Справа №127/2822/18
Провадження №1-кп/127/163/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: судді-доповідача ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілого ОСОБА_10 ,
представника потерпілого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Вінниці, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,9 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, відомості про яке внесені 19 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020000000415,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,9 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 299, ч. 4 ст. 187, п.п. 6,13 ч. 2 ст. 115 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 у судовомузасіданні заявивклопотання вякому просивсуд продовжитиобвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 раніше обранийзапобіжний західу видітримання підвартою,мотивуючи зазначенетим,що останніобвинувачуються увчиненні особливотяжкого злочину,судовий розглядукримінального провадженняна данийчас щене завершено,ризики,передбачені ст.177КПК України,не зниклита продовжуютьіснувати,а томує підставивважати,що перебуваючина волі,обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть вчинятиінші кримінальніправопорушення,переховуватись відсуду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Потерпілий ОСОБА_10 та представник потерпілого ОСОБА_11 у судовому засіданні підтримали думку прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просила суд змінити її підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на інший запобіжний захід, що не пов`язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо розгляду клопотання прокурора поклався на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні щодо задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_6 поклався на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.04.2020, який набрав законної сили 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України викладено у новій редакції, а саме: тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Зокрема у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 15 грудня 2021 року «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», на території України продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», до 31 березня 2022 року.
З урахуванням вказаних положень КПК України клопотання прокурора щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою на підставі пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, розглядається суддею-доповідачем ОСОБА_1 .
Згідно ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
З наявних в матеріалах провадження документів вбачається, що ухвалами суду від 22.09.2017 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду від 30.06.2022 року.
При вирішенні питання щодо доцільності продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався в суді з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. На даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд не вбачає, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, можуть забезпечити виконання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, їх належну поведінку.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за який, в разі доведення їх винуватості, обвинуваченому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі. Є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можуть продовжити вчиняти інші злочини, переховуватися від суду та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Таким чином, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 опинившись на волі, зможуть перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних дій, обставини, за яких обвинувачені вчинили дії, що ставляться їм в провину, відтак наявний ризик їх можливого впливу на інших учасників кримінального провадження.
Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачені, зможуть ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). З наведеного вище слідує, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
При цьому суд враховує й позицію ЄСПЛ, зокрема, у справі «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що: «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
З урахування вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з метою забезпечення їх належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 372 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 діб, починаючи з 29.07.2022 року до 26.09.2022 року включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити на 60 діб, починаючи з 29.07.2022 року до 26.09.2022 року включно.
Строк дії ухвали суду 60 діб, тобто до 26.09.2022 року включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя-доповідач: