Єдиний державний реєстр судових рішень
БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07541, вул. Шевченків шлях,30-А, м. Березань, Київська обл.
Номер провадження 1-кп/356/19/23
Справа № 382/1239/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.10.2023 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
При секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 .
З участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Обвинуваченого ОСОБА_7
Захисника ОСОБА_8
Потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015110320000527 від 18.10.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Яготин Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 121, ст.. 124 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_7 18.10.2015 року після 00 години 00 хвилин (більш точний час в ході судового розгляду не встановлено) знаходився у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де крім нього були його співмешканка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її малолітній син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У цей час на подвір`я за вказаною адресою, з метою з`ясування із ОСОБА_7 особистих відносин, прийшов ОСОБА_9 , у якого при собі малася металева труба. Разом із ОСОБА_9 до подвір`я ОСОБА_7 також увійшли ОСОБА_10 та неповнолітній ОСОБА_13 .
ОСОБА_9 , ідучи першим, підійшов до вхідних дверей будинку та стоячи на зовнішньому порозі будинку, розбив металевою трубою вікно веранди, вигукуючи при цьому образи на адресу ОСОБА_7 .
Після цього ОСОБА_9 почав наносити удари металевою трубою зверху вниз по дверях, які були привідчинені зсередини та аналогічні удари всередину дверного прорізу.
Внаслідок таких дій ОСОБА_9 заподіяно ОСОБА_7 , який знаходився всередині будинку біля привідчинених дверей, тілесні ушкодження у вигляді садна волосяної частини голови, садно та синець обличчя, які у відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 127 від 05.11.2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_11 , яка також знаходилась всередині будинку біля привідчинених дверей, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна лівого зап`ясткового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 128 від 21.10.2015 року є легкими тілесними ушкодженням.
В цей час ОСОБА_14 , продовжуючи перебувати всередині будинку, біля привідчинених дверей, тримаючи в руках рушницю «МР-153» 12 калібру № НОМЕР_1 , виставив у дверний проріз її ствол.
Після цього ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою заподіяння ОСОБА_9 тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи при цьому, що така шкода його здоров`ю явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці захисту, тобто діючи із перевищенням меж необхідної оборони, здійснив постріл впритул у ОСОБА_9 , який стояв ззовні на порозі у безпосередній близькості від дверей, внаслідок чого той впав.
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 16/д від 09.03.2016 року у ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне наскрізне поранення правої нижньої кінцівки, подрібні нижньої третини правого стегна, перелом стегнової кістки з повним пошкодженням стегнової артерії. Виявлені ушкодження утворились від компактної дії декількох вогнепальних снарядів та відносяться до тяжких з ознакою небезпеки для життя.
Вказані дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ст. 124 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.
Продовжуючи свої протиправні дії, 18.10.2015 року після 00 години 00 хвилин (більш точний час в ході розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_7 , перебуваючи у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , заподіявши ОСОБА_9 умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені у разі перевищення меж необхідної оборони, вийшов на зовнішній поріг будинку та побачив ОСОБА_10 , який стояв неподалік у подвір`ї.
Усвідомлюючи, що в застосуванні мисливської рушниці «МР-153», як знаряддя захисту, немає необхідності, оскільки ОСОБА_9 із вогнепальним пораненням лежав на землі, а ОСОБА_10 не вчиняв ніяких дій, що загрожували б здоров`ю чи життю ОСОБА_7 або іншої особи, а також створювали б небезпеку знищення чи пошкодження його майна, ОСОБА_7 маючи умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, навів на нього ствол рушниці та здійснив постріл, внаслідок чого останній впав на землю та почав пересуватись в напрямку до воріт.
Неповнолітній ОСОБА_13 , який також перебував на подвір`ї біля будинку ОСОБА_7 , взяв ОСОБА_10 під руку на плече та вони разом покинули вказану територію, а ОСОБА_9 лишився лежачим перед верандою вказаного будинку.
