Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №127/12323/22
Провадження №1-кп/127/380/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12021020220000361, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 152, ч.1 ст. 155, ч.1,3 ст. 301-1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вінницького міського суду Вінницької області 10 квітня 2017 року надійшли матеріали кримінального провадження №12021020220000361 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 152, ч.1 ст. 155, ч.1,3 ст. 301-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав за можливе призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні.
Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримала думку прокурора, вважала за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, просила суд проводити судовий розгляд суддею одноособово у закритому судовому засіданні.
Представник служби у справах дітей ОСОБА_8 підтримала прокурора.
Обвинувачений заперечив проти призначення справи до судового розгляду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_9 заперечив щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та заявив суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується за ч. 4 ст. 152 Кримінального кодексу України - вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. Доповнив, що аналізом ст. 152 КК встановлено, що вказана редакція цієї статті була внесена в Кримінальний кодекс відповідно до Закону №2227 від 06.12.2017 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». Розділом II Закону №2227 встановлено: цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, закон опубліковано 11.01.2018, а чинності він набув - 11.01.2019. Як вбачається з обвинувального акту, кілька епізодів діянь, передбачених ч.4 ст.152 КК України, а саме: епізод від 26.06.2018, два епізоди від 20.07.2018, два епізоди від 26.10.2018 не можуть кваліфікуватися як кримінальні правопорушення, оскільки на той час кримінальна відповідальність щодо такого роду діянь не була встановлена; така відповідальність настала лише із 11.01.2019 року.
Крім того, в обвинувальному акті поряд із викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації цих обставин, перед кожним епізодом обвинувачення зазначено, що ОСОБА_7 ... із застосуванням психологічного впливу відносно ОСОБА_10 , що виражалось у погрозі позбавлення материнського піклування та подальшого навчання у школах інтернатного типу, які остання сприймала реально та спричинивши у неї емоційну невпевненість, почав примушувати ОСОБА_10 до вступу з ним у статеві зносини... Таким чином, на думку захисту, в обвинувальному акті викладені обставини, які не є ні фактичними обставинами кримінального правопорушення, ні кваліфікуючими ознаками цього правопорушення. Дані обставини направлені на те, щоб ще до початку розгляду справи по суті викликати у суду певне негативне враження щодо обвинуваченого з метою подальшого його засудження до максимально значного терміну покарання. Захисник вважає, що таке обвинувачення, частина з якого не охоплюється диспозицією жодної статті Кримінального кодексу, істотно погіршує сприйняття цього обвинувачення чим значно порушує права обвинуваченого на захист, оскільки змушує захищатися від обвинувачення у тих злочинах, які не передбачені Кримінальним кодексом України, відволікатися на аналіз та заперечення тих обставин, які ні за яких умов не повинні бути відображені в обвинувальному акті. Тобто, при складенні обвинувального акту були допущені порушення вимог кримінального процесуального кодексу щодо складення обвинувального акту.
Крім цього, з наявної в матеріалах справи розписки вбачається, що обвинувальний акт було отримано обвинуваченим 30.05.2022. Відповідно до звіту про автоматизований розподіл по справі №127/12323/22 обвинувальний акт надійшов до суду 14.06.2022, тобто через два тижні після надання обвинувального акту обвинуваченому. Це є істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, оскільки відповідно до вимог ст. 293 КПК одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, обвинувальний акт має бути в один день наданий підозрюваному і переданий до суду. Просив повернути обвинувальний акт прокурору для приведення його у відповідність з Кримінальним процесуальним кодексом України.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_4 заперечила проти клопотання адвоката. Додатково повідомила, що ст.152 КК України в редакції станом на 01.01.2016 містила ч. 4 - вчинення згвалтування відносно малолітньої, санкція статті до 15 років позбавлення волі. Так само станом на 21.06.2023 вказана стаття має ч.4- санкція до 15 років позбавлення волі. По своїй суті диспозиція статті є однаковою, що спростовує твердження захисника. Крім того, порядок зміни обвинувачення в суді встановлено ст.338 КПК України, і це віднесено до повноважень прокурора змінювати обсяг обвинувачення, тому твердження захисника, що редакція статті КК не передбачала таких дій може бути спростоване в судовому порядку під час розгляду справи, в тому числі шляхом зміни обвинувачення. Змінювати обвинувачення - це прерогатива прокурора, а не суду, тому повернення обвинувального акту на це не вплине. Щодо фактичних обставин, які викладені в обвинувальному акті, то це версія слідства, яку в судовому порядку доводить прокурор. Саме слідчий і прокурор, викладаючи такі обставини справи, вирішують якими словами та епітетами їх підтверджувати та обґрунтовувати, бо це їх право.
Представник служби у справах дітей підтримала думку адвоката ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_11 заперечив проти клопотання захисника, наполягає на призначенні кримінального провадження до судового розгляду. Додатково доповнив, що обвинувальний акт складено на основі пред`явленої останньої підозри, яка неодноразово змінювалася, з якою як обвинувачений так і захисник були ознайомлені. Прокурор не вбачає підстав для задоволення клопотання та повернення обвинувального акту.
Заслухавши думку прокурора, представника потерпілого, представника служби у справах дітей, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні злочинів.
Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України» № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам статей 291, 292 КПК: зокрема, якщо ці документи містять положення, що суперечать одне одному; у документах наведено недопустиму натуралізацію опису злочину; вони не підписані слідчим (крім випадків, коли прокурор склав їх самостійно) чи не затверджені прокурором; до них не долучено передбачені законом додатки.
Відповідно до положень ст.ст.291, 314 КПК України обвинувальний акт має містити, крім інших передбачених цією нормою процесуального права відомостей, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Не погоджується суд і з позицією сторони захисту стосовно невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України з наступних обґрунтувань.
Наявний в матеріалах кримінального провадження обвинувальний акт затверджений прокурором, містить як формулювання обвинувачення, так і правову кваліфікацію правопорушення.
Суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору як необхідно викласти формулювання обвинувачення. В обвинувальному акті викладене те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим.
Суд на даній стадії судового процесу не може вдаватися до оцінки змісту фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, щоб не вийти за межі своїх повноважень, адже під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених у п. п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Зважаючи на вище викладене, відсутні правові підстави для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 .
Враховуючи зазначене, суд вважає, що обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду, який слід призначити у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави, передбачені ч.2 ст. 27 КПК України та здійснювати його одноособово у закритому судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 316, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акту прокурору - відмовити.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 152, ч.1 ст. 155, ч.1,3 ст. 301-1 КК України, призначити на 11:30 год. 29 червня 2023 року.
Судовий розгляд провести суддею одноособово у закритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , представників потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , представника служби у справах дітей та свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя:
