Справа № 303/7389/23
Провадження №1-кп/303/575/23
Ухвала
про призначення до судового розгляду
15 серпня 2023 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючої ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мукачеві кримінальне провадженні стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
- обвинуваченого за частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 263 КК України,-
з участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
В С Т А Н О В И В:
09 серпня 2023 року до суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 263 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023071060000030 від 11 січня 2023 року.
Статтею 314 КПК України встановлено порядок дій суду по проведенню підготовчого судового засідання. Так, після отримання обвинувального акту суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України та відповідно до правил територіальної підсудності підлягає розгляду у Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області. На даному етапі суду сторонами не надано угоду про примирення, а підстав для закриття провадження з підстав передбачених пунктами 4-8 частини 1 або частини 2 статті 284 КПК України судом не встановлено.
У ході підготовчого розгляду судом з`ясовано склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді. Враховуючи думку сторін, суд приходить до висновку про доцільність здійснювати судовий розгляд за участі: прокурора, обвинуваченого, захисника.
У судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у межах 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання сторони обвинувачення мотивоване тим, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення передбачені частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України.
04 березня 2023 року о 14:10 годині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого, було затримано в порядку статті 208 КПК України.
05 березня 2023 року слідчим СВ Берегівського районного управління поліції, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 263 КК України.
Наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доводиться протоколами огляду, обшуку, вилученими речовими доказами, показаннями свідків, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновками вибухово-технічних та балістичних експертиз, експертизами наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 21 липня 2023 року стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20 серпня 2023 року та визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.
Зазначив, що існує необхідність у подальшому продовження строку тримання під вартою обвинуваченого з метою запобігання ризиків невиконання ним своїх процесуальних обов`язків, зокрема передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України.
Прокурор, покликається на те, що вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, а саме, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, та за одне з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, що може бути підставою та мотивом для переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду.
Враховуючи той факт, що Закарпатська область межує з іншими країнами, що дає підстави вважати, що обвинувачений може покинути територію України поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватися на території України.
ОСОБА_3 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може схиляти свідків до зміни даних слідству показів і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показів або відмови від надання таких. Обвинуваченому можуть бути відомі реальні дані легедованої особи ОСОБА_6 , який не допитаний судом, та на якого може здійснюватися тиск.
Знаходячись на волі ОСОБА_3 зможе використовуючи свої зв`язки координувати дії засобами, які мають можливість впливати на викривлення зазначених даних для кримінального провадження шляхом погрози та тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання кримінальному провадженню.
Прокурор зазначив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень. Обвинувачений ОСОБА_3 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Даних, які б вказували на неможливість застосування вказаного запобіжного заходу не встановлено.
Таким чином, прокурор просив задоволити клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , та визначити заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161 040 гривень 00 копійок.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили визначити більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту, мотивуючи свої доводи тим, що обвинувачений має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, та наразі допитані свідки у даному кримінальному провадженні, тому відсутній ризик впливу на учасників кримінального провадження.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.
Розгляд клопотання про обрання, зміну, чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, є процесуальною дією, яку суд фактично здійснює до постановлення процесуального рішення за результатами розгляду. Моментом зміни, скасування, припинення запобіжного заходу на даній стадії провадження може вважатись час після винесення відповідного судового рішення у виді ухвали згідно частини 2 статті 369 КПК України.
Згідно з частиною 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого..
Суд заслухавши сторони кримінального провадження, зазначає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ураховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження
права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 263 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за один з яких передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати свідків та інших учасників судового процесу, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).
Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).
При застосуванні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив, у тому числі наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, на які покликається прокурор в обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу, а саме ризиків можливості обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Наданими суду доказами підтверджується що кримінальні правопорушення, у яких обвинувачується ОСОБА_3 є тяжкими злочинами, за один з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до десяти років, що дає підстави вважати що обвинувачений може переховуватися від суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Слід зазначити, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує суворість можливого призначеного покарання, тільки при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно. Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може оцінюватися виключно з точки зору тяжкості злочину. Тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства.
Таким чином, суд приходить до переконання що на даний час ризики, які служили підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, своєї актуальності не втратили та виправдовують подальше застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слід зазначити, що при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою (або його продовженні) суд зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом, крім випадків визначених частиною 4 статті 183 КПК України.
Отже, з урахуванням всіх обставин, задовольняючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням позиції сторони обвинувачення, суд вважає за необхідним визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у виді застави у межах 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
З урахуванням наведеного вище кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з участю сторін кримінального провадження.
Керуючись статтями 314- 317 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 263 КК України, призначити до судового розгляду в одноособовому складі суду у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, за адресою місто Мукачево, вулиця Андрія Літуна, 13а, на 09 годину 00 хвилин 21 серпня 2023 року.
Клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задоволити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина Українираніше не судимого, до 13 жовтня 2023 року.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у межах 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави відповідно до частини 5 статті 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати до слідчог,о, прокурора чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- без дозволу слідчого, прокурора чи суду не виїжджати за межі Берегівського району Закарпатської області;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
При невиконанні обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Для судового розгляду даного кримінального провадження викликати прокуратуру Берегівської окружної прокуратури, обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 .
Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Головуюча ОСОБА_1