБА_10 , який в цей час лежав на спині на підлозі, діючи умисно, суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого задуму, передбачаючи можливість та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті останнього, тримаючи в правій руці ніж з силою наніс ним колото- ріжучі удари в праве плече, праву привушно-жувальну ділянку обличчя, в ділянку лівої грудної залози та ліву бічну поверхню живота потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_8 , виконав усі дії, які вважав необхідними для заподіяння смерті ОСОБА_10 , однак злочин не було закінчено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий, чинивши опір протиправним діям ОСОБА_8 , відштовхнувши його ногами від себе, з місця події втік та в подальшому йому своєчасно надано невідкладну медичну допомогу в умовах КНП «Харківська обласна клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова».
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_8 спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження: 1) колото-різані рани, що потребували первинної хірургічної обробки, які загоїлись з утворенням рубців на правому плечі, на лівій грудній залозі, в правій привушно-жувальній ділянці, та забиту рану правої навколоочної ділянки, які належать до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що СПРИЧИНИЛИ за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995; 2) колото-різане поранення на лівій бічній поверхні живота, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, що потребувало первинної хірургічної обробки, яке загоїлось з утворенням рубців та відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1 «а», 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
Вказані тілесні ушкодження підтверджуються висновками судово- медичних експертиз № 09-1028/2021 від 09.08.2021 та № 09-1222/2021 від 10.08.2021.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п.п. 4, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», при відмежуванні умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винуватого до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, - умисел є прямим, а якщо не бажає, але свідомо припускає їх настання, - умисел є непрямим. Вирішуючи питання про те, з яким (прямим чи непрямим) умислом діяв винуватий, тобто для з`ясування змісту і спрямованості умислу, необхідно зважати на сукупність всіх обставин учиненого діяння і враховувати не тільки поведінку винуватого до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, кількість, характер і локалізацію поранень (поранення життєво важливих органів) заподіяних потерпілому, причини припинення злочинних дій, а й спосіб учинення злочину, засоби і знаряддя злочину. При цьому якщо винувата особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати як закінчений замах на умисне вбивство, яке може бути вчинено лише з прямим умислом.
Суд наведених вище вимог належним чином не дотримав.
Як слідує із матеріалів провадження, встановлені органом досудового слідства фактичні обставини кримінального провадження, у тому числі викладені в обвинувальному акті насильницькі дії обвинуваченого, які становлять об`єктивну сторону складу злочину, були підтверджені сукупністю належним чином досліджених у суді першої інстанції доказів і наведені у вироку першої інстанції.
Однак, надаючи оцінку діям обвинуваченого, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_8 умислу на спричинення смерті потерпілого.
В апеляційній скарзі належність, достовірність, допустимість достатність доказів не оспорюється. Не оспорюється в апеляційній скарзі і повнота, правильність дослідження доказів, фактичні обставини кримінального провадження встановлені органом досудового розслідування в частині механізму вчинення злочину. Прокурор лише оспорює висновок суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_8 прямого умислу на спричинення смерті ОСОБА_10 , тобто однієї із складових суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення. передбаченого ст.115 КК України.
Провівши в апеляційному провадженні часткове дослідження доказів та оцінивши їх у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_8 , 04.06.2021 приблизно о 02 год. 00 хв., знаходився в приміщенні власної квартири за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із раніше знайомим ОСОБА_10 , де вони спільно вживали алкогольні напої.
Саме в той час, між ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_10 з іншого боку, стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого у ОСОБА_8 , будучи обуреним та розлюченим поведінкою ОСОБА_10 , маючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_10 смерті, усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх протиправних дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті останнього, діючи умисно, використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, тобто предмет небезпечний для життя людини, який ОСОБА_8 взяв зі столу у кімнаті за місцем мешкання, знаходячись в положенні стоячи обличчям один до одного, спочатку зі значною силою наніс ОСОБА_10 правою рукою у якій перебував вказаний ніж, один удар в область тулубу. Однак в свою чергу ОСОБА_10 , захищаючись від протиправних дій ОСОБА_8 правою рукою перехватив вказаний удар, схопивши нею за лезс ножа, не даючи нанести ним удар у тулуб та розпочав відходити назад спиною та перечепившись за диван у кімнаті впав назад на спину.
Надалі ОСОБА_8 , використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, знаходячись в положенні напівприсядки обличчям один до одного над ОСОБА_10 , який в цей час лежав на спині на підлозі, діючи умисно, суб`єктивно усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність свого задуму, передбачаючи можливість та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті останнього, тримаючи в правій руці ніж з силою наніс ним колото- ріжучі удари в праве плече, праву привушно-жувальну ділянку обличчя, в ділянку лівої грудної залози та ліву бічну поверхню живота потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_8 , виконав усі дії, які вважав необхідними для заподіяння смерті ОСОБА_10 , однак злочин не було закінчено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий, чинивши опір протиправним діям ОСОБА_8 , відштовхнувши його ногами від себе, з місця події втік та в подальшому йому своєчасно надано невідкладну медичну допомогу в умовах КНП «Харківська обласна клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова».
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_8 спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження: 1) колото-різані рани, що потребували первинної хірургічної обробки, які загоїлись з утворенням рубців на правому плечі, на лівій грудній залозі, в правій привушно-жувальній ділянці, та забиту рану правої навколоочної ділянки, колото-різане поранення на лівій бічній поверхні живота, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, що потребувало первинної хірургічної обробки, яке загоїлось з утворенням рубців.
Вказані тілесні ушкодження підтверджуються висновками судово- медичних експертиз № 09-1028/2021 від 09.08.2021 та № 09-1222/2021 від 10.08.2021.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Допитаний як в суді першої інстанції, так в суді апеляційної інстанції, не заперечуючи факту нанесення ножем ударів потерпілому за вищевикладених обставин, обвинувачений ОСОБА_8 свою вину в замаху на умисне вбивство не визнав, зазначивши, що умислу на вбивство потерпілого не мав.
Проте до цих показань обвинуваченого колегія суддів відноситься критично та розцінює їх як намагання уникнути покарання за скоєне.
Не дивлячись на невизнання вини ОСОБА_8 у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство ОСОБА_10 , його вина підтверджується зібраними у встановленому законом порядку і дослідженими у судовому засіданні сукупністю доказів:
-даними рапорту ст.. інспектора ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , згідно якого 04.06.2021 о 06-15 год. надійшло повідомлення з служби 102 про те, що 04.06.2021 о 06-15 за адресою: АДРЕСА_1, госпіталізовано ОСОБА_10 з колото-різаними пораненнями (к/п, а.с. 5);
-заявою до поліції ОСОБА_12 від 04.06.2021, в якій зазначено, що 04.06.2021 о 04-30 год. сусід на ім`я ОСОБА_13 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно наніс тілесні ушкодження її співмешканцю ОСОБА_10 , а саме колото-різані рани живота предметом, який схожий на ніж (к/п, а.с. 6);
-даними листа лікаря КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ОСОБА_14 від 04.06.2021, згідно якого хворий ОСОБА_10 знаходиться з 04.06.2021 у відділенні політравми з діагнозом: непроникаючі колото-різані поранення грудної клітини. Колото-різані поранення правого плеча. Колото-різане поранення передньо-бокової черевної стінки зліва (проникаюче?) Забійна рана лівої коловушної області (к/п, а.с. 7);
-показаннями потерпілого ОСОБА_10 який зазначив, що що з обвинуваченим ОСОБА_8 знайомий четвертий рік (станом на день допиту), проживають в одному будинку, іноді разом працювали. Відносини між ними були відносно нормальними, інколи виникали словесні перепалки, інколи разом вживали спиртне.
