Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 127/12323/22
Провадження №11-кп/801/1236/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - ОСОБА_2 (суддя-доповідач),
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 ,
представника потерпілої в режимі відеоконференції ОСОБА_10 ,
розглянув у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021020220000361, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09 листопада 2021 року, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калинівка Вінницької області, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 152, ч. ч. 1, 3 ст. 3011 КК України,
у с т а н о в и в :
Вінницьким апеляційним судом здійснюється провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_7 та апеляційною скаргою з доповненнями захисника ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 03 листопада 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 152, ч. ч. 1, 3 ст. 3011 КК України.
До початку апеляційного розгляду прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_12 заявлено письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, засуджений місцевим судом до тривалого терміну ув`язнення, ризики, які були наявними під час розгляду провадження в суді першої інстанції не зникли та продовжують існувати.
Застосований судом першої інстанції запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується 01 січня 2026 року та на даний час підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який немає.
Прокурор ОСОБА_6 підтримала клопотання та просила його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 заперечили проти задоволення клопотання.
Представники потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не заперечили проти задоволення клопотання.
Ознайомившись з заявленим клопотанням, заслухавши виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити з огляду на таке.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 152, ч. ч. 1, 3 ст. 3011 КК України та із застосуванням ст. 70 КК України визначено остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, пов`язаною з роботою чи організацією дозвілля з особами до 18 років, на строк 3 роки.
Указаним судовим рішенням, продовжено застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на 60 днів, до 01 січня 2026 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 199 КПК України встановлено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розглядаючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Аналізуючи зміст заявленого прокурором клопотання, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 не зменшилися.
Обґрунтованість цього висновку стверджується тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні сукупності особливо тяжких злочинів, санкції яких передбачають покарання виключно у виді тривалого позбавлення волі, тому усвідомлення можливого призначення реального покарання, у разі доведення його винуватості, може спонукати останнього до переховування від суду, через що застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідний, у тому числі, з метою можливого забезпечення виконання вироку.
Слід також урахувати, що за національним законодавством тримання під вартою після ухвалення вироку термінологічно відрізняється від відбування покарання за вироком, що набрав законну силу, однак з погляду статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод воно буде розглядатися як таке, що підпадає під пункт (а): законне ув`язнення особи після засудження її комплектним судом.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, за правом багатьох країн затримання в очікуванні розгляду апеляції вважається попереднім триманням під вартою, i засуджена особа не починає відбувати своє покарання, поки вирок не набере чинності. Однак між підходами до процедури призначення покарання є відмінності за формою, а не за суттю, якщо розглядати наслідки для зацікавленої особи. Слід вважати, що стаття 5 § 1 (а), яка нічого не каже про припустимі форми правового механізму, за яким особа може законно триматися під вартою «після засудження», залишає державам-учасницям свободу вибору в цьому питанні» (Monnel and Morris v. the United Kingdom judgment of 2 March 1987, Series A no 115, 47).
Обвинувачений вважається затриманим «після засудження компетентним судом» у значенні статті 5 пар. 1 (а) після того, як рішення було винесено в першій інстанції, навіть якщо воно ще не виконується і підлягає оскарженню» (Ruslan Yakovenko v Ukraine, no. 5425/11, пар.46, ECHR 2015).
Термін «після засудження» не можна тлумачити, так, ніби він стосується лише остаточного засудження. Не можна ігнорувати того, що винуватість особи, яка тримається під вартою під час апеляційного або наглядового провадження, вже встановлена в ході судового розгляду, проведеного відповідно до вимог статті 6» (Wemhoff v. Germany, 27 june 1968, пар. 9, Series A no.7).
Таким чином, обмеження строку дії запобіжного заходу має на меті забезпечити можливість періодичного перегляду тримання під вартою до вироку. Водночас, у разі винесення обвинувального вироку міркування, які зумовлюють необхідність періодичного перегляду, не мають значення, оскільки тримання під вартою на підставі вироку здійснюється для забезпечення його виконання.
Колегія суддів приймає до уваги характер інкримінованих обвинуваченому дій, а саме вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх осіб, а також неповнолітньої особи, їх тривалий характер та кількість епізодів злочинної діяльності, що свідчить про значну суспільну небезпеку ОСОБА_7 .
Наведені стороною обвинувачення в клопотанні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого є належним чином обґрунтованими і вмотивованими.
Апеляційний суд звертає увагу, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом, має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Стороною захисту не доведено, що заявлені прокурором ризики зменшились, а застосування більш м`яких запобіжних заходів гарантуватиме належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігання існуючим ризикам.
Відтак розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, апеляційний суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою матеріали провадження не містять та стороною захисту в судовому засіданні апеляційного суду не наведено.
Оцінивши заявлені ризики, колегія суддів дійшла висновку, що з метою забезпечення апеляційного провадження, належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, у тому числі, можливого забезпечення виконання вироку, слід продовжити раніше обраний щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 331, 404, 405, 419 КПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 152, ч. ч. 1, 3 ст. 3011 КК України, до набрання вироком законної сили.
Копію ухвали надіслати до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