У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 17/д від 09.03.2016 року у ОСОБА_10 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне наскрізне поранення правого стегна (вхідний отвір в правій паховій області, вихідні на ягодиці, напрямок раневого каналу спереду назад), травматичний шок важкого ступеня. Виявлені ушкодження супроводжувались масивною кровотечею, утворились від компактної дії декількох вогнепальних снарядів, які володіли високою кінетичною енергією та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Таким чином своїми умисними діями, які виразилися в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч 1 ст. 121 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив суду, що зі ОСОБА_9 раніше разом працювали на будівництві у місті Вишгород. Між ними неодноразово траплялись конфлікти з приводу того, що ОСОБА_9 вимагав у нього кошти за невиконану роботу. ОСОБА_9 постійно погрожував йому та його сім`ї. В день події між ним та ОСОБА_9 виникла бійка вдома у останнього. Потім близько 21:00 години він поїхав додому та ліг відпочивати. Через деякий час його розбудила дружина та сказала, що у них на подвір`ї ходить багато людей. Він встав та вийшов у веранду з ліхтарем. Відкривши вхідні двері, які відкриваються назовні та над якими на вулиці висіла лампа, побачив ОСОБА_9 , який вдарив його по голові металевою трубою в область потилиці. Після цього ОСОБА_9 та його спільники намагались увірватися до нього в будинок. Зрозумівши, що ОСОБА_9 прийшов не сам він побіг по рушницю в кімнату. Рушниця стояла в кімнаті за сервантом, була не споряджена. На ходу зарядив її двома патронами, спорядженими картеччю, які лежали в серванті. Пояснив, що взяв рушницю, щоб налякати ОСОБА_9 . Також вказав, що в його володінні був ще пістолет, який стріляє мідно-свинцевими кулями. Вибіг у веранду та побачив, що ОСОБА_9 б`є його дружину. Він підняв рушницю та вистрелив у дверний проріз над головою ОСОБА_9 на вулицю, двоє інших чоловіків стояли в дверях. Після пострілу ОСОБА_9 та двоє чоловіків вибігли на вулицю. Дружина знаходилась з боку від нього на відстані одного метра. Після того, як ОСОБА_9 вибіг з будинку на вулицю, його дружина ОСОБА_11 хотіла закрити вхідні двері будинку, ОСОБА_9 в цей час стояв за дверима та бив трубою у дверний проріз. Потім вистрілив через ціле вікно на подвір`я в бік порогу в землю. Відстань від вікна до дверей приблизно 50 см. Чи перебував хтось на порозі будинку сказати не може. Після пострілу через вікно на віконній рамі залишились рештки скла. Коли стріляв через вікно, то ОСОБА_9 він не бачив. Вказав, що в той вечір він зробив 4-5 пострілів з рушниці. Перший постріл - в будинку в дверний проріз. Другий постріл - через вікно в бік порогу згори вниз. Третій постріл - коли перебував на вулиці, було темно та хтось кинув в його бік цеглу чи камінь та він вистрелив випадково від болю в нозі. Четвертий постріл - біля хвіртки свого будинку. Ще 1-2 постріли в повітря, було темно та він нікого не бачив. Освітлення на вулицях міста не було. Побачив, що ОСОБА_9 лежав у квітнику та не міг представляти йому ніякої небезпеки. Після третього пострілу на подвір`ї вже нічого не відбувалось. Потім його брат ОСОБА_15 викликав швидку допомогу. Про те, що в той вечір було поранено ще одну людину, дізнався від працівників поліції. Як саме він поранив ОСОБА_10 , не знає. Уточнив, що в момент його виходу у веранду будинку в приміщенні був тільки ОСОБА_9 .
Вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за викладених вище обставин, а саме в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння та у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, підтверджуються також сукупністю зібраних під час досудового розслідування та досліджених під час судового розгляду доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що з обвинуваченим ОСОБА_7 він не знайомий. Точної дати та часу він не пам`ятає, однак вказав, що подія трапилась ввечері у жовтні місяці 2015 року. До нього зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що до ОСОБА_9 додому вдерлися якісь люди та побили його маму та сестру. Вказана ситуація його не стосувалась. Після цієї розмови він з ОСОБА_17 та ОСОБА_18 приїхали в м. Яготин до ОСОБА_9 . З якою метою вони їхали до ОСОБА_9 йому не відомо, хотіли поговорити. В той день алкогольні напої не вживали. Приїхали до двору ОСОБА_9 , який вийшов на вулицю з ОСОБА_19 та почав розповідати про ситуацію, яка трапилась з його мамою та сестрою. Після цього він та ОСОБА_9 пішли через яр до будинку ОСОБА_7 , хто ще був з ними, він не пам`ятає. Вказав, що вони не були озброєні. У ОСОБА_9 в руках була якась труба чи палиця. Тілесних ушкоджень особисто він нікому не збирався заподіювати. До подвір`я ОСОБА_7 ОСОБА_9 йшов з ОСОБА_20 . Вказав, що він також заходив на подвір`я до ОСОБА_7 . Коли зайшли на подвір`я, ОСОБА_9 , у якого в руках була палиця, почав бити нею у дверний проріз привідчинених вхідних дверей та щось кричати. Пояснив, що стояв на подвір`ї у ОСОБА_7 за 2-3 метри від будинку та ніякої шкоди нікому не робив. Чув звуки розбитого скла. Вказані події відбувалися дуже швидко, хвилин за п`ять. Скільки ударів ОСОБА_9 наніс по вхідних дверях будинку, він не знає. Також пояснив, що того вечора були постріли з будинку ОСОБА_7 . В кого першого стріляли чи в нього, чи в ОСОБА_9 , він не пам`ятає. Що робив ОСОБА_9 після першого пострілу, не пам`ятає. Вказав, що в момент пострілу ОСОБА_9 перебував біля вхідних дверей будинку. Він не був ні для кого небезпечним, а стояв на місці та його було видно з будинку. Після поранення почав повзти в бік хвіртки, бо там стояв ОСОБА_13 . ОСОБА_9 увесь час перебував в нього на очах та до будинку ОСОБА_7 не заходив.
Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що раніше він працював разом з обвинуваченим ОСОБА_7 . У жовтні 2015 року, більш точної дати вказати не може, ОСОБА_7 близько опівночі перебував в нього вдома та вдарив його сестру, а брат ОСОБА_7 - ОСОБА_15 наносив удари йому. Після цього він пішов до свого брата ОСОБА_21 та вони через яр пішли до ОСОБА_7 додому, аби розібратися в ситуації, яка сталася раніше. Разом з ними був ОСОБА_10 , з яким він раніше не був знайомий. Прийшовши до вхідних дверей будинку ОСОБА_7 побачив, одна половина яких була привідчинена, почав бити металевою трубою довжиною приблизно 1,5 метра, в дверний проріз. Вказану трубу він взяв на подвір`ї свого брата. З господарів будинку на подвір`ї нікого не було. Над вхідними дверима будинку світилась лампа. Наніс 1-2 удари в дверний проріз зверху вниз. Вказав, що в будинок до ОСОБА_7 він не заходив. Потім відбувся постріл йому в ногу та він впав на землю. Постріл був з рушниці, хто стріляв він не бачив. Хто бив вікна в будинку ОСОБА_7 , не пам`ятає. Вказав, що пам`ятає один постріл. Попереджувальних пострілів не було, був одразу перший йому в ногу. ОСОБА_7 разом зі своїм братом ОСОБА_15 вийшли з будинку та ОСОБА_7 приставив рушницю до його обличчя. Після цього його забрала «швидка допомога». Приблизно за півтора тижні до вказаної події у нього вже виникали конфлікти з ОСОБА_7 . Внаслідок пострілу отримав поранення коліна та в подальшому ампутацію ноги.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні вказала, що обвинувачений ОСОБА_7 - це її цивільний чоловік, ОСОБА_9 - його знайомий, ОСОБА_10 вона не знає. В будинку по АДРЕСА_1 проживають вона, ОСОБА_7 та її син ОСОБА_12 . ОСОБА_9 постійно погрожував її чоловіку та казав, що той винен йому гроші за якусь невиконану роботу. 18.10.2015 року вони з чоловіком, перебуваючи за своїм місцем проживання, лягли спати. Приблизно після 00 години ночі вона зайшла в кімнату до сина та побачила через вікно світло ліхтариків на їхньому подвір`ї та потім їм почали бити вікна в будинку. Чоловіків біля будинку було багато. Вона розбудила чоловіка та він взяв ліхтарик і пішов до вхідних дверей, де йому завдали удар по голові. Після цього в будинок забіг ОСОБА_9 з металевою палицею в руках та ще хтось. ОСОБА_9 почав бити ОСОБА_7 та її. Коли вона хотіла закрити вхідні двері, то отримала від ОСОБА_9 удар металевою палицею по лівій руці. Чи була бійка між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , вона не пам`ятає. ОСОБА_7 побіг по рушницю та вистрілив у дверний проріз, потім вистрілив вдруге у ціле вікно біля вхідних дверей та вона почула, що хтось впав. В момент пострілу з будинку вхідні двері були відчинені, вона стояла за спиною у ОСОБА_7 та нікого зі сторонніх в будинку вже не було. Скільки було розбито вікон, вказати не може. Чула сильні крики на вулиці. Вказала, що потім в будинку знайшли одну гільзу за диваном, були дірки на дверях всередині будинку. Після цих подій вона вийшла з будинку та побачила, що ОСОБА_9 лежав у квітнику та в нього з ноги текла кров.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду показав, що ОСОБА_9 є його троюрідним братом та вказав, що того дня до нього прийшов останній та попросив у нього палицю. На вулиці було темно та він брату нічого не давав. ОСОБА_9 сказав, що піде до ОСОБА_7 додому. Після цього, перебуваючи вдома, хвилин через 15 почув постріли зі сторони яру. Потім до нього на подвір`я принесли пораненого хлопця. Чи був ОСОБА_9 тверезий та чи були у нього в руках якісь предмети, не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_23 суду покала, що у 2015 році, більш точної дати не пам`ятає, до неї прийшов ОСОБА_9 близько 22 години вечора, після чого побіг до ОСОБА_7 , який проживає неподалік, через яр. ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_7 приходив до нього додому та налякав його матір та сестру. Разом зі ОСОБА_9 був чоловік на ім`я ОСОБА_24 . Ніяких пострілів того вечора вона не чула. Потім ОСОБА_25 пораненого принесли на її подвір`я та його забрала «швидка допомога».
Окрім того, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджується також письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні, які не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості, а саме:
- рапортом оперативного чергового Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_26 від 18.10.2015 року, зареєстрованим в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Яготинського РВ за вх. № 2057, у відповідності з яким 18.10.2015 року о 00 годині 40 хвилин до чергової частини Яготинського РВ надійшло телефонне повідомлення ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_3 про те, що його брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання 18.10.2015 року близько 00 години 40 хвилин здійснив два постріли в бік людей (том 2, а.с. 118);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12015110320000527 від 18.10.2015 року за ч. 1 ст. 121 КК України (том 2, а.с. 119);
- рапортом заступника начальника СВ Яготинського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_27 від 21.04.2016 року, зареєстрованим в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Яготинського РВ за вх. № 1283 (том 2, а.с. 129-130);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12016110320000245 від 21.04.2016 року за ст. 124 КК України про те, що 18.10.2015 року ОСОБА_7 , перебуваючи у власному будинку по АДРЕСА_1 здійснив постріл впритул до ОСОБА_9 з мисливської рушниці «МР-153», 12 калібру № НОМЕР_1 , який стояв на порозі у безпосередній близькості від дверей і наносив удари металевою трубою зверху вниз по дверях, які були привідчинені всередину дверного прорізу. ОСОБА_7 здійснивши постріл у ОСОБА_9 , завдав йому умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені у разі перевищення меж необхідної оборони (том 2, а.с. 131);
- протоколом огляду місця події від 18.10.2015 року з доданою до нього ілюстративною таблицею, з якого вбачається місце вчинення злочину;
- довідкою начальника Яготинського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_28 від 11.04.2016 року, з якої вбачається, що згідно обліку власників зброї в дозвільній системі Яготинського ВП ГУНП в Київській області за громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 , зареєстрована мисливська гладкоствольна рушниця МР-153 № НОМЕР_1 , дозвіл № НОМЕР_2 від 18.05.2015 року. (том 2, а.с. 180);
- протоколом медичного огляду ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для встановлення факту вживання наркотичної речовини та стану сп`яніння № 174, висновок огляду - алкогольне сп`яніння (том 2, а.с. 182);