04.06.2021 вони разом з ОСОБА_8 з обіднього часу минулого дня вживали у останнього вдома спиртні напої, до цього вони також розпивали спиртне в парку. Періодично ОСОБА_8 виходив за спиртним, а потерпілий - додому за їжею. Вживали горілку, більше 3 пляшок. Разом з ними перебував племінник ОСОБА_8 зі своєю дівчиною. Потерпілий випив приблизно 400 г горілки та заснув близько 21-22 год., на цей час з компанії поруч залишався лише ОСОБА_8 . Біля 4-00 год. він прокинувся, при ньому не було його мобільного телефону. Як стало пізніше відомо, телефон у потерпілого ще до подій взяла його дружина або він залишив його вдома. Він задав питання ОСОБА_8 , де телефон. ОСОБА_8 відповів, що телефона у потерпілого не було. Коли потерпілий натякнув, що телефон могли взяти особи, які разом із ними вживали спиртне, ОСОБА_8 схопив ніж, який лежав на столі, сказав, що вб`є потерпілого, та почав наносити йому удари ножем. Перед цим потерпілий перебував до нього спиною, а після слів ОСОБА_8 розвернувся до нього обличчям. ОСОБА_8 наніс йому два удари ножем в область грудей. Потерпілий почав відступати назад та впав на спину. ОСОБА_8 навис над ним, впираючись на ноги потерпілого. Коли він лежав, ОСОБА_8 наніс йому 2 удари в руку, удари в область вуха та в бік. Кухонний ніж перебував у ОСОБА_8 у правій руці, довжина леза була приблизно 15 см. В подальшому йому вдалося відштовхнути нападника ногою, встати та вибігти з квартири. Інших ударів він ОСОБА_8 не наносив. Потерпілий вважає себе більш фізично сильним за ОСОБА_8 , оскільки останній має проблеми с пересуванням. Потерпілий побіг на перший поверх, попросити допомоги у сусідки, вона йому не відкрила. Він попросив відчинити двері іншого сусіда на ім`я ОСОБА_13 , щоб обмити рани. Далі разом з ОСОБА_13 вони піднялися додому до ОСОБА_10 . В подальшому о 05-53 швидку допомогу викликала його дружина, його госпіталізували. Телефон йому до лікарні привезла дружина, сказала, що він перебував вдома. Під час конфлікту він перебував у білій футболці, штанах та кофті з капюшоном. Також повідомив, що ОСОБА_8 після конфлікту перепитував у дружини потерпілого, де він знаходиться, щоб продовжити відносно нього злочинні дії. До цього ОСОБА_8 неодноразово ходив по гуртожитку з ножем, у нього ніж забирали сусіди.
Вважає, що ОСОБА_8 діяв цілеспрямовано та бажав настання його смерті. При нанесенні йому ударів він намагався відбитися рукою від ударів, від чого отримав поріз на руці. Ніж він не хапав. Крім того, медиками не було зафіксоване поранення на нозі. Вважає, що від смерті його врятувало те, що йому вдалося відштовхнути ОСОБА_8 та покинути кімнату. Наздогнати його ОСОБА_8 не зміг би, оскільки повільно пересувається;
-показаннями свідка ОСОБА_12 відповідно до яких, вона є цивільною дружиною потерпілого ОСОБА_10 , вони проживають в одному будинку з ОСОБА_8
04.06.2022 о 04-30 год. вона перебувала вдома, до неї зайшов ОСОБА_8 та сказав, щоб вона забирала свого чоловіка, бо він його вдарив ножем. ОСОБА_8 перебував у стані сп`яніння. Вона пішла шукати ОСОБА_10 , ОСОБА_8 пішов за нею та говорив, що між ним та потерпілим виникла сварка, і якщо вона його не забере, він його доб`є. У під`їзді вона побачила кров на підлозі. ОСОБА_10 знайшла вдома у сусіда на ім`я ОСОБА_13 , він обмивав кров. На тілі у ОСОБА_10 були ножові поранення на грудях, біля вуха, на нозі, кров була і на обличчі, футболка також була в крові. Потім ОСОБА_13 допоміг ОСОБА_10 піднятися додому. При цьому за ними йшов ОСОБА_8 та висловлював ОСОБА_10 погрози, намагався спровокувати конфлікт. Але свідок заважала ОСОБА_8 реально вчиняти конфліктні дії. В подальшому ОСОБА_13 забрав ОСОБА_8 від квартири потерпілого. Сторонніх предметів у ОСОБА_8 свідок не бачила. Свідок попросила свою подругу ОСОБА_15 допомогти їй надати допомогу ОСОБА_10 . Біля 06-00 год. свідок викликала швидку допомогу. ОСОБА_8 знає біля 2 років, може охарактеризувати як людину, яка схильна до вживання спиртних напоїв, також зі слів сусідів чула, що він кидався на людей з ножем.
Також свідок повідомила, що зі слів ОСОБА_10 їй стало відомо, що він вживав спиртне з ОСОБА_8 та іншими особами. У нього з ОСОБА_8 виник конфлікт через телефон. ОСОБА_8 через проблеми з ногами ходить повільно. Телефон ОСОБА_10 весь день перебував вдома. Напередодні ОСОБА_10 був вдома, потім ввечері вийшов покурити та не повернувся, але вона припускала, що він може піти вжити з кимось спиртне, і нормально до цього відносилася. Вона не бачила, щоб ОСОБА_10 повертався додому за їжею. Також повідомила, що вона добровільно надала співробітникам поліції одяг ОСОБА_10 . Повідомила, що ОСОБА_10 до конфліктів не схильний, періодично вживає спиртне, про конфлікти з ОСОБА_8 раніше не чула.
-даними протоколу огляду місця події від 04.06.2021, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого зафіксовано обстановку на місці події. Виявлено та вилучено: предмет, ззовні схожий на ніж із дерев`яним руків`ям довжиною приблизно 13,5 см, довжина леза приблизно 14, 5 см, загальною довжиною приблизно 28 см зі слідами РБК; сліди РБК на вхідній двері, сліди РБК на підлозі, сліди РБК на підвіконні, сліди РБК на лівій кисті ОСОБА_8 , сліди РБК на правій кисті ОСОБА_8 , підковдра жовто-зеленого кольору із візерунками зі слідами РБК, кофту чоловічу сірого кольору зі слідами РБК, штани спортивні чоловічі зі слідами РБК (к/п, а.с. 11-14);
-даними протоколу огляду місця події від 04.06.2021, проведеного за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого у приміщенні під`їзду будинку виявлено декілька плям речовини бурого кольору на підлозі під`їзду на першому поверсі біля квартири АДРЕСА_3 (к/п, а.с. 15-18);
-даними протоколу огляду місця події від 04.06.2021, проведеного за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якого громадянка ОСОБА_12 добровільно видала куртку синю, штани спортивні світло-сірого кольору, футболку білу з чорними буквами, труси сині (к/п, а.с. 19-21);
-даними листа лікаря КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ОСОБА_16 від 06.07.2021, згідно якого хворий ОСОБА_10 знаходився з 04.06.2021 по 08.06.2021 у відділенні політравми з діагнозом: колото-різані поранення грудної клітини зліва. Колото-різані поранення правого плеча. Колото-різане поранення передньо-бокової стіни зліва Забійна рана правої коловушної області. Група крові ОСОБА_10 - О (І), Rh+ (к/п, а.с. 62);
-даними протоколу огляду від 05.07.2021, з якого вбачається, що слідчим оглянуто добровільно видану ОСОБА_10 футболку чоловічу білого кольору, на якій маються малюнки червоного кольору та букви чорного кольору. На футболці наявні плями речовини бурого кольору та має отвори, характерні для порізів, у кількості 4 шт. (к/п, а.с. 75);
-даними висновку судової медичної експертизи № 15-12/597-Дм/2021 від 21.07.2021, згідно якого, при проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилученого в ході огляду місця події 04.06.20921 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені сліди крові людини, які можуть походити і від потерпілого ОСОБА_10 (к/п, а.с. 87-89);
-даними висновку судової медичної експертизи № 14/1359-Дм/21 від 15.07.2021, згідно якого, на фрагменті марлевого бинту зі змивом з підлоги кімнати, вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_10 не виключається (к/п, а.с. 106-107);
-даними висновку судової медичної експертизи № 14/1357-Дм/21 від 14.07.2021, згідно якого, на фрагменті марлевого бинту зі змивом з вхідної двері, вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_10 не виключається (к/п, а.с. 111-112);
-даними висновку судової медичної експертизи № 14/1361-Дм/21 від 14.07.2021, згідно якого, на світло-сірих штанах, які були вилучені у потерпілого ОСОБА_10 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, властивій йому самому (к/п, а.с. 122-123);
-даними висновку судової медичної експертизи № 14/1360-Дм/21 від 14.07.2021, згідно якого, на футболці, яка була вилучена у потерпілого ОСОБА_10 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, властивій йому самому (к/п, а.с. 127-128);
-даними висновку судової медичної експертизи № 14/1364-Дм/21 від 15.07.2021, згідно якого, на спортивній кофті сірого кольору знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_10 не виключається (к/п, а.с. 136-138);
-даними висновку судової медичної експертизи № 14/1358-Дм/21 від 15.07.2021, згідно якої, на фрагменті марлевого бинту зі змивом з підлоги коридору, вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_10 не виключається (к/п, а.с. 142-143);
-даними висновку судової медичної експертизи № 14/1365-Дм/21 від 16.07.2021, згідно якої, на куртці спортивній демісезонній знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_10 не виключається (к/п, а.с. 147-149);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 09-1028/21 від 09.08.2021, згідно якої, у ОСОБА_10 встановлені наступні тілесні ушкодження: колото-різане поранення на лівій бічній поверхні живота, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, що потребувало первинної хірургічної обробки, яке загоїлось з утворенням рубця; колото-різані рани, що потребували первинної хірургічної обробки, які загоїлися з утворенням рубців на правому плечі, на лівій грудній залозі, в правій привушно-жувальній ділянці; забита рана правої навколоочної ділянки.
Дані ушкодження утворилися: колото-різані рани, які загоїлись з утворенням рубців - ймовірніше всього в результаті травматичної дії гострого предмету, володіючого колото-ріжучими властивостями, забита рана - в результаті ударної дії тупого твердого предмету, та могли бути отримані в строк не пізніше від дати звернення до лікарні.
За ступенем тяжкості: колото-різане поранення, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, та загоїлось з утворенням рубців, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; колото-різані рани, які загоїлись з утворенням рубців, та забита рана належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 дня) (к/п, а.с. 152-153);
-даними висновку судово-медичної експертизи № 17-189-МК/121, згідно якої, на одязі ОСОБА_10 (футболці) виявлено: чотири колото-різаних пошкодження, які розташовані на правому рукаві по передній поверхні в нижньому відділі (2); по передній поверхні у верхньому відділі ліворуч; на спинці у нижньому відділі ліворуч; про що свідчить їх наскрізний характер, лінійна форма, рівні, добре зіставні краї, наявність одного кінця «П»-подібної форми, а іншого гострокутного, а також пошкоджені крайові стовпчики трикотажу, що вистоять в просвіт пошкоджень на одному рівні, кінці волокон яких перервані рівно, де в області «П»-подібного кінця мається потертість прикордонного кінцевого стовпчика трикотажу, а в області гострокутного - повний перетин кінцевого прикордонного стовпчика трикотажу з рівним перериванням волокон.
Ці пошкодження одягу можуть утворювати єдині колото-різані канали з виявленими пораненнями на тілі потерпілого ОСОБА_10 («… колото-різані поранення грудної клітини зліва. Колото-різані поранення правого плеча. Колото-різане поранення передньо-бокової стінки живота зліва…»).
Наявні пошкодження одягу та виявлені на тілі ОСОБА_10 утворились від не менш ніж чотириразової дії плаского, однобічно загостреного гострокінцевого клинка колюче-ріжучого знаряддя травми, з «П»-подібним поперечним перетином обушка та вираженими ребрами, найбільша ширина якого на рівні занурення була не більш ніж 2,2 см.
Такими властивостями та конструктивними особливостями володіє і клинок наданого на експертизу ножа, що не виключає можливості спричинення пошкоджень одягу та поранень тіла від дії цього ножа (к/п, а.с. 159-163);
-протоколом слідчого експерименту від 05.08.2021, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_10 , який продемонстрував механізм спричинення йому 04.06.2021 ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
В ході слідчої дії ОСОБА_10 пояснив, що 04.06.2021 близько 04 години він знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , де між ОСОБА_10 та ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_8 , тримаючи у правій руці кухонний ніж, знаходячись один напроти одного, обличчям до обличчя, на відстані близько 100 см, спробував нанести один прямий удар ножем у ділянку живота ОСОБА_10 , однак останній у свою чергу схопив ніж за частину леза своєю правою рукою, внаслідок чого він отримав пошкодження на долоні, після чого ОСОБА_8 забрав ніж, а ОСОБА_10 почав відходити назад, при цьому дивлячись весь час на ОСОБА_8 . Надалі ОСОБА_10 перечепився за диван, внаслідок чого впав на підлогу спиною. В цей час до нього підійшов ОСОБА_8 , тримаючи у правій руці кухонний ніж за рукоятку та нахилившись до ОСОБА_10 , почав цілеспрямовано наносити удари ножем, а саме: перші два удари ножем прийшлися у ділянку грудної клітини зліва. Весь час ОСОБА_10 закривався руками. Надалі ОСОБА_10 повернувся на правий бік, тоді ОСОБА_8 наніс один удар ножем у ділянку лівого боку знизу. Після чого ОСОБА_8 продовжив наносити тілесні ушкодження ножем ОСОБА_10 , останній в свою чергу продовжив відбиватися та в цей час йому прийшлись удари від ножа у ділянку правого вуха, підборіддя. Надалі ОСОБА_10 з положення лежачи ногами відштовхнув ОСОБА_8 від себе, внаслідок чого ОСОБА_8 наніс один удар ножем у коліно правої ноги з внутрішньої сторони. Після чого ОСОБА_10 піднявся з підлоги та вийшов з квартири (к/п, а.с. 169-174);
-даними висновку судово-медичної експертизи №09-1222/2021 від 10.08.2021, згідно якої, тілесні ушкодження, що були виявлені у ОСОБА_10 , могли утворитися за обставин, на які він вказує під час проведення слідчого експерименту від 05.08.2021 року, тобто в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень (к/п, а.с. 166-168);
-даними висновку судово-психіатричної експертизи № 420 від 09.08.2021, згідно якої, ОСОБА_8 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_8 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_8 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (к/п, а.с. 178-180).
