УХВАЛА
13 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 904/10560/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача -Сиромятников Е.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
відповідач 1 - STOUT AGRO&OIL LP,
відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерса Союз",
відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ",
відповідач 4 - Приватне мале підприємство "Бізнес-Трейдінг,
представник відповідача 4 -Куспер Н.О., адвокат, (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 01.09.2022
у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., (головуючий), Чередка А.Є., Вечірка І.О.,
у справі за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ",
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 26.09.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 904/10560/17.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/10560/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2022.
3. Ухвалою Верховного Суду від 19.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , датою проведення судового засідання визначено 06.12.2022.
4. Ухвалою від 29.11.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
5. Ухвалою від 02.12.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання Приватного малого підприємства "Бізнес-трейдінг" (далі - ПМП "Бізнес-Трейдінг") про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
6. Від ПМП "Бізнес-Трейдінг" надійшов відзив, в якому представник зазначеного підприємства просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Рух справи у місцевому та апеляційних судах та короткий зміст обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами
7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 порушено провадження у справі № 904/10560/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" (далі - ТОВ "Фруктовий світ", боржник), введено процедуру розпорядження майном відносно боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Пархоменко Т.В.
8. Ухвалою суду від 13.12.2018 визнано грошові вимоги ПМП "Бізнес-Трейдінг" до ТОВ "Фруктовий світ" в розмірі 3 524,00 грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів ) та 75 268 916,27 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів).
9. Ухвалою суду від 13.12.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Фруктовий світ:
- ТОВ "Фруктовий світ України" - 16 000,00 грн. (1 черга), 1 332 212,88 грн. (4 черга);
- гр. ОСОБА_1 - 3 524,00 грн. (1 черга) - 4 896 764,36 грн. (4 черга);
- ТОВ "Карпати Автоцентр" - 3 524,00 грн. (1 черга), 150 685,69 грн. (4 черга);
- ПМП "Бізнес-Трейдінг" - 3 524,00 грн. (1 черга), 75 268 916,27 грн. (4 черга);
- Головне управління ДФС у Дніпропетровській області - 3 524,00 грн. (1 черга), 10 417 667,41 грн. (4 черга);
- ПАТ "Комерційний банк "Преміум" - 3 524,00 грн. (1 черга), 4 356 233,32 грн. (4 черга), 610 334,12 грн. (6 черга);
Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ПАТ "Комерційний банк "Преміум", забезпечені заставою в розмірі 48 865 444,05 грн.
10. 04.01.2021 від кредитора ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 у цій справі за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив суд:
ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 про визнання грошових вимог ПМП "Бізнес-Трейдінг" до ТОВ "Фруктовий світ" в розмірі 3 524,00 грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів), 75 268 916,27 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів) - переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати;
ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 за результатами попереднього засідання в частині включення до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Фруктовий світ грошових вимог ПМП "Бізнес Трейдінг" - 3 524,00 грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів), 75 268 916,27 грн. (4 черга задоволення вимог кредиторів) - переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати у включенні до реєстру вимог кредиторів грошових вимог ПМП "Бізнес Трейдінг" - 3 524,00 грн. (1 черга), 75 268 916,27 грн. (4 черга) відмовити.
10.1. В обґрунтування зазначеної заяви кредитор зазначив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2021 у справі №904/10560/17 визнано недійсним договір про переведення боргу № 1 від 20.01.2016, укладений між ТОВ "Ерса Союз" (кредитор), STOUT AGRO & OIL LP (первісний боржник) та ТОВ "Фруктовий Світ" (новий боржник); визнано недійсним договір про переведення боргу № 2 від 20.01.2016, укладений між ТОВ "Ерса Союз" (кредитор). STOUT AGRO & OIL LP (первісний боржник) та ТОВ "Фруктовий світ" (новий боржник).
10.2. Зважаючи на недійсність зазначених договорів, наявні підстави для вибуття ТОВ "Фруктовий Світ" з правовідносин між ТОВ "Ерса Союз", STOUT AGRO & OIL LP та ПМП "Бізнес-Трейдінг", а відтак, є належні обставини для перегляду відповідних ухвал.
11. Ухвалою від 14.06.2022 Господарський суд Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 за нововиявленими обставинами задовольнив;
скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.218 за результатами розгляду грошових вимог ПМП "Бізнес - Трейдінг";
ухвалив нове рішення, яким грошові вимоги ПМП "Бізнес - Трейдінг" на суму 3 524,00 грн. (судовий збір), 75 268 916,27 грн. - відхилив;
скасував ухвалу суду від 13.12.2018, прийняту за результатами попереднього засідання, в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Фруктовий світ" щодо вимог ПМП "Бізнес - Трейдінг" на суму 3 524,00 грн. (1 черга), 75 268 916,27 грн. (4 черга) шляхом виключення їх з реєстру вимог кредиторів.
11.1. Місцевий суд встановив, що кредиторські вимоги ПМП "Бізнес - Трейдінг" виникли у зв`язку із невиконанням зобов`язань за контрактами № ES-CRN220915/TS від 22.09.2015 та № ES-CRB131015/TIS від 13.10.2015.
11.2. Також суд встановив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2021 у справі № 904/10560/17 визнано недійсним договір про переведення боргу №1 від 20.01.2016, укладений між ТОВ "Ерса Союз" (кредитор), STOUT AGRO & OIL LP (первісний боржник) та ТОВ "Фруктовий Світ" (новий боржник), а також визнано недійсним договір про переведення боргу № 2 від 20.01.2016, укладений між ТОВ "Ерса Союз" (кредитор). STOUT AGRO & OIL LP (первісний боржник) та ТОВ "Фруктовий Світ" (новий боржник). При цьому судом встановлено, що з ТОВ "Фруктовий світ" набув статусу боржника за грошовими вимогами, які випливають із вищевказаних контрактів на підставі договорів про переведення боргу, які визнані господарським судом недійсними.
11.3. З огляду на зазначене місцевий суд дійшов висновку, що такі обставини своєю суттю є підставою для перегляду вищевказаних ухвал господарського суду щодо грошових вимог ПМП "Бізнес-Трейдінг", оскільки вимоги були заявлені до особи, яка не є боржником за цими зобов`язаннями. Такі обставини не могли бути відомі на момент визнання постановлених ухвал недійсними.
11.4. Місцевий суд зазначив, що ОСОБА_1 є учасником справи № 904/10560/17 у статусі кредитора, тому наділений правом на подання до суду заяви про перегляд ухвал господарського суду у цій справі за нововиявленими обставинами. Крім того місцевий суд зауважив, що строк на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами сплив 03.10.2020 і поновленню не підлягає.
11.5. Відтак, суд дійшов висновку, що з огляду на положення статті 321 ГПК України, кредитор ОСОБА_1 наразі позбавлений процесуального права для звернення із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2017 у справі № 904/7560/17.
12. Постановою від 01.09.2022 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПМП "Бізнес-Трейдінг" задовольнив;
ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 скасував;
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 у справі № 904/10560/17 за нововиявленими обставинами відмовив;
ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018 за результатами розгляду грошових вимог ПМП "Бізнес - Трейдінг" залишив без змін;
ухвалу суду Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2018, прийняту за результатами попереднього засідання, в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Фруктовий світ" щодо вимог ПМП "Бізнес - Трейдінг" на суму 3 524,00 грн. (1 черга) та на суму 75 268 916,27 грн. (4 черга) залишив без змін.
12.1. Апеляційний суд зазначив, що ПМП "Бізнес-Трейдінг" звернулося до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 75 268 916,27 грн., які стягнуті з боржника на користь кредитора рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2017 у справі № 904/7560/17. Зазначене судове рішення набрало законної сили, а матеріали справи не містять доказів звернення із заявою про перегляд рішення господарського суду від 20.09.2017 у справі № 904/7560/17 за нововиявленими обставинами.
12.2. З огляду на положення статей 75, 320, 321 ГПК України та чинність і обов`язковість виконання сторонами рішення суду від 20.09.2017 у справі № 904/7560/17 про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості у розмірі 75 268 916,27 грн., апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду за нововиявленими обставинами ухвали суду від 13.12.2018 за результатами розгляду грошових вимог ПМП "Бізнес - Трейдінг" та ухвали місцевого суду від 13.12.2018 за результатами попереднього засідання в частині затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Фруктовий світ" щодо вимог ПМП "Бізнес - Трейдінг" на суму 3 524,00 грн. (1 черга), 75 268 916,27 грн. (4 черга).
13. Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, ОСОБА_1 26.09.2022 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 904/10560/17.
13.1. Скаржник аргументував, що підставою для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2022 у справі №904/10560/17 та відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/5748/18. Однак, на думку скаржника, що висновки апеляційного суду за своєю суттю є механічним перенесенням висновків Верховного Суду до цієї справи, без врахування окремих обставин, які впливають на правильне її вирішення. Скаржник зауважив, що обставини у цій справі та у справі № 904/5748/18 не є подібними.
13.2. Скаржник доводив, що внаслідок визнання недійсними договорів переведення боргу боржник фактично взагалі вибув із зобов`язання, оскільки за відсутності дійсного договору про переведення боргу правовідносини за договорами поставки не мають жодного відношення до боржника. При цьому, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 761/16124/15-ц, скаржник доводив, що апеляційним судом помилково не застосовано положення статей 11, 598 ЦК України. На думку скаржника, рішення про стягнення коштів не може бути незаперечним підтвердженням чинності відповідного зобов`язання, за умови, коли підстава виникнення боргу - відповідний правочин- визнано недійсним. Водночас судом першої інстанції було визнано недійсним не той правочин, на підставі якого виник борг (договори купівлі-продажу), а правочин, на підставі якого боржник став стороною у зобов`язанні (договори переведення боргу). Тобто боржник взагалі не повинен вважатися стороною зобов`язання.
13.3. Крім того скаржник звернув увагу на наявність підстави для касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах положень частини першої статті 4, пункту 1 частини другої статті 320, пункту 1 частини другої статті 321, частини третьої статті 321 ГПК України, статті 204, частини третьої статті 215, частини першої статті 216, частини першої статті 236 ЦК України. Скаржник наголосив, що за обставин, наявних у цій справі, підхід, застосований апеляційний судом, є безумовним порушенням права кредитора на мирне володіння майном, гарантованого пунктом 1-1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки запропонований скаржнику "механізм" захисту своїх прав не є можливим в силу наявності присічного строку.
14. Під час підготовки до розгляду справи № 904/10560/17 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі суддів Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В., досліджено постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/5748/18, зі змісту якої вбачається таке.
14.1. Справа № 904/5748/18 розглядалась за заявою ПАТ "Енергогідромеханізація" про перегляд ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 по справі № 904/5748/18 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив переглянути ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 за результатами попереднього засідання у справі № 904/5748/18, в частині визнання та внесення грошових вимог АТ "КБ "Приватбанк" до реєстру вимог кредиторів у розмірі 19 044 428,81 грн., у зв`язку з тим, що Кредитний договір від 09.10.2013 № 4Э13657И визнаний частково недійсним та прийняти нове рішення у справі № 904/5748/18, яким відмовити АТ КБ "Приват Банк" в частині визнання грошових вимог на суму винагороди за користування кредитом (комісії) відповідно до Кредитного договору від 09.10.2013 № 4Э13657И та внесення їх до реєстру вимог кредиторів у справі № 904/5748/18 про банкрутство ПАТ "Енергогідромеханізація" на суму 5 887 211,45 грн.
14.2. Відповідно до мотивувальної частини зазначеної постанови, Верховний Суд дійшов висновку про те, що, АТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду із заявою про визнання грошових вимог до боржника, у тому числі, із вимогами по виплаті винагороди за користування кредитом, з яких 5 421 797,59 грн. стягнуті з боржника на користь АТ КБ "Приватбанк" рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2018 у справі № 904/9789/17, яке і стало підставою для визнання кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк" у справі № 904/5748/18.
14.3. При цьому судами у зазначеній справі встановлено, що судове рішення набрало законної сили, а матеріали справи не містять доказів звернення із заявою про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2018 у справі № 904/9789/17 за нововиявленими обставинами, з урахування встановлених обставин у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 13.11.2019 у справі № 904/5748/18 щодо визнання частково недійсним кредитного щодо сплати винагороди за користування кредитом.
14.4. Враховуючи чинність та обов`язковість до виконання для сторін рішення суду у справі № 904/9789/17 про стягнення з боржника на користь АТ КБ "Приват Банк" 5 421 797,59 грн. суми винагороди за користування кредитом, Верховний Суд зазначив про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2019 у справі № 904/5748/18 в частині визнання грошових вимог АТ КБ "Приватбанк" по виплаті винагороди за користування кредитом у розмірі 5 421 797,59 грн., наявності підстав для перегляду ухвали про визнання вимог кредитора в решті суми 465 413,86 грн. та відхилення в цій частині грошових вимог АТ КБ "Приват Банк".
14.5. При цьому колегія суддів зазначила, що за необхідності врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, за результатом розгляду якої вже було прийнято рішення та яке стало підставою для визнання грошових вимог кредитора, таке судове рішення може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
14.6. Разом з тим суд дійшов висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, може бути подано виключно учасником справи. Однак, кредитор у цій справі про банкрутство № 904/5748/18 та заявник апеляційної та касаційної скарги - AT "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" не був учасником справи №904/9789/17, тому він позбавлений можливості звернутися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі № 904/9789/17. У цьому випадку судом запропоновано АТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (як ініціюючому кредитору), за наявності недобросовісного виконання керівником боржника своїх обов`язків (неподання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі, стороною в якій є боржник, з метою уникнення безпідставної чи фіктивної кредиторської заборгованості, що виникла на підставі договору, який частково визнано недійсним), ініціювати питання щодо усунення керівника боржника та покладення виконання цих обов`язків на розпорядника майна
15. Під час підготовки до розгляду справи № 904/10560/17 колегією суддів також досліджено постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20, зі змісту якої вбачається таке.
15.1. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду зазначив, що наявність чинного судового рішення, ухваленого в результаті вирішення спору щодо стягнення грошового зобов`язання та на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, як правило, свідчить про відсутність між вказаними особами спору про право щодо такого зобов`язання. При цьому, наявність судових рішень (які набрали законної сили та які з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та 326 ГПК України є обов`язковим до виконання) на момент звернення ініціюючого кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підтвердженням вирішення спору про право (безпосередньо між боржником та ініціюючим кредитором) судом у порядку позовного провадження (пункт 36.2 постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20). Протилежний підхід порушує принципи остаточності судового рішення та юридичної визначеності ("res judicatа"), а також, згідно стандартів нормотворчої техніки, суперечить змісту самого правового визначення цієї категорії "спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження".
15.2. Колегія суддів дійшла висновку, що, в цьому конкретному та винятковому випадку, у підготовчому засіданні суду відбулась перевірка обґрунтованості безспірних (підтверджених рішенням суду) вимог ініціюючого кредитора та судом встановлено факт передачі вимог за зобов`язаннями боржника іншій особі до ухвалення судового рішення у справі № 911/2482/17, яким кредитор підтверджував безспірність своїх вимог.
16. Системний аналіз змісту та правових висновків, висвітлених у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/5748/18 та Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 дає підстави для таких висновків:
- однією з підстав для визнання кредиторських вимог є судове рішення, яке набрало законної сили;
- за наявності судового рішення, яке було підставою для визнання кредиторських вимог, подальше скасування правочинів або вчинення дій на зміну зобов`язання, які були підставою для прийняття такого рішення, може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами;
- у винятковому випадку суд не позбавлений права відмовити у визнанні кредиторських вимог, якщо після перевірки обґрунтованості безспірних (підтверджених рішенням суду) вимог кредитора, судом встановлено факт зміни зобов`язання до ухвалення судового рішення, яким кредитор підтверджував безспірність своїх вимог, а обставини не були предметом дослідження у тій справі.
17. При цьому колегія суддів у цій справі звертає увагу на таке.
17.1. Відповідно до положень частини першої статті 362 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
Отже, у випадку адміністративного судочинства, правом на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мають не лише учасники справи, але і особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
17.2. Водночас положеннями чинних ГПК України та ЦПК України коло осіб, які можуть оскаржити судове рішення за нововиявленими обставинами є більш обмеженим, оскільки системний аналіз статей 423, 424 ЦПК України та статей 320, 321 ГПК України дає підстави для висновку про те, що особами, які наділені правом на перегляд справи за нововиявленими обставинами є лише учасники такої справи та особа, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною.
17.3. Тобто законодавцем у цивільному, господарському та адміністративному судочинстві визначено різне коло осіб, які наділені правом на перегляд рішення за нововиявленими обставинами з метою захисту власних прав та законних інтересів.
18. Також слід звернути увагу, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено підстав та не визначено випадків, за наявності яких кредитор може звернутись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, коли кредитор не був її учасником та коли таке судове рішення було підставою для визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство, однак зобов`язання (правочини), які стали підставою для прийняття такого рішення, були змінені або визнані недійсним.