- протоколом огляду речового доказу від 16.11.2015 року з фото-таблицею до нього, відповідно до якого проведеним оглядом встановлено, що речовим доказом у кримінальному провадженні являється пластиковий пиж-контейнер патрону гладкоствольної рушниці, що був виданий лікарем-хірургом ОСОБА_29 18.10.2015 року. Пиж-контейнер складається з трьох частин: контейнер довжиною 20 мм., амортизатор довжиною 10 мм., днище довжиною 7 мм. Контейнер пошкоджений (том 2, а.с. 187-189);
- висновком експерта № 4-01/1967 від 13.01.2016 року з ілюстративною таблицею, за результатами балістичної експертизи, відповідно до якого надані на дослідження предмет, схожий на револьвер та предмет схожий на рушницю являються: - предмет схожий на револьвер вогнепальною зброєю не являється, а є револьвером моделі «SAFARI РФ 420» калібру 4 мм Flobert, № НОМЕР_3 , придатний до стрільби патронами Флобера кільцевого запалювання калібру 4 мм. виготовлений промисловим способом; предмет схожий на рушницю є мисливською одноствольною самозарядною гладкоствольною вогнепальною зброєю - мисливською гладкоствольною рушницею «МР-153» № НОМЕР_1 , 12 калібру, виготовлена промисловим способом. Надані на дослідження предмети схожі на револьвер та рушницю знаходяться в справному стані та придатні до стрільби.
- заявою ОСОБА_7 від 13.01.2016 року з якої вбачається, що ОСОБА_7 відмовився від проведення за його участю слідчого експерименту (том 2, а.с. 238);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_9 , у відповідності до якого останній в присутності двох понятих розповів про обставини, які відбувалися в АДРЕСА_1 , відтворив умови та обстановку події злочину, що мав місце в ніч з 17.10.2015 року на 18.10.2015 року, вказав на своє місце розташування в момент його вчинення, а також відтворив послідовність дій та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим (том 3, а.с. 1-5);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 23.01.2016 року (том 3, а.с. 6);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2016 року за участю потерпілого ОСОБА_10 , у відповідності до якого останній в присутності двох понятих розповів обставини, які відбувалися у вечірній час 17.10.2015 року (том 3, а.с. 7-10);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 23.01.2016 року (том 3, а.с. 11);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.01.2016 року за участю малолітнього свідка ОСОБА_30 та законного представника неповнолітнього свідка ОСОБА_31 , у відповідності до якого ОСОБА_32 в присутності двох понятих відтворив події, що мали місце в нічний час з 17.10.2015 року на 18.10.2015 року в АДРЕСА_1 (том 3, а.с. 12-14);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 23.01.2016 року (том 3, а.с. 15);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.02.2016 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_13 та законного представника неповнолітнього свідка ОСОБА_33 , у відповідності до якого ОСОБА_13 в присутності двох понятих відтворив події, що мали місце в ніч з 17.10.2015 року на 18.10.2015 року в м. Яготин по вул. Соборна, 20 (том 3, а.с. 17-20);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 11.02.2016 року (том 3, а.с. 21);
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за участю спеціаліста ОСОБА_34 , у відповідності до якого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в присутності двох понятих, відтворили всі обставини, які відбувались за адресою: АДРЕСА_1 (том 3, а.с. 23-27);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 11.02.2016 року за участю потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (том 3, а.с. 28);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.02.2016 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_13 та законного представника неповнолітнього свідка ОСОБА_33 , у відповідності до якого ОСОБА_13 в присутності двох понятих відтворив всі обставини події, що мала місце в ніч з 17.10.2015 року на 18.10.2015 року в м. Яготин по вул. Соборна, 20 (том 3, а.с. 29-31);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 25.02.2016 року за участю свідка ОСОБА_13 (том 3, ас. 32);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.02.2016 року, а саме медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_10 № 4947/569, медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_9 № 4948/352/584, медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_9 (том 3, а.с. 42-45);
- висновком експерта № 16/д від 09.03.2016 року, відповідно до якого згідно наданої документації у громадянина ОСОБА_9 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне наскрізне поранення правої нижньої кінцівки, подрібні нижньої третини правого стегна з переломом стегнової кістки з повним пошкодженням стегнової артерії. Виявлені ушкодження утворились від компактної дії декількох вогнепальних снарядів, які володіли високою кінетичної енергією, які могли утворитись за обставин, на які вказано в постанові, а саме 18.10.2015 року при пострілі впритул з мисливської рушниці. Вхідний отвір в нижній третині правого стегна, вихідний в правій підколінній ямці, напрямок раневого каналу спереду назад, знизу вверх. Виявлені тілесні ушкодження супроводжуються масивною кровотечею. Розташування потерпілого могло бути таким, як вказано в протоколі проведення слідчого експерименту. Під час нанесення вогнепального ушкодження потерпілий знаходився у вертикальному положенні або близькому до цього. Виявлені ушкодження могли утворитись за обставин, на які вказано в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_9 від 23.01.2016 року та 25.02.2016 року. Виявлені ушкодження могли утворитись за обставин на які вказує ОСОБА_13 під час проведення слідчих експериментів від 11.02.2016 року та 25.02.2016 року, а саме при пострілі з мисливської рушниці два рази, один раз в сторону ОСОБА_9 , а один раз в сторону ОСОБА_10 . Отримання потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень одночасно неможливо при одному пострілі з мисливської рушниці. Ушкоджень, які б могли утворитись від дії ударів рук та ніг у медичній документації не виявлено. Виявлені ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи на рівну або нерівну поверхню. Виявлені ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя (том 3, а.с. 46-49);
- висновком експерта № 17/д від 09.03.2016 року, відповідно до якого згідно наданої документації у громадянина ОСОБА_10 виявлені наступні тілесні ушкодження: вогнепальне сквозне поранення правого стегна, травматичний шок важкого ступеня. Виявлені ушкодження утворились від компактної дії декількох вогнепальних снарядів, які володіли високою кінетичної енергією, які могли утворитись за обставин на які вказано в постанові, а саме 18.10.2015 року при пострілі з близької відстані з мисливської рушниці. Вхідний отвір в правій паховій області, вихідні на ягодиці, напрямок вогневого каналу спереду назад. Виявлені тілесні ушкодження супроводжується масивною кровотечею. Розташування потерпілого могло бути таким, як вказано в протоколі проведення слідчого експерименту. Під час нанесення вогнепального ушкодження потерпілий знаходився у вертикальному положенні або близькому до цього. Виявлені ушкодження могли утворитись за обставин на які вказано в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 від 23.01.2016 року. Виявлені ушкодження могли утворитись за обставин на які вказує ОСОБА_13 під час проведення слідчих експериментів від 11.02.2016 року та 25.02.2016 року, а саме при пострілі з мисливської рушниці два рази, один раз в сторону ОСОБА_9 , а один раз в сторону ОСОБА_10 . Отримання потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень одночасно неможливо при одному пострілі з мисливської рушниці. Ушкоджень, які б могли утворитись від дії ударів рук та ніг у медичній документації не виявлено. Виявлені ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи на рівну або нерівну поверхню. Виявлені ушкодження відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя (том 3, а.с. 50-52);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 05.04.2016 року за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_13 та законного представника неповнолітнього свідка ОСОБА_33 , у відповідності до якого ОСОБА_13 в присутності двох понятих вказав місце у дворі домоволодіння ОСОБА_7 на якому він знаходився 18.10.2015 року під час скоєння кримінального правопорушення (том 3, а.с. 60-61);
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчого експерименту від 18.10.2015 року (том 3, а.с. 62);
- протоколом огляду від 22.04.2016 року з долученим до нього лазерним носієм інформації (компакт-диском), на який записано аудіо запис повідомлення чергової частини Яготинського ВП від 18.10.2015 року. (том 3, а.с. 74-76);
- висновком судово-психіатричного експерта № 149 від 27.04.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_7 під час вчинення інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав. ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у ОСОБА_7 не виявлено. ОСОБА_7 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому вираженому афективному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував (том 3, а.с. 81-82).
