Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 639/5940/21
Провадження №1-кп/639/123/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
прокурорів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
потерпілого ОСОБА_18 ,
захисників адвокатів ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,
обвинуваченого ОСОБА_24 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021221210000275 від 04.06.2021 р. за обвинуваченням
ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зі слів - одруженого, фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_24 , 04.06.2021 приблизно о 02 год. 00 хв., знаходився в приміщенні власної квартири за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , разом із раніше знайомим ОСОБА_18 , де вони спільно вживали алкогольні напої.
Саме в той час, між ОСОБА_24 з одного боку та ОСОБА_18 з іншого боку, стався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого ОСОБА_24 , маючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_18 тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості, діючи умисно, використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, тобто предмет небезпечний для життя людини, який він взяв зі столу у кімнаті за місцем мешкання, знаходячись в положенні стоячи обличчям один до одного, спочатку зі значною силою наніс ОСОБА_18 правою рукою у якій перебував вказаний ніж, один удар в область тулубу. Однак, в свою чергу, ОСОБА_18 , захищаючись від протиправних дій ОСОБА_24 правою рукою перехватив вказаний удар, схопивши нею за лезо ножа, не даючи нанести ним удар у тулуб, розпочав відходити назад спиною та, перечепившись за диван у кімнаті, впав назад на спину.
Надалі ОСОБА_24 , використовуючи в якості знаряддя злочину ніж господарського-побутового призначення, знаходячись в положенні напівприсядки обличчям один до одного над ОСОБА_18 , який в цей час лежав на спині на підлозі, тримаючи в правій руці ніж, з силою наніс ним колото-ріжучі удари в праве плече, праву привушно-жувальну ділянку обличчя, в ділянку лівої грудної залози та ліву бічну поверхню живота потерпілого.
Після цього потерпілий, який чинив опір протиправним діям ОСОБА_24 , відштовхнувши його ногами від себе, з місця події втік та в подальшому йому своєчасно надано невідкладну медичну допомогу в умовах КНП «Харківська обласна клінічна лікарня швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова».
В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_24 спричинив потерпілому наступні тілесні ушкодження: 1) колото-різані рани, що потребували первинної хірургічної обробки, які загоїлись з утворенням рубців на правому плечі, на лівій грудній залозі, в правій привушно-жувальній ділянці, та забиту рану правої навколоочної ділянки, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995; 2) колото-різане поранення на лівій бічній поверхні живота, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, що потребувало первинної хірургічної обробки, яке загоїлось з утворенням рубців та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1 «а», 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).
Вказані тілесні ушкодження підтверджуються висновками судово-медичних експертиз № 09-1028/2021 від 09.08.2021 та № 09-1222/2021 від 10.08.2021.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_24 кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне позбавлення життя іншої людини.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_24 свою винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково, не оспорюючи фактичних обставин, встановлених судом, зазначив, що не мав умислу на вбивство ОСОБА_18 .
В ході допиту обвинувачений пояснив, що 03.06.2021 біля 21-00 год. він зустрів свого знайомого ОСОБА_18 , який попросився переночувати в нього за адресою: АДРЕСА_1 . Він, на думку ОСОБА_24 , перебував у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, висловлював якусь маячню, заволодів його телефоном, поклавши його до себе в кишеню. Разом з ОСОБА_18 вживали горілку, але він випив небагато та був тверезим. ОСОБА_18 заснув, а коли прокинувся, спочатку поліз обійматися, а потім безпричинно заявив ОСОБА_24 : «тепер тобі кінець» та вдарив його долонею в область скроні. ОСОБА_18 взяв в руку ручку від валика та почав кидатися з нею на ОСОБА_24 . Перед цим обвинувачений різав бутерброди кухонним ножем. Від дій потерпілого він підскочив та взяв ніж в руку. Потерпілий кидався на нього, хотів вдарити. Прижав його к вікну. Обвинувачений з потерпілим почали боротися стоячи, в ході боротьби ОСОБА_24 наніс ОСОБА_18 декілька ударів ножем, який не випускав з руки, в тому числі удар в плече, який наніс цілеспрямовано, інші ушкодження були нанесені хаотично, в ході боротьби. Ушкодження наносив, побоюючись за своє життя та здоров`я, оскільки потерпілий перебував у неадекватному стані, міг першим взяти ніж та вбити його. ОСОБА_24 утримував потерпілого однією рукою, а коли намагався утримувати двома допускає, що міг нанести інші ушкодження, проте не цілеспрямовано. Але його метою було вигнати потерпілого з квартири, спричинити йому смерть він не мав наміру. Конфлікт відбувався протягом приблизно 20 хвилин. Потерпілий намагався забрати ніж, перехопивши його рукою.