При визначенні спрямованості умислу обвинуваченого ОСОБА_8 саме на скоєння умисного вбивства потерпілого, колегія суддів враховує, що для злочину було використано предмет небезпечний для життя людини - ніж господарсько-побутового призначення із довжиною леза приблизно 14,5 см; характер і локалізацію поранень, зокрема, удари в місця розташування життєво важливих органів, а саме: у тулуб, праве плече, праву привушно-жувальну ділянку голови, в ділянку лівої грудної залози та ліву бічну поверхню живота.
Характер та послідовність дій, вчинених ОСОБА_8 , у своїй сукупності свідчить про те, що він мав прямий умисел на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_10 .
Так у провадженні встановлено, що в ході конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, обвинувачений взяв зі столу ніж, застосування якого призводить до смерті та наніс ним множинні, прицільні удари в місця розташування життєво важливих органів, а саме: у тулуб, праве плече, праву привушно-жувальну ділянку голови, в ділянку лівої грудної залози та ліву бічну поверхню живота.
Зазначені вище обставини вчинення злочину свідчать про те, що ОСОБА_8 усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого і бажав їх настання, однак не довів задумане до кінця, з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому було надано своєчасно фахову медичну допомогу.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що встановлені фактичні обставини справи виключають можливість кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч.1 ст.121 КК України, оскільки механізм застосованого ним насильства не дає підстави вважати, що останній мав намір спричинити тілесні ушкодження, а не вчинити вбивство.
При цьому колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 вчинив закінчений замах на вбивство.
Так, згідно ч.2 ст.15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Згідно встановлених обставин кримінального правопорушення ОСОБА_8 наніс чотири удари ножем в область життєво важливих органів, а саме: у тулуб, праве плече, праву привушно-жувальну ділянку обличчя, в ділянку лівої грудної залози та ліву бічну поверхню живота, після чого закінчив свої насильницькі дії, а потерпілий відштовхнув його та вискочив з квартири. Після цього обвинувачений залишив місце злочину, не вживши ніяких заходів для надання допомоги потерпілому, що підтверджує і сам обвинувачений.
Зазначене свідчить про те, що обвинувачений виконав всі дії які вважав необхідні для доведення злочину до кінця.
Таким чином, сукупністю вищенаведених допустимих, достатніх, достовірних доказів, які узгоджуються між собою та не викликають сумніву в їх об`єктивності, підтверджується винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Тому рішення суду першої інстанції про перекваліфікацію дій ОСОБА_8 з ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України є помилковим.
З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_8 колегія суддів кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Оскільки суд першої інстанції застосував закон який не підлягає застосуванню, тому на підставі п.п.2, 4 ч.1 ст.409, ч.2 ст.409, п.2 ч.1 ст.413 КПК України, вирок суду першої інстанції, в частині кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного за цим законом покарання, колегія суддів скасовує у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості.
Відповідно до вимог п.п.1, 2 ч.1 ст.420 КПК України колегія суддів ухвалює вирок та кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.
При призначенні ОСОБА_8 покарання в межах, установлених у санкції ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів, відповідно до положень ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, обставини його вчинення, визнання ним винуватості в частині нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, дані про особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України не має судимості, стан його здоров`я, не має місця роботи, зі слів перебуває у шлюбі, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає можливим призначити ОСОБА_8 мінімальне покарання, передбачене у санкції ч.1 ст.115 КК України, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.405, 407, 409, 419, 420 КПК України, колегія суддів,-
ЗАСУДИЛА:
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м.Харкова від 20 червня 2023 року щодо ОСОБА_8 в частині перекваліфікації дій з ч.2 ст.15, ч.1ст.115 КК України на ч.1 ст.121 КК України та призначеного покарання скасувати.
Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, на підставі якої призначити йому покарання - 7 років позбавлення волі.
У решті вирок залишити без змін.
Початок строку відбування ОСОБА_8 покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку Харківського апеляційного суду від 23 січня 2025 року.
Зарахувати засудженому ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 04 червня 2021 року по 01 липня 2022 року включно.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії вироку.
Головуючий:
Судді:
