Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
21 липня 2022 року м. Дніпросправа № 340/2624/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді - доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
секретар судового засідання Соловей Л.О.
за участі представника позивача Пудлінської Л.І., представника відповідачів Атаманенка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року в адміністративній справі № 340/2624/21 (суддя І інстанції Кравчук О.В.)
за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради (відповідач-1), Виконавчого комітету Одеської міської ради (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції в оскарженій ухвалі не зазначено, коли саме у позивача сплив строк звернення до суду за захистом порушеного права, тобто в який саме проміжок часу, на думку суду, позивач мав звернутися до суду з цим позовом. Наполягає, що про порушення своїх прав дізнався з вироку Малиновського районного суду міста Одеси від 8 лютого 2021 року.
У відзиві відповідачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача Одеської міської ради, яка проявилась у відсутності контролю за діяльністю виконавчого комітету Одеської міської ради щодо контролю та координації діяльності Управління капітального будівництва Одеської міської ради щодо:
- відселення мешканців плями забудови по АДРЕСА_1 , обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дороги;
- здійснення викупу нерухомого майна, розташованого на вищезазначених земельних ділянках, відведених під забудову по АДРЕСА_1 , обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дороги (порушення вимог п. 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( Виключна компетенція …міських рад ) вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна );
- здійснення належного контролю за дотриманням договірних зобов`язань за договором забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків - за інвестиційно-підрядним договором, укладеним 6 серпня 2003 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ «Златоград» (п.п. 7 п. б ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
- здійснення роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового комплексу «Золоте Руно» по АДРЕСА_1 , обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дорозі, що супроводжувався із залученням коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника, ТОВ Злотоград, продовжувати таке будівництво;
2) визнати протиправною бездіяльність відповідача - виконавчого комітету Одеської міської ради, яка проявилась у відсутності контролю та координації діяльності Управління капітального будівництва Одеської міської ради щодо:
- відселення мешканців плями забудови по вул. Малиновського, МН «Д», обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дороги;
- здійснення викупу нерухомого майна, розташованого на вищезазначених земельних ділянках, відведених під забудову по вул. Малиновського, МН «Д», обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дороги (порушення вимог п. 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ( Виключна компетенція …міських рад ) - вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна );
- здійснення належного контролю за дотриманням договірних зобов`язань за договором забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків - за інвестиційно-підрядним договором, укладеним 6 серпня 2003 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та ТОВ Златоград (п.п. 7 п. б ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
- здійснення роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового комплексу Золоте Руно по вул. Малиновського, МН Д, обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дорозі, що супроводжувався із залученням коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника, ТОВ Злотоград, продовжувати таке будівництво;
3) зобов`язати відповідача виконавчий комітет Одеської міської ради, розробити та подати на розгляд Одеської міської ради програму звершення будівництва житлового комплексу Золоте Руно по вул. Малиновського, МН Д та Люстдорфської дорозі, що супроводжується із залученнями коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника, ТОВ Златоград, продовжувати таке будівництво;
4) зобов`язати відповідача - Одеську міську раду прийняти рішення про затвердження програми завершення будівництва житлового комплексу Золоте Руно по вул.Малиновського, МН Д, обмеженого вулицею Малиновського, пров. Хвойний, вул. Багрицького та Люстдорфської дорозі, що супроводжується із залученнями коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника, ТОВ Златоград, продовжувати таке будівництво.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2022 року позов залишено без руху до 6 березня 2020 року, та роз`яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та копій позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів у справі. (а.с. 135-136)
6 травня 2022 року на виконання зазначеної вище ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на адресу суду від позивача надійшли: заява про усунення недоліків позовної заяви та чотири комплекти позовної заяви з додатками. У заяві позивач зазначив, що про порушення своїх прав дізнався з вироку Малиновського районного суду міста Одеси від 8 лютого 2021 року, а тому строк звернення до суду не пропустив. Також зауважив, що судом в ухвалі від 31 березня 2022 року не визначено, в який саме проміжок часу, на думку суду, він повинен був звернутися до суду з позовом про захист своїх прав. (а.с. 1141-143)
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було належним чином виконано вимоги ухвали від 31 березня 2022 року про залишення позовної заяви без руху, а надані пояснення не спростовують висновків суду про те, що від моменту, з якого, на переконання позивача, відповідачі мали б вчинити дії, спрямовані на завершення будівництва (відселення мешканців плями забудови; здійснення викупу нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках, відведених під забудову; здійснення належного контролю за дотриманням договірних зобов`язань за договором забудовниками) до звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом минуло понад 10 років. Обставини, що встановлені вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року в кримінальному провадженні №521/2523/14, не є такими, про які не зміг знати позивач раніше, за умови небайдужості до своїх прав.
З огляду на вказані обставини, суд вважав, що відмова позивача подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, як про те зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, має своїм наслідком повернення позовної заяви позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, на думку колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, на яку послався суд першої інстанції, як на підставу повернення позову, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Натомість у випадках, передбачених частиною другою ст. 123 КАС України, позовна заява повертається позивачеві відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Наведені норми свідчать про те, що статтею 123 КАС України окремо урегульований порядок повернення позовної заяви після закінчення строків звернення до суду.
Разом з цим, пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України врегульовано порядок повернення позовної заяви, якщо останню подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, а не статтею 122 КАС України щодо строків звернення до суду, наслідки пропуску яких врегульовані спеціальною нормою статтею 123 КАС України.
Як зазначалось вище, судом першої інстанції позовну заяву залишено без руху у зв`язку з поданням позову, по-перше, з порушенням строку звернення до суду без заяви про поновлення такого строку; по-друге, без додержання вимог, встановлених частиною 1 статті 161 КАС України щодо подання копій позовної заяви відповідно до кількості учасників справи.
Тобто, у разі повернення позовної заяви у зв`язку з неподанням особою у визначений судом строк заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (ч. 2 ст. 123 КАС України) суд повинен застосувати приписи п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України. Повернення позову на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України можливе лише якщо останній подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
З приводу обставин цієї справи апеляційний суд зазначає, що 6 травня 2022 року на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на адресу суду від позивача надійшли: заява про усунення недоліків позовної заяви та чотири комплекти позовної заяви з додатками, тобто порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України позивачем були усунуті, а тому підстави для повернення позову на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України у суду першої інстанції були відсутні.
Повернення ж позовної заяви у зв`язку з неподанням заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду пунктом 1 частини 4 ст. 169 КАС України, як зазначалось вище, не регулюються.
Посилання апелянта та суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 420/11270/20 з аналогічним предметом спору є безпідставними, оскільки Верховним Судом у зазначеній постанові висновок стосовно співвідношення та кореспонденції підстав для повернення позовної заяви відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 КАС України не здійснювався.
Крім того, стосовно строку звернення до суду колегія суддів вважає необхідним зазначити таке.
Правова конструкція ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України свідчить про те, що суд для здійснення висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду повинен встановити межі такого строку, тобто дату початку перебігу строку, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, від якої відрахувати шість місяців, встановивши дату закінчення строку звернення до суду.
Разом з тим, як слушно зазначає апелянт, судом першої інстанції в ухвалі про залишення позову без руху такі межі строку, в який позивач, повинен був звернутися до суду, не встановлені та відповідно не зазначені.
Натомість без встановлення судом цих обставин висновок про пропуск позивачем строку звернення до суду не може вважатися правомірним, оскільки позивач по суті був позбавлений можливості подати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду.
ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Отже, ухвалу суду першої інстанції про повернення адміністративного позову постановлено з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України є підставою для її скасування.
Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати та матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Повний текст постанови суду складений 26 липня 2022 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 310, 312, 317, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року в адміністративній справі № 340/2624/21 скасувати.
Справу № 340/2624/21 направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідачС.Ю. Чумак
суддяС.В. Чабаненко
суддяІ.В. Юрко