Коли конфлікт скінчився, ОСОБА_24 сказав йому, що в нього з плеча тече кров. Той спокійно вийшов, закривши за собою двері. Потерпілий не падав на підлогу, не штовхав ОСОБА_24 ногою, самостійно покинув приміщення, після чого обвинувачений зачинив двері на замок. Куди саме пішов потерпілий обвинуваченому не відомо.
Після цього ОСОБА_24 пішов до квартири ОСОБА_25 та сказав його дружині ОСОБА_26 , що ОСОБА_18 повинен віддати йому телефон. Потім він зустрів ОСОБА_18 , який курив у під`їзді, та запропонував йому повернути телефон, що потерпілий і зробив. Кров на потерпілому бачив лише в районі плеча. Після цього ОСОБА_24 пішов додому. Особисто у нього після конфлікту було ушкодження на скроні, але слідчий не взяв це до уваги. Від проведення слідчого експерименту він відмовився за порадою захисника.
Також обвинувачений зазначив, що потерпілий часто перебуває у стані сп`яніння. Раніше між ними завжди були добрі відносини, вони часто вживали разом спиртне.
Обвинувачений та його захисник просили перекваліфікувати дії ОСОБА_24 на ч. 1 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження) та звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Суд критично оцінює показання ОСОБА_24 стосовно механізму спричинення ним ОСОБА_18 тілесних ушкоджень, оскільки в цій частині вони спростовуються наданими суду доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_18 в ході допиту в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_24 знайомий четвертий рік (станом на день допиту), проживають в одному будинку, іноді разом працювали. Відносини між ними були відносно нормальними, інколи виникали словесні перепалки, інколи разом вживали спиртне.
У той день (4.06.2021) вони разом з ОСОБА_24 з обіднього часу минулого дня вживали у останнього вдома спиртні напої, до цього вони також розпивали спиртне в парку. Періодично ОСОБА_24 виходив за спиртним, а потерпілий додому за закускою. Вживали горілку, більше 3 пляшок. Разом з ними перебував племінник ОСОБА_24 зі своєю дівчиною. Потерпілий випив приблизно 400 г горілки та заснув близько 21-22 год., на цей час з компанії поруч залишався лише ОСОБА_24 . Біля 4-00 год. він прокинувся, при ньому не було його мобільного телефону. Як стало пізніше відомо, телефон у потерпілого ще до подій взяла його дружина або він залишив його вдома. Він задав питання ОСОБА_24 , де телефон. ОСОБА_24 відповів, що телефона у потерпілого не було. Коли потерпілий натякнув, що телефон могли взяти особи, які разом із ними вживали спиртне, ОСОБА_24 схопив ніж, який лежав на столі, сказав, що вб`є потерпілого, та почав наносити йому удари ножем. Перед цим потерпілий перебував до нього спиною, а після слів ОСОБА_24 розвернувся до нього обличчям. ОСОБА_24 наніс йому два удари ножем в область грудей. Потерпілий почав відступати назад та впав на спину. ОСОБА_24 навис над ним, впираючись на ноги потерпілого. Коли він лежав, ОСОБА_24 наносив йому 2 удари в руку, удари в область вуха та в бік. Кухонний ніж перебував у ОСОБА_24 у правій руці, довжина леза була приблизно 15 см. В подальшому йому вдалося відштовхнути нападника ногою, встати та вискочити з квартири. Інших ударів він ОСОБА_24 не наносив. Потерпілий вважає себе більш фізично сильним за ОСОБА_24 , оскільки останній має проблеми с пересуванням. Потерпілий побіг на перший поверх, попрости допомоги у сусідки, вона йому не відкрила. Він попросив відчинити двері іншого сусіда на ім`я ОСОБА_27 , щоб обмити рани. Далі разом з ОСОБА_27 вони піднялися додому до ОСОБА_18 . В подальшому о 05-53 швидку допомогу викликала його дружина, його госпіталізували, зашивали рани. У лікарні від провів 4 дні. Телефон йому до лікарні привезла дружина, сказала, що він перебував вдома. Під час конфлікту він перебував у білій футболці, штанах та кофті з капюшоном. Також повідомив, що ОСОБА_24 після конфлікту перепитував у дружини потерпілого, де він знаходиться, щоб продовжити відносно нього злочинні дії. До цього ОСОБА_24 неодноразово ходив по гуртожитку з ножем, у нього ніж забирали сусіди.
