СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/675/23
ун. № 759/8676/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Петренко Н.О.,
за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
представника третьої особи Гапіної Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві питання щодо закриття позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маквіс Груп», ОСОБА_6 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальності «Боедем» про поділ майна подружжя, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації та визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Верховного суду від 23.02.2022 р. скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2020р. та постанову Київського апеляційного суду від 16.12.2020р. у частині позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації та визнання права власності.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 01.07.2022р. вказану справу прийнято до провадження судді Петренко Н.О. та призначено підготовче судове засідання.
У судовому засіданні суд поставив на обговорення питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації, оскільки вказані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Представники позивача, відповідача та представник ТОВ «Боедем» заперечували проти закриття провадження в даній частині вимог.
Представник ТОВ «Маквіс Груп» підтримала закриття провадження у вказаній справі.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3, 4, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Натомість відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 СК України цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Згідно із частиною першою статті 9 СК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
Відповідно до частин перших статті 14 та 15 СК України сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що ознакою сімейних прав і обов`язків є їх тісний зв`язок з відповідним носієм, що зумовлює неможливість їх передання (перекладення) іншій особі. Тобто носії таких прав та/або обов`язків можуть врегулювати свої відносини, пов`язані з їх реалізацією та/або виконанням, за домовленістю, зокрема, шляхом укладення договору, про який йдеться в статті 9 СК України, однак передати та/або перекласти зазначені права та/або обов`язки на іншу особу їх носії не можуть.
Отже, зазначені норми права визначають правочин у сімейних правовідносинах як домовленість, зокрема, між подружжям, батьками та дітьми про врегулювання належних їм сімейних прав та обов`язків, які тісно пов`язані з їх особами та не можуть бути передані та/або перекладені на інших осіб.
Договором щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, батьками та дітьми, а тому цей правочин не є правочином у сімейних правовідносинах.
Таким чином, справа в спорі про визнання недійсним укладеного одним з подружжя без згоди іншого з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі юридичної особи має розглядатися господарським судом відповідно до пункту 4 частини першої статті 20 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації, оскільки підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.20 ГПК України, ст.ст. 19, п. 7 ч.1 ст.255 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Маквіс Груп», ОСОБА_6 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальності «Боедем» про поділ майна подружжя, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації та визнання права власності-закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.О.Петренко