Вказані докази суд вважає достовірними і такими, що в своїй сукупності та логічній послідовності повністю відображають обставини вчинених злочинів.
Суд зазначає, що показання свідка ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_7 , перебуваючи всередині будинку, нібито здійснював попереджувальний постріл над головою ОСОБА_9 який зайшов всередину, а після цього стріляв з вікна веранди, суперечать дослідженим у справі доказам. По-перше, постріл з вікна виключається тому, що згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_9 постріл був здійснений впритул, а також з фотоілюстрацій огляду місця події вбачається, що вказана свідком ОСОБА_11 шибка розбита лише частково. По-друге, з огляду на послідовні покази обох потерпілих, протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_13 спростовується і та обставина, нібито ОСОБА_9 встиг зайти всередину будинку ОСОБА_7 , так як вістуні будь-які дані, що він взагалі збирався туди заходити, адже він спочатку б`ючи по дверях кричав на порозі, щоб ОСОБА_7 виходив, а як двері відчинилися, то почав бити трубою у дверний пройом, після чого з нього пролунав постріл.
Той факт, що ОСОБА_9 не заходив до будинку ОСОБА_7 підтверджується послідовними показами обох потерпілих, які вони надали в суді та протоколами слідчих експериментів з потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та свідком ОСОБА_13 .
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Умовою необхідної оборони є наявність суспільно небезпечного посягання, воно повинно бути наявним, дійсним, реальним, а не в уяві особи, тобто таким, що фактично розпочалось і не закінчилось. Як правило, виявляється воно в активних діях особи, що здійснює посягання: застосуванні або загрозі застосування насильства, намаганні протиправно заволодіти майном, заподіяти шкоду тощо.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту.
Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки в разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому, перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищені меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.
На відміну від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 121 КК України) визначальним для кваліфікації дій особи за ст. 124 КК України є відповідна обстановка вчинення злочину, перебування винного, зокрема, у стані необхідної оборони. Крім цього, обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього злочину є захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання. (вказані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені Верховним Судом у постановах від 05.11.2019 року у справі № 265/4474/17, від 11.05.2021 року у справі № 712/7762/18, від 01.02.2022 року у справі № 644/642/18.
Отже, право на необхідну оборону виникає лише тоді, коли суспільно небезпечне посягання викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність у заподіянні шкоди тому, хто посягає для негайного відвернення або припинення його суспільно небезпечного посягання. Стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з`ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 року у справі № 373/2362/17).
А тому, приймаючи до уваги фактичні обставини кримінального провадження є підстави вважати, що поведінка ОСОБА_7 під час здійснення першого пострілу, який влучив в ногу ОСОБА_9 , хоча і була частково мотивована захистом від протиправного посягання на власність та здоров`я, але такі дії ОСОБА_7 , які полягали саме у пострілі з рушниці, явно перевищували межі захисних дій, необхідних та достатніх для припинення протиправної поведінки ОСОБА_9 . Заподіяння настільки тяжкої шкоди здоров`ю ОСОБА_9 було надмірним, адже труба, яку використовував потерпілий в якості знаряддя нападу, не могла заподіяти ОСОБА_7 та його власності шкоду, співмірну з тією, що завдана внаслідок пострілу.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, необхідно враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров`я) та інші обставини.
У даному випадку напад не був для ОСОБА_7 раптовим, так як він був усередині будинку, а нападник ззовні. Невідкладна ж необхідність у заподіянні шкоди тому, хто посягав, для негайного припинення його суспільно небезпечного посягання настала для ОСОБА_7 лише тоді, коли він сам підійшов до дверей з рушницею в руках та розуміючи, хто знаходиться ззовні, цілеспрямовано виставив назовні ствол і здійснив постріл.
Стан необхідної оборони існує лише протягом суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент, а також лише за умови необхідності негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди посягаючому, загрожує негайною і невідворотною шкодою для право охоронюваних інтересів.
У тому випадку, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватися на загальних підставах.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 27.04.2016 року № 149 ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому вираженому афективному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість, не перебував.
Умовами допустимості доказів є: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела, одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки зібрання досліджених у цій справі доказів відбувалося під процесуальним керівництвом групи прокурорів, призначених у встановленому такою порядку офіційною постановою, підстави для визнання всіх доказів недопустимими відсутні.
Під час призначення покарання необхідно врахувати, що ОСОБА_7 на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за інформацією Яготинської міської ради характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, не судимий.
Згідно з характеристикою за підписом секретаря Яготинської міської ради, депутата міської ради ОСОБА_35 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За весь час ОСОБА_7 зарекомендував себе як зразковий громадяни, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами. В конфліктних ситуаціях з сусідами не помічений, а навпаки - дружелюбний. Починаючи з 2011 року ОСОБА_7 спільно проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітньою дитиною ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_7 бере активну участь у вихованні і утриманні неповнолітнього ОСОБА_12 та неповнолітньої ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_7 раніше не судимий (том 3, а.с. 77)
Таким чином, суд визнає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 121 КК України і вважає, що його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину), а саме умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, є доведеною у повному обсязі.
Суд визнає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_7 за ст. 124 КК України і вважає, що його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину), а саме в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, є доведеною у повному обсязі.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, згідно з вимогами ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів за ч. 1 ст. 121 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином та за ст. 124 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, а також дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується як зразковий громадянин.
Обставин, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Із досудової доповіді вбачається, що орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, вважає, що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, визначену ч. 2 ст. 50 КК України мету покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 за вчинені злочини покарання у вигляді позбавлення волі.
На час завершення розгляду справи закінчилися встановлені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ст. 124 КК України.
Документи, надані стороною обвинувачення на підставі ст. 100 КПК України, залишити в матеріалах кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 369, 373-376 КПК України,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 124 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного за ст. 124 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня звернення вироку до виконання.
Речові докази, які направлені на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області, а саме:
- пиж-контейнер - знищити;
- гільзи 3 шт. («Тахо Буран № 5 12/70» - 1 шт., «Супер Картечь 12/70 - 2 шт.), які поміщено до СП № 1528516 - знищити;
- патрон «Тахо Буран № 5 12/70» - 1 шт. який поміщено до СП № 1528516 - знищити;
- предмет схожий на вогнепальну зброю (револьвер), який поміщено до СП № НОМЕР_4 - залишити у власника ОСОБА_7 ;
- патрони 7 шт., які поміщено до СП № НОМЕР_5 - знищити;
- рушницю мисливську МР-153, одноствольну, 12 калібру, № НОМЕР_6 , яку опечатано биркою «для речових доказів» № 1 - знищити;
- трубу металеву, яку опечатано биркою «для речових доказів» № 2 - знищити;
- отриманий в ході тимчасового доступу до речей і документів від оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» CD-диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта під час проведення судово-балістичної експертизи № 4-01/1967 від 13.01.2016 року в розмірі 691 (шістсот дев`яносто одну) гривню 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта під час проведення судово-балістичної експертизи № 4-01/146 від 11.04.2016 року в розмірі 552 (п`ятсот п`ятдесят дві) гривні 50 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1