Просив призначити ОСОБА_24 покарання, пов`язане з позбавленням волі, відповідно до закону.
В ході додаткового допиту потерпілий пояснив, що до конфлікту у нього з ОСОБА_24 були нормальні відносини. Ним особисто було надано медичну документацію для проведення судово-медичної експертизи. Вважає, що ОСОБА_24 діяв цілеспрямовано та бажав настання його смерті. При нанесенні йому ударів він намагався відбитися рукою від ударів, від чого отримав поріз на руці. Ніж він не хапав. Крім того, медиками не було зафіксоване поранення на нозі. Вважає, що від смерті його врятувало те, що йому вдалося відштовхнути ОСОБА_24 та вийти з кімнати. Наздогнати його ОСОБА_24 не зміг би, оскільки повільно пересувається.
Свідок ОСОБА_28 в ході допиту в судовому засіданні пояснила, що є цивільною дружиною потерпілого ОСОБА_18 , вони проживають в одному будинку з ОСОБА_24
4.06.2022 о 04-30 год. вона перебувала вдома, до неї зайшов ОСОБА_24 та сказав, щоб вона забирала свого чоловіка, бо він його вдарив ножем. ОСОБА_24 перебував у стані сп`яніння. Вона пішла шукати ОСОБА_18 , ОСОБА_24 пішов за нею та говорив, що між ним та потерпілим виникла сварка, і якщо вона його не забере, він його доб`є. У під`їзді вона побачила кров на підлозі. ОСОБА_18 знайшла вдома у сусіда на ім`я ОСОБА_27 , він обмивав кров. На тілі у ОСОБА_18 були ножові поранення на грудях, біля вуха, на нозі, кров була і на обличчі, футболка також була в крові. Потім ОСОБА_27 допоміг ОСОБА_18 піднятися додому. При цьому за ними йшов ОСОБА_24 та висловлював ОСОБА_18 погрози, намагався спровокувати конфлікт. Але свідок заважала ОСОБА_24 реально вчиняти конфліктні дії. В подальшому ОСОБА_27 забрав ОСОБА_24 від квартири потерпілого. Сторонніх предметів у ОСОБА_24 свідок не бачила. Свідок попросила свою подругу ОСОБА_29 допомогти їй надати допомогу ОСОБА_18 . Біля 06-00 год. свідок викликала швидку допомогу. ОСОБА_24 знає біля 2 років, може охарактеризувати як людину, яка схильна до вживання спиртних напоїв, також зі слів сусідів чула, що він кидався на людей з ножем.
Також свідок повідомила, що зі слів ОСОБА_18 їй стало відомо, що він вживав спиртне з ОСОБА_24 та іншими особами. У нього з ОСОБА_24 виник конфлікт через телефон. ОСОБА_24 через проблеми з ногами ходить повільно. Телефон ОСОБА_18 весь день перебував вдома. Напередодні ОСОБА_18 був вдома, потім ввечері вийшов покурити та не повернувся, але вона припускала, що він може піти вжити з кимось спиртне, і нормально до цього відносилася. Вона не бачила, щоб ОСОБА_18 повертався додому за їжею. Також повідомила, що вона добровільно надала співробітникам поліції одяг ОСОБА_18 Повідомила, що ОСОБА_18 до конфліктів не схильний, періодично вживає спиртне, про конфлікти з ОСОБА_24 раніше не чула.
Свідок ОСОБА_30 , що була викликана за клопотанням прокурора, в ході допиту в судовому засіданні повідомила про стан здоров`я ОСОБА_24 , який на той час перебував в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у зв`язку з застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Пояснила, що займає посаду завідувача Харківською міською медичною частиною № 27. ОСОБА_24 перебуває в установі з 07.06.2021 р. Скаржився на біль у спині та хребті. Проводилися його обстеження та консультація лікарів в умовах медичної частини та в лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. Мещанінова, а також 17-ї міської лікарні. Встановлено захворювання обох тазостегнових суглобів. Було рекомендовано провести ендопротезування правого та лівого кульшових суглобів в плановому порядку. Зазначене протезування можливе за умови надання відповідних протезів. У разі їх закупки протези буде розподілено до 17 лікарні для проведення оперативного лікування ОСОБА_24 . Але ОСОБА_24 не має паспорту та реєстрації в м. Харкові, що є перешкодою для включення його до програми на протезування. Рекомендації щодо негайного оперативного втручання ОСОБА_24 не вбачається.
