УХВАЛА
28 січня 2025 року місто Київ
Справа № 757/31500/15-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/4195/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О. В. (суддя-доповідач), суддів: Мазурик О. Ф., Поливач Л.Д.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Желепи Оксани Василівни та судді Мазурик Олени Федорівни від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року (ухвалено у складі судді Бусик О.Л., повний текст складено 04 жовтня 2024 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Національного банку України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності
ВСТАНОВИВ
У провадженні Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: судді-доповідача Желепи О.В. , суддів: Мазурик О.Ф., Поливач Л.Д. (замінена у зв`язку зі звільненням судді Немировської О.В. відповідно до протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 27 січня 2025 року) перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року.
Судове засідання призначено на 11 лютого 2025 року.
20 січня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді-доповідача Желепи О.В. та судді Мазурик О.Ф. від розгляду його апеляційної скарги.
Колегія суддів враховує, що згідно з частиною сьомою статті 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно, проте зауважує, що суддя Мазурик О.Ф. перебувала у відпустці з 14 січня 2025 року по 27 січня 2025 року, а тому питання про відвід вирішується одразу після виходу судді члена колегії суддів Мазурик О.Ф. з відпустки.
Підставою для відводу судді Желепи О.В. заявник визначив невжиття суддею-доповідачем після 15 листопада 2024 року додаткових заходів для витребування цивільної справи № 757/31500/15-ц із суду першої інстанції, яка була доставлена до апеляційного суду лише 01 січня 2025 року після особистого звернення заявника 27 грудня 2024 року до цивільної канцелярії суду першої інстанції для прискорення направлення цивільної справи на апеляційний розгляд. Наведена обставина викликала в заявника обґрунтоване побоювання, як у розумного спостерігача, щодо відсутності безсторонності за об`єктивним критерієм у судді Желепи О.В.
Підставою для відводу суддів Желепи О.В. та Мазурик О.Ф. заявник визначив скасування постанови Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року у складі суддів: Желепа О.В., Мазурик О.Ф., Немировської О.В. постановою Верховного Суду від 03 липня 2024 року в подібних правовідносинах в межах цивільної справи № 757/43310/16-ц, предметом якої було відшкодування в окремому процесі моральної шкоди, завданої порушенням права на розгляд справи судом у розумний строк. Наведена обставина викликала в заявника обґрунтоване побоювання, як у розумного спостерігача, щодо відсутності безсторонності за об`єктивним критерієм у суддів Желепи О.В. та Мазурик О.Ф., які явно перекручують зміст рішень ЄСПЛ на користь Держави у справах за позовами до неї громадян, що може надати можливість Державі надалі безпідставно користуватися власністю Позивача, яка йому належить на підставі остаточних судових рішень.
За приписами статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1). Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу (ч.2).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Hauschildt проти Данії» від 24 травня 1989 року).
Неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти» від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» від 18 липня 2019 року).
Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді Желепа О.В. та Мазурик О.Ф. виявили особисту упередженість до заявника чи до розгляду справи за його участю у цьому провадженні. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо цих суддів немає.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у суддів об`єктивно виправданими.
Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Щодо сумнівів заявника в безсторонності судді Желепи О.В. в частині невжиття суддею після 15 листопада 2024 року додаткових заходів для витребування цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12 листопада 2024 року було визначено колегію суддів у складі: Желепа О.В. (головуючий суддя), Мазурик О.Ф., Немировська О.В.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 була передана судді-доповідачу Желепі О.В. 13 листопада 2024 року.
В порядку вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі 15 листопада 2024 року суддею-доповідачем постановлена ухвала про витребування із суду першої інстанції матеріалів цивільної справи № 757/31500/15-ц (том 1 а. с. 246).
Вказана ухвала разом із супровідним листом була отримана Печерським районним судом міста Києва 21 листопада 2024 року, що підтверджується звітом про підтвердження отримання адресатом вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (том 2 а. с. 53).
Повторний запит про витребування матеріалів справи від 29 листопада 2024 (том 1 а. с. 248) не був доставлений до Печерського районного суду міста Києва з технічних причин.
На запит суду матеріали цивільної справи № 757/31500/15-ц надійшли до Київського апеляційного суду 01 січня 2025 року.
Таким чином, з моменту отримання судом першої інстанції ухвали про витребування матеріалів цивільної справи до дня їх доставки до Київського апеляційного суду минув 41 день або ж 5 тижнів, що відповідає п`ятьом доставкам з Печерського районного суду м. Києва.
Згідно з практикою взаємодії з судами першої інстанції в частині витребування матеріалів цивільних справ, середня тривалість доставки цивільних справ на запит Київського апеляційного суду становить від двох до восьми тижнів (2 місяці).
За таких обставин, суддею-доповідачем не вживалося додаткових заходів для витребування матеріалів цивільної справи № 757/31500/15-ц з Печерського районного суду м. Києва, оскільки суддя-доповідач не може додатковим чином вплинути на швидкість здачі матеріалів цивільної справи до канцелярії суду першої інстанції для їх відправки до суду апