ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.05.2019 року м.Дніпро Справа № 904/10560/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецова В.О.,
суддів Вечірка І.О., Чус О.В.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 (повний текст ухвали складено 01.04.2019, суддя Полєв Д.М.) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ Україна", с.Давидківці, Хмельницький район, Хмельницька область
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ", м. Дніпро
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ Україна" звернулось до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ".
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" порушено ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну.
Ухвалою суду від 13.12.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ" та призначено підсумкове судове засідання на 15.01.2019.
04.01.2019 до суду надійшла заява гр.ОСОБА_1 б/н від 03.01.2019 про визнання недійсними договору про переведення боргу №1 від 20.01.2016р., укладеного між ТОВ "Ерса Союз", STOUT AGRO&OIL LP (первісний кредитор) та боржником (новий кредитор); договору №2 від 20.01.2016р. про переведення боргу, укладеного між укладеного між ТОВ "Ерса Союз", STOUT AGRO&OIL LP (первісний кредитор) та боржником (новий кредитор).
Заявник, обґрунтовуючи подану заяву про визнання договорів недійсним, зазначає, що оспорюванні договори вчинено з боку кредитора - ТОВ "Фруктовий світ" лише з метою ухилення виконання ним своїх інших зобов`язань, та погіршення умов інших кредиторів в межах справи про банкрутство № 904/10560/17, та вони не мали на меті настання реальної мети з боку сторін даного правочину - STOUT AGRO&OIL LP, ТОВ "ЕРСА СОЮЗ" та ТОВ "Фруктовий світ".
На думку заявника, оспорюванні договори суперечать статті 203 ЦК України та є недійсними в силу ст.ст.215,234 ЦК України. Укладаючи оспорюванні договори боржник взяв на себе додаткові зобов`язання маючи при цьому непогашену заборгованість перед гр. ОСОБА_1 ; оспорюванні договори безвідплатні, тобто, боржник не отримав за прийняття на себе боргу жодної компенсації; сума прийнятих на себе боргових зобов`язань перевищує балансові активи підприємства; відсутність рішення органу управління боржника на укладання таких договорів; заінтересованість осіб ТОВ "Фруктовий світ" та ПМП "Бізнес Трейдінг".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у даній справі заяву ОСОБА_1 про визнання договору № 1 та договору № 2 про переведення боргу укладених між STOUT AGRO&OIL LP, ТОВ «ЕРСА СОЮЗ» та ТОВ "Фруктовий світ" недійсними - залишено без розгляду.
Зазначена ухвала обґрунтована посиланням на те, що ОСОБА_1 , як позивач, у поданій заяві підкреслював, що звертається саме з заявою на підставі загальних норм Цивільного кодексу України щодо визнання договорів недійсними та не вказував про наявність передбачених ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для визнання спірних договорів недійсними.
За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що розгляд поданої ОСОБА_1 заява має здійснюватися в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство ТОВ "Фруктовий Світ".
ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду скасувати, вирішити питання щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсним.
Скаржник зазначає, що 26.03.2019 у судовому засіданні суд першої інстанції не поставив на розгляд сторін питання щодо можливості залишення без розгляду заяви ОСОБА_1, думка сторін під час розгляду заяви не заслуховувалась.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що вона винесена у відкритому судовому засіданні за участю. представників сторін, проте ця ухвала в судовому засіданні не приймалася та не проголошувалася.
Скаржник вважає, що оскільки в якості підстав для оспорюваного правочину кредитор ОСОБА_1 посилається на норми Цивільного кодексу України щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними, а стороною таких правочинів є особа, яка перебуває у процедурі банкрутства є ТОВ «ФРУКТОВИЙ СВІТ», то даний спір однозначно підлягає вирішенню судом, який розглядає справу про банкрутство.
Жодна з застосованих в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції норм законодавства не містить положень щодо можливості залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду та взагалі не регулює подібні питання. Отже заява ОСОБА_1 була залишена без розгляду без жодної процесуально-правової підстави.
У відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду залишити без змін.
На думку ліквідатора, господарським судом належним чином застосовано норми матеріального права та обґрунтовано залишено заяву ОСОБА_1 про визнання договору № 1 та договору № 2 від 20.01.2016 про переведення боргу недійсними - без розгляду.
28.05.2019 у судове засідання з`явилися представники скаржника, ПАТ КБ "Преміум" та ліквідатор. Інші учасники справи не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
28.03.2019 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Місцевим господарським судом встановлено, що 20.01.2016 між ТОВ "ЕРСА СОЮЗ", STOUT AGRO & OIL LP та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" укладено договір про переведення боргу № 1, відповідно до умов якого STOUT AGRO & OIL LP переводить, а ТОВ "Фруктовий Світ" бере на себе борг у вигляді грошового зобов`язання в сумі 568 346,61 доларів США, а також усі інші зобов`язання, що виникли на підставі Контракту №ES-CRN131015/TIS від 13.10.2015, укладеним між первісним боржником і кредитором, право вимоги якого, в подальшому перейшло до ПМП "Бізнес Трейдінг".
20.01.2016 між ТОВ "ЕРСА СОЮЗ", STOUT AGRO & OIL LP та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктовий Світ» укладено договір про переведення боргу № 2, відповідно до умов якого STOUT AGRO & OIL LP переводить, а ТОВ "Фруктовий Світ" бере на себе борг у вигляді грошового зобов`язання в сумі 1683402, 84 доларів США (один мільйон шістсот вісімдесят три тисячі чотириста два доларів США 84 цент), а також усі інші зобов`язання, що виникли на підставі Контракту № ES-CRN220915/TS від 22.09.2015, укладеним між первісним боржником і кредитором, право вимоги якого, в подальшому перейшло до ПМП "Бізнес Трейдінг".
За змістом положень ст.55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001 зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.
Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 922/928/17).
Системний аналіз положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2019 у справі № 912/2185/16 (912/3192/17)).
Предметом спору у даному випадку є, зокрема, визнання недійсними договорів про переведення боргу, укладеними між ТОВ "ЕРСА СОЮЗ", STOUT AGRO & OIL LP та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фруктовий Світ».
Колегія суддів вважає, що вирішення питання про наявність або відсутність підстав щодо визнання недійсними оспорюваних правочинів, з урахуванням особливостей провадження у справі про банкрутство, впливатиме на формування активу та пасиву боржника.
Враховуючи предмет даного спору, наявність порушеної щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ" справи про банкрутство, колегія суддів вважає, що цей спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Світ".
Частиною 1 статті 226 ГПК України встановлено перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Наведений перелік не містить такої підстави для залишення позову без розгляду, як встановлення судом обставин щодо розгляду заяви в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство.
З урахуванням наведеного, ухвала господарського суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення заяви ОСОБА_1 про визнання договору № 1 та договору № 2 про переведення боргу укладених між STOUT AGRO&OIL LP, ТОВ «ЕРСА СОЮЗ» та ТОВ "Фруктовий світ" недійсними до суду першої інстанції для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Фруктовий світ".
Питання про розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не вирішується, оскільки розгляду позовних вимог по суті не відбулося.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.269,275,280,281-283 ГПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2019 у справі №904/10560/17 скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про визнання договору № 1 та договору № 2 про переведення боргу укладених між STOUT AGRO&OIL LP, ТОВ "ЕРСА СОЮЗ" та ТОВ "Фруктовий світ" недійсними - надіслати до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/10560/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий світ".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Постанова складена у повному обсязі 30.05.2019
Головуючий суддя В.О.Кузнецов
Судді О.В.Чус
І.О.Вечірко