Також в ході судового розгляду прокурор, скориставшись наданими йому процесуальними правами, відмовився від допиту свідка ОСОБА_31 , в той же час, сторона захисту відмовилася від допиту свідка ОСОБА_32 . Відмову прийнято судом.
На підтвердження винуватості ОСОБА_24 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення стороною обвинувачення надані письмові докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
Так, згідно рапорту ст.. інспектора ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_33 , 04.06.2021 о 06-15 год. надійшло повідомлення з служби 102 про те, що 04.06.2021 о 06-15 за адресою: м. Харків, вул. Тімірязєва, 26-А, госпіталізовано ОСОБА_18 з колото-різаними пораненнями (к/п, а.с. 5).
04.06.2021 р. від ОСОБА_28 прийнято заяву про кримінальне правопорушення, в якій зазначено, що 04.06.2021 о 04-30 год. сусід на ім`я ОСОБА_27 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно наніс тілесні ушкодження її співмешканцю ОСОБА_18 , а саме колото-різані рани живота предметом, який схожий на ніж (к/п, а.с. 6).
Згідно з листом лікаря КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ОСОБА_34 від 04.06.2021, хворий ОСОБА_18 знаходиться з 04.06.2021 у відділенні політравми з діагнозом: непроникаючі колото-різані поранення грудної клітини. Колото-різані поранення правого плеча. Колото-різане поранення передньо-бокової черевної стінки зліва (проникаюче?) Забійна рана лівої коловушної області (к/п, а.с. 7).
В ході проведення огляду місця події 04.06.2021 р. за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано обстановку на місці події. Виявлено та вилучено: предмет, ззовні схожий на ніж із дерев`яним руків`ям довжиною приблизно 13,5 см, довжина леза приблизно 14, 5 см, загальною довжиною приблизно 28 см зі слідами РБК; сліди РБК на вхідній двері, сліди РБК на підлозі, сліди РБК на підвіконні, сліди РБК на лівій кисті ОСОБА_24 , сліди РБК на правій кисті ОСОБА_24 , пододеялник жовто-зеленого кольору із візерунками зі слідами РБК, кофту чоловічу сірого кольору зі слідами РБК, штани спортивні чоловічі зі слідами РБК (к/п, а.с. 11-14).
В ході проведення огляду місця події 04.06.2021 р. за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні під`їзду будинку виявлено декілька плям речовини бурого кольору на підлозі під`їзду на першому поверсі біля квартири АДРЕСА_3 (к/п, а.с. 15-18).
В ході проведення огляду місця події 04.06.2021 р. за адресою: АДРЕСА_4 , де громадянка ОСОБА_28 добровільно видала куртку синю, штани спортивні світло-сірого кольору, футболку білу з чорними буквами, труси сині (к/п, а.с. 19-21).
Згідно з листом лікаря КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ОСОБА_35 від 06.07.2021, хворий ОСОБА_18 знаходився з 04.06.2021 по 08.06.2021 у відділенні політравми з діагнозом: колото-різані поранення грудної клітини зліва. Колото-різані поранення правого плеча. Колото-різане поранення передньо-бокової стіни зліва Забійна рана правої коловушної області. Група крові ОСОБА_18 О (І), Rh+ (к/п, а.с. 62).
05.07.2021 слідчим оглянуто добровільно видану ОСОБА_18 футболку чоловічу білого кольору, на якій маються малюнки червоного кольору та букви чорного кольору. Футболка перебуває у плямах речовини бурого кольору та має отвори, характерні для порізів, у кількості 4 шт. (к/п, а.с. 75).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 15-12/597-Дм/2021 від 21.07.2021, при проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилученого в ході огляду місця події 04.06.20921 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені сліди крові людини, які можуть походити і від потерпілого ОСОБА_18 (к/п, а.с. 87-89).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 14/1359-Дм/21 від 15.07.2021, на фрагменті марлевого бинту зі змивом з підлоги кімнати, вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_18 не виключається (к/п, а.с. 106-107).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 14/1357-Дм/21 від 14.07.2021, на фрагменті марлевого бинту зі змивом з вхідної двері, вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_18 не виключається (к/п, а.с. 111-112).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 14/1361-Дм/21 від 14.07.2021, на світло-сірих штанах, які були вилучені у потерпілого ОСОБА_18 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, властивій йому самому (к/п, а.с. 122-123).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 14/1360-Дм/21 від 14.07.2021, на футболці, яка була вилучена у потерпілого ОСОБА_18 , знайдена кров людини групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, властивій йому самому (к/п, а.с. 127-128).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 14/1364-Дм/21 від 15.07.2021, на спортивній кофті сірого кольору знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_18 не виключається (к/п, а.с. 136-138).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 14/1358-Дм/21 від 15.07.2021, на фрагменті марлевого бинту зі змивом з підлоги коридору, вилученим в ході огляду місця події, знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_18 не виключається (к/п, а.с. 142-143).
Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 14/1365-Дм/21 від 16.07.2021, на куртці спортивній демісезонній знайдена кров людини, походження якої від ОСОБА_18 не виключається (к/п, а.с. 147-149).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 09-1028/21 від 09.08.2021, у ОСОБА_18 встановлені наступні тілесні ушкодження: колото-різане поранення на лівій бічній поверхні живота, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, що потребувало первинної хірургічної обробки, яке загоїлось з утворенням рубця; колото-різані рани, що потребували первинної хірургічної обробки, які загоїлися з утворенням рубців на правому плечі, на лівій грудній залозі, в правій привушно-жувальній ділянці; забита рана правої навколоочної ділянки.
Дані ушкодження утворилися: колото-різані рани, які загоїлись з утворенням рубців ймовірніше всього в результаті травматичної дії гострого предмету, володіючого колото-ріжучими властивостями, забита рана в результаті ударної дії тупого твердого предмету, та могли бути отримані в строк не пізніше від дати звернення до лікарні.
За ступенем тяжкості: колото-різане поранення, яке проникає до черевної порожнини без ушкодження внутрішніх органів, та загоїлось з утворенням рубців, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; колото-різані рани, які загоїлись з утворенням рубців, та забита рана належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів (21 дня) (к/п, а.с. 152-153).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 17-189-МК/121 на одязі ОСОБА_18 (футболці) виявлено: чотири колото-різаних пошкодження, які розташовані на правому рукаві по передній поверхні в нижньому відділі (2); по передній поверхні у верхньому відділі ліворуч; на спинці у нижньому відділі ліворуч; про що свідчить їх наскрізний характер, лінійна форма, рівні, добре зіставні краї, наявність одного кінця «П»-подібної форми, а іншого гострокутного, а також пошкоджені крайові стовпчики трикотажу, що вистоять в просвіт пошкоджень на одному рівні, кінці волокон яких перервані рівно, де в області «П»-подібного кінця мається потертість прикордонного кінцевого стовпчика трикотажу, а в області гострокутного повний перетин кінцевого прикордонного стовпчика трикотажу з рівним перериванням волокон.
Ці пошкодження одягу можуть утворювати єдині колото-різані канали з виявленими пораненнями на тілі потерпілого ОСОБА_18 («… колото-різані поранення грудної клітини зліва. Колото-різані поранення правого плеча. Колото-різане поранення передньо-бокової стінки живота зліва…»).
Наявні пошкодження одягу та виявлені на тілі ОСОБА_18 утворились від не менш ніж чотириразової дії плаского, однобічно загостреного гострокінцевого клинка колюче-ріжучого знаряддя травми, з «П»-подібним поперечним перетином обушка та вираженими ребрами, найбільша ширина якого на рівні занурення була не більш ніж 2,2 см.
Такими властивостями та конструктивними особливостями володіє і клинок наданого на експертизу ножа, що не виключає можливості спричинення пошкоджень одягу та поранень тіла від дії цього ножа (к/п, а.с. 159-163).
В ході проведення слідчого експерименту 05.08.2021 потерпілий ОСОБА_18 продемонстрував механізм спричинення йому 04.06.2021 ОСОБА_24 тілесних ушкоджень.
В ході слідчої дії ОСОБА_18 пояснив, що 04.06.2021 близько 04 години він знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , де між ОСОБА_18 та ОСОБА_24 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_24 , тримаючи у правій руці кухонний ніж, знаходячись один напроти одного, обличчям до обличчя, на відстані близько 100 см, спробував нанести один прямий удар ножем у ділянку живота ОСОБА_18 , однак останній у свою чергу схопив ніж за частину леза своєю правою рукою, внаслідок чого він отримав пошкодження на долоні, після чого ОСОБА_24 забрав ніж, а ОСОБА_18 почав відходити назад, при цьому дивлячись весь час на ОСОБА_24 . Надалі ОСОБА_18 перечепився за диван, внаслідок чого впав на підлогу спиною. В цей час до нього підійшов ОСОБА_24 , тримаючи у правій руці кухонний ніж за рукоятку та нахилившись до ОСОБА_18 , почав цілеспрямовано наносити удари ножем, а саме: перші два удари ножем прийшлися у ділянку грудної клітини зліва. Весь час ОСОБА_18 закривався руками. Надалі ОСОБА_18 повернувся на правий бік, тоді ОСОБА_24 наніс один удар ножем у ділянку лівого боку знизу. Після чого ОСОБА_24 продовжив наносити тілесні ушкодження ножем ОСОБА_18 , останній в свою чергу продовжив відбиватися та в цей час йому прийшлись удари від ножа у ділянку правого вуха, підборіддя. Надалі ОСОБА_18 з положення лежачи ногами відштовхнув ОСОБА_24 від себе, внаслідок чого ОСОБА_24 наніс один удар ножем у коліно правої ноги з внутрішньої сторони. Після чого ОСОБА_18 піднявся з підлоги та вийшов з квартири (к/п, а.с. 169-174).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-1222/2021 від 10.08.2021 тілесні ушкодження, що були виявлені у ОСОБА_18 , могли утворитися за обставин, на які він вказує під час проведення слідчого експерименту від 05.08.2021 року, тобто в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень (к/п, а.с. 166-168).
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 420 від 09.08.2021 р. ОСОБА_24 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_24 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_24 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (к/п, а.с. 178-180).
Оцінюючи досліджені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному Законі, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.
Тому, аналізуючи представлені суду докази і даючи юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.
Факт спричинення ОСОБА_24 за допомогою ножа тілесних ушкоджень ОСОБА_18 , механізм їх утворення підтверджується як наявними у справі письмовими доказами, експертними висновками, протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого, так і показаннями обвинуваченого (частково), потерпілого, свідка ОСОБА_28 . При цьому суд зазначає, що показання ОСОБА_24 про нанесення ним частини ушкоджень потерпілому в боротьбі в положенні стоячи обличчям один до одного спростовуються показаннями потерпілого, а також фактичними даними судово-медичних досліджень щодо механізму утворення тілесних ушкоджень.
Разом із тим, пред`явлене ОСОБА_24 обвинувачення за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, а саме: закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, в наданих суду доказах підтвердження не знайшло, оскільки ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду не встановлено, що наносячи удари та спричиняючи тілесні ушкодження ОСОБА_18 , обвинувачений мав прямий умисел на його вбивство.
При цьому, ОСОБА_24 , застосовуючи в якості знаряддя своїх дій кухонний ніж, достеменно усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав, що внаслідок такої його поведінки буде заподіяно шкоду здоров`ю потерпілого. Водночас, наносячи удари потерпілому, ОСОБА_24 , на думку суду, не конкретизував у своїй свідомості, яку ж саме шкоду здоров`ю (наслідок завдання тілесних ушкоджень) буде фактично заподіяно ним потерпілому. Тобто, в даному випадку обвинувачений діяв із невизначеним (неконкретизованим) умислом, за якого особа хоча і бажає спричинити або свідомо припускає спричинення шкоди здоров`ю потерпілого, але при цьому не конкретизує точними межами у своїй свідомості тяжкість цієї шкоди.
В діях обвинуваченого не вбачається прямого умислу на спричинення смерті потерпілому. Разом з тим він мав передбачити, що нанесені удари можуть спричинити негативні наслідки для потерпілого.
Таким чином обвинувачений має відповідати за той результат (шкоду), який фактично було заподіяно - умисне заподіяння тяжких ушкоджень.
У своїй правовій позиції (Постанова від 05 червня 2018 року у справі №405/3991/16-к) Верховний Суд вказав, що дії особи, яка завдає удару іншій особі, з невизначеним умислом на заподіяння тілесних ушкоджень мають кваліфікуватися за наслідками таких дій.
Судом встановлено, що обвинувачений при нанесенні ударів предметом, що має колюче-ріжучі властивості, допускав заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, однак наміру заподіяти йому смерть стороною обвинувачення не доведено.