19. Зі змісту касаційної скарги та матеріалів справи вбачається, що у цій справі підставою звернення скаржника із заявою про перегляд ухвали від 13.12.2018, якою було визнано кредиторські вимоги ПМП "Бізнес-Трейдінг, стала наявність судового рішення від 28.07.2021 у цій справі про визнання правочинів недійсними. При цьому зазначені правочини раніше були підставою для прийняття іншого судового рішення у справі № 904/7560/17, яким були визнані кредиторські вимоги ПМП "Бізнес-Трейдінг" у цій справі.
19.1. При цьому зі змісту рішення у справі № 904/7560/17 вбачається, що зазначена справа розглядалась за позовом ПМП "Бізнес-Трейдінг" до ТОВ "Фруктовий світ" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Ерса Союз") про стягнення 75 028 916,27 грн. Тобто ОСОБА_1 , який є кредитором боржника ТОВ "Фруктовий сад" у цій справі, не був учасником справи № 904/7560/17, а тому, з огляду на положення статей 320, 321 ГПК України та висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/5748/18, від 09.08.2021 у справі № 911/1261/15, від 09.04.2019 у справі № 925/2073/13, не наділений правом на звернення із заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами.
20. Крім того слід також враховувати ту обставину, що строки на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами поновленню не підлягає, тобто є присічним (відповідно до частини другої статті 321 ГПК України).
21. Зазначене дає підстави для висновків про те, що законодавцем не передбачено чіткого порядку захисту прав кредиторів боржника у випадку, коли:
- наявне судове рішення про стягнення з боржника боргу;
- зазначене судове рішення стало підставою для звернення кредитора із кредиторськими вимогами, які були визнані та внесені до реєстру вимог кредиторів;
- у процедурах банкрутства іншим кредитором були визнані недійсними правочини (договори), які були підставою для стягнення заборгованості першого кредитора і прийняття відповідного рішення;
- інший кредитор не є учасником справи про стягнення, строк на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі про стягнення минув;
- ліквідатор не вчиняв і не вчиняє в межах визначених законом строків добросовісних дій з метою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у випадку, коли були визнані недійсними правочини (договори), які були підставою для стягнення заборгованості першого кредитора і прийняття відповідного рішення.
Відтак, кредитор є фактично позбавлений ефективного способу захисту, який би відповідав змісту порушеного права та забезпечував би реальне поновлення його прав як особи, яка звернулась до суду за захистом її прав відповідно до вимог законодавства.
22. Європейський суд з прав людини указував на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
22.1. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
22.2. При цьому ЄСПЛ у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
23. Водночас застосування зазначених гарантій, передбачених статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у цій справі може призвести до порушення принципу res judicata, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (пункт 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), №"52854/39, ECHR 2003-IX, пункт 46 рішення ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" №32053/13).
24. Отже, з огляду на відсутність висновків щодо наслідків визнання правочинів, на підставі яких була визнана заборгованість та прийняте судове рішення, недійсними, та за відсутності (з огляду на специфіку та тривалість розгляду справ про банкрутство) у кредиторів можливості ефективно захистити свої права у справі про банкрутство шляхом перегляду скасованого судового рішення за нововиявленими обставинами у справі, учасником якої вони не були, наявні підстави для відступу (уточнення) правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/5748/18, а також уточнення (доповнення) правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 щодо обставин та доказів, які повинен та може враховувати суд під час розгляду кредиторських вимог та під час перегляду судового рішення, яким такі кредиторські вимоги були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів, за нововиявленими обставинами.
25. Положеннями частини першої статті 302 ГПК України передбачено право колегії суддів Верховного Суду передати справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
26. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: В.Я. Погребняка, О.В. Васьковського, С.В. Жукова вважає за необхідне передати справу № 904/10560/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2022 на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою формування єдиної практики щодо застосування положень статей 320 - 325 ГПК України та встановлення ефективного способу захисту прав кредиторів у випадках, коли правочин, на підставі якого було прийнято судове рішення, був визнаний недійсним, однак судове рішення набрало законної сили та вже стало підставою для визнання і включення вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 302 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
УХВАЛИВ:
Справу № 904/10560/17 за касаційною скаргою ОСОБА_1 26.09.2022 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2022 передати на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
С.В. Жуков
