печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31500/15-ц
пр. № 2-5084/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Новака Р.В.
при секретарі - Бурячок А.І.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Новака Р.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Національного Банку України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В. перебуває цивільна справа за вказаним позовом.
19.03.2024 позивач ОСОБА_1 подав до канцелярії суду заяву про відвід головуючого судді Новака Р.В. від розгляду даної справи, посилаючись на упередженість, необ`єктивність судді та затягування розгляду справи.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2024 було відмовлено в задоволенні вказаної заяви про відвід.
Не погодившись з ухвалою суду від 25.03.2024, та вважаючи, що суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В. безпідставно розглянув відвід від 19.03.2024, позивач повторно заявив відвід судді в судовому засіданні 16.07.2024 з тих самих підстав, доповнивши вказаний відвід новими обставинами. Так, зокрема, додатково зазначив, що помічник судді Печерського районного суду м. Києва Новака Р.В. є сином судді Подільського районного суду м. Києва у відставці, з яким склались неприємні стосунки. Внаслідок чого, останній, зможе впливати через свого сина на прийняття рішення у вказаній справі. Оскільки позивач позбавлений можливості заявити відвід помічнику судді, вважає, що вказані обставини являються підставами для відводу судді.
В судовому засіданні представник НБУ заперечував проти задоволення вказаної заяви про відвід, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, просив відмовити в її задоволенні.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, Конституцією України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється і що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Як вбачається із матеріалів заяви, підставою для відводу судді є незгода відповідача із процесуальними діями судді, що в свою чергу впливає на затягування розгляду справи.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містять обставин, які б вказували на упередженість та необ`єктивність судді, а наведені заявником підстави є лише його незгодою з процесуальними діями судді. При цьому, суд враховує, що оцінку вказаним доводам було надана ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.03.2024. Крім того, слід зазначити, що доводи того, що неможливість заявити відвід помічнику є підставою для відводу судді, не являються підставою для відводу судді згідно вимог ЦПК України.
При цьому, слід зазначити, що станом на 16.07.2024, позивачем було подано скаргу до Вищої ради правосуддя про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за дії вчинені при розгляді справи, що само по собі висловлює недовіру та негативне ставлення до головуючого судді.
Положенням ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) визначено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Згідно положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
За приписами ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відповідно до висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
За вказаних обставин, з метою уникнення будь-яких сумнівів з боку учасників судового розгляду в об`єктивності та упередженості судді, враховуючи неодноразову висловлену учасником справи ОСОБА_1 недовіру головуючому судді, з метою дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення у справі, а також керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, вважаю за необхідне заявити самовідвід.
На підставі викладеного, керуючись п. 15.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 39, 40, 258-260 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Новака Р.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Національного Банку України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності - відмовити.
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Національного Банку України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності.
Передати матеріали за позовом для виконання вимог п. 15.4 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Новак