Вирішуючи питання про наявність у обвинуваченого прямого умислу на вбивство, суд виходить із сукупності всіх встановлених судом обставин вчиненого діяння, зокрема, враховує спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень і інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року №2, для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Умисел має дві характерні ознаки інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна - це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова - наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення. Прямий умисел це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання (ч. 2 ст. 24 КК України).
Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації діяння обвинуваченого, суд враховує, що характер та локалізація поранень не свідчить про умисел на вбивство, хоча обвинуваченим і було нанесено декілька ударів потерпілому, але вони наносились по різних частинах тіла хаотично, без чіткої спрямованості на спричинення смерті. Обвинувачений в разі наявності у нього умислу на вбивство мав реальну можливість довести свої злочинні дії до кінця, але після нанесення тілесних ушкоджень, вважаючи, що наслідки нанесених тілесних ушкоджень потерпілому не можуть бути загрозою для його життя, припинив свої дії, не перешкоджав потерпілому залишити місце події. Надалі ОСОБА_24 повідомив співмешканці потерпілого про нанесення ним останньому тілесних ушкоджень, та попросив забрати його. У подальшому, зустрівши потерпілого у під`їзді будинку, активних дій щодо продовження нанесення йому тілесних ушкоджень не проводив. Також необхідно зазначити, що конфлікт між потерпілим та обвинуваченим виник з незначного приводу, після спільного вживання алкогольних напоїв.
Отже, перевіривши доводи сторони обвинувачення та захисту, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_24 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а не за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), оскільки всі надані суду докази не дають можливості зробити абсолютний та беззаперечний висновок про те, що, наносячи ОСОБА_18 удари, в тому числі і в життєво важливі органи, застосовуючи кухонний ніж, обвинувачений мав прямий умисел саме на позбавлення потерпілого життя та бажав настання такого наслідку. Отже, доказів на підтвердження того, що обвинувачений діяв з прямим умислом, спрямованим саме на вбивство, суб`єктивна сторона якого передбачає лише прямий умисел на позбавлення іншої особи життя, та виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме умисного протиправного заподіяння смерті потерпілому, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, не надано. У даній ситуації для обвинуваченого не існувало об`єктивних перешкод для доведення умислу на позбавлення життя ОСОБА_18 , якщо б такий в нього виник, а завдані обвинуваченим та виявлені у потерпілого тілесні ушкодження відносяться як до категорії тяжких по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення, так і до категорії легких з короткочасним розладом здоров`я, що також не може в категоричній формі свідчити саме про цілеспрямований умисел на вбивство потерпілого.
Змінюючи кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_24 , суд виходить з того, що злочин, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України є менш тяжким, ніж злочин, передбачений ст. 15 ч.2 ст. 115 ч.1 КК України, внаслідок чого при перекваліфікації дій обвинуваченого його право на захист не порушується.
Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_24 відповідно до вимог ст. ст. 66, 67 КК України, не встановлено.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не має судимості, має середню освіту, офіційно не працює, зі слів перебуває в зареєстрованому шлюбі, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває.
З відомостей Харківської міської медичної частини №27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_24 встановлено наступне:
27.07.2021 року ув`язнений ОСОБА_24 був оглянутий лікарями міської медичної частини:
- Сімейний лікар: Скарги на біль в ділянці тазостегнових суглобів. Висновок: Коксартроз тазостегнових суглобів? Рекомендована рентгенографія обох тазостегнових суглобів, консультація лікаря хірурга.
- Невропатолог: Скарги на біль в ділянці тазостегнових суглобів. Висновок: даних за гостру неврологічну патологію не виявлено. Коксартроз тазостегнових суглобів? Рекомендовано: Рентгенографія обох тазостегнових суглобів, консультація лікаря хірурга.
- Рентгенографія тазостегнових суглобів №3241. Висновок: коксартроз обох тазостегнових суглобів І-ІІ ст.
- Лікар-хірург: Скарги на біль у поперековому відділі хребта та обох кульшових суглобах. Згідно даних рентгенографії від 27.07.2021 №3241 та даних огляду було встановлено діагноз: Коксартроз обох тазостегнових суглобів І-ІІ ст. Рекомендовано: двостороннє протезування в плановому порядку.
