Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
15 червня 2023 року Справа 160/6439/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови, -
УСТАНОВИВ:
31 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Також даною ухвалою було задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду по справі №160/6439/23. Визнано поважними причини пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» з адміністративним позовом визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови. Строк звернення поновлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 року було задоволено клопотання про поновлення строку на подання заяви про збільшення позовних вимог по справі №160/6439/23. Визнано поважними причини пропуску строку звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» з клопотання про поновлення строку на подання заяви про збільшення позовних вимог. Строк звернення поновлений. Прийнято до розгляду заяву ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» про збільшення позовних вимог по справі №160/6439/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року замінено відповідача у справі № 160/6439/23 з Дніпровської митниці Держмитслужби на належного відповідача Дніпровську митницю.
06.06.2023 року від відповідача до суду надійшла заява, в якій Дніпровська митниця просить:
- залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» у справі № 160/6439/23 про визнання протиправними та скасування 52 рішень про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці та 52 карток відмови без розгляду;
- залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» про збільшення позовних вимог у справі № 160/6439/23 про визнання протиправними та скасування 178 рішень про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці та 178 карток відмови.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду щодо оскарження рішень про коригування митної вартості та карток відмови без наявності жодних поважних причин. Зауважено, що клопотання позивача, в якому зазначені причини поважності пропуску строку звернення позивача до суду, є штучним використанням факту воєнної агресії рф проти України для особистих цілей та фактичною спекуляцією цими обставинами, що, на думку відповідача, є зловживанням позивачем процесуальними правами.
Також, на думку відповідача, позовна заява у справі №160/6439/23 підлягає поверненню без розгляду, оскільки кожне рішення митниці не пов`язано між собою ані підставами виникнення, ані поданими доказами, в тому числі, різними зовнішньоекономічними контрактами з різними імпортерами, різними умовами поставок, тощо.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року відмовлено в задоволенні заяви представника Дніпровської митниці про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальника В.В. у адміністративній справі №160/6439/23.
15.06.2023 року від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання, в яких він звернув увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Конституційний Суд України у Рішенні 39-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.
Також, позивач зазначив, що відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р (ІІ)/2022 від 6 квітня 2022 року, гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян перед законом та заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другої статті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.
Позивач в клопотанні також звертає увагу на те, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Термін «зловживання процесуальними правами» - чинний КАСУ не містить визначення цього поняття, а визначає у ст. 45 лише перелік дій, які можуть трактуватися суддею або колегією суддів за суб`єктивною чи об`єктивною думкою в кожному конкретному випадку як зловживання процесуальними правами.
Отже, позивач вважає, що зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства. Проте, на його думку, ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» добросовісно користується своїми процесуальними правами, а тому припущення відповідача є необґрунтованими та безпідставними.
Розглянувши клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В даному випадку, суд зазначає, що, аналізуючи обставини справи, що розглядається, враховуючи послідовність дій позивача щодо реалізації свого права у доступі до правосуддя і, насамперед, для забезпечення права на справедливий суд, що є елементом принципу верховенства права, суд, з урахування заявленого у позовній заяві клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, та з урахуванням заявленого клопотання у заяві про збільшення позовних вимог, дійшов до висновку, що позовна заява та заява про збільшення позовних вимог відповідають вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про що було постановлено відповідні ухвали.
Також, судом не встановлено факту створення позивачем перешкод у вирішенні завдань адміністративного судочинства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 29.09.2022р. у справі № 500/1912/22 висловив правову позицію, відповідно до якої при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також Верховний Суд вказав, щопротягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями55,124,129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права тастаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до рекомендацій 02.03.2023 рокуРадою суддів України, рекомендовано судам виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи наведене, судприходить до висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду в даній справі, відтак, заява відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 240, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви Дніпровської митниці про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кальник