05.10.2021 року ОСОБА_24 був оглянутий лікарем ортопедом-травматологом к.м.н. ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Ситенка» НАМН України в умовах медичної частини. За результатом проведеного клініко-рентгенологічного обстеження пацієнта діагностовано: двобічний ідіопатичний асептичний некроз голівок стегнових кісток ІІ-ІІІ ст., стійкий больовий синдром, комбінована контрактура обох кульшових суглобів. Порушення функції опори та ходи. Рекомендовано: НПЗП; диклофенак натрію 50 мг 1-2 рази на добу, омепразом 20 мг 1 раз на добу; протипоказані фізичні навантаження та фізична праця в положенні стоячи, ходьба на довгі та середні відстані; ендопротезування кульшових суглобів в плановому порядку.
З 05.10.2021 року ув`язненому ОСОБА_24 розпочато амбулаторне медикаментозне лікування за рекомендаціями лікаря ортопеда-травматолога ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М. І. Сітенка» НАМН України.
13.10.2021 року ув`язнений ОСОБА_24 був оглянутий лікарем травматологом КНП «МКЛШНМД ім. проф. О. І. Мещанінова» ХМР та проведено рентгенографічне обстеження. За результатом проведеного огляду та обстеження встановлено діагноз: Двобічний коксартроз ІV ст. Остеохондроз попереково-крижового відділу хребта з больовим синдромом, спонділолізтез L2-L3, L4-L5. Рекомендовано: ендопротезування кульшових суглобів в плановому порядку.
Інших даних щодо більш пізніх за часом медичних обстежень стану здоров`я ОСОБА_24 суду не надано.
Призначаючи покарання ОСОБА_24 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є тяжким умисним злочином проти здоров`я, обставини скоєння даного злочину, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, а також його ставлення до скоєного, позицію потерпілого, який просив призначити обвинуваченому покарання, пов`язане із позбавленням волі.
Суд приходить до висновку, що покарання повинне бути пов`язане з позбавленням волі, хоча і в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, беручи до уваги стан здоров`я ОСОБА_24 .
Виходячи зі змісту ст. 75 КК України, її положення застосовуються лише в тому випадку, коли суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, має обґрунтовані підстави для висновку про можливість досягти мети заходу примусу без його відбування. Інститут умовного звільнення не є імперативним і прийняття відповідного рішення належить до дискреційних повноважень суду, який їх реалізує у кожному конкретному випадку, беручи до уваги встановлені у справі факти, які свідчать про суспільну небезпечність діяння та характеризують засуджену особу.
Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає через відсутність обставин, що пом`якшують його покарання, та принципову позицію потерпілого щодо призначення обвинуваченому реального покарання.
При цьомувстановлені у ОСОБА_24 захворювання невходять доПереліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженому спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України 15.08.2014№ 1348/5/572.
До набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_24 , з огляду на його стан здоров`я та процесуальну поведінку в ході розгляду справи, підлягає застосуванню запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальних витрат у кримінальному провадженні немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_24 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
До набрання вироком суду законної сили обрати відносно ОСОБА_24 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, покласти на нього обов`язки: не залишати місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , в період часу з 21-00 год. до 07-00 год. наступного дня (за винятком звернення до закладів охорони здоров`я); прибувати до суду за першим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_24 та через ДУ «Харківський слідчий ізолятор» направити його для відбування покарання.
Строк відбування ОСОБА_24 покарання обчислювати з дня його фактичного затримання на виконання вироку.
Зарахувати ОСОБА_24 у строк покарання термін попереднього ув`язнення за період часу з 04 червня 2021 року по 01 липня 2022 року включно.
Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 червня 2021 року, 12 липня 2021 року на речові докази у кримінальному провадженні (к/п, а.с. 58-60, 81-83).
Речові докази: відрізок марлі, на який зроблено змив РБК з підлоги; кухонний ніж зі слідами РБК; змив РБК з вхідної двері на відрізку марлі; змив РБК з підлоги на відрізку марлі;змив РБК з підвіконня на відрізку марлі; змив з лівої кисті ОСОБА_24 на відрізку марлі; змив з правої кисті ОСОБА_24 на відрізку марлі знищити;
підодіяльник жовто-зеленого кольору з візерунками; кофту чоловічу сірого кольору марки «Godsend» розміру XL; штани спортивні чоловічі чорного кольору повернути обвинуваченому ОСОБА_24 , а у разі відмови у прийнятті знищити;
футболку білого кольору з малюнками та буквами чорного кольору, спортивну куртку синього кольору; світло-сірі штани; труси фіолетового кольору повернути потерпілому ОСОБА_18 , а у разі відмови у прийнятті знищити.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1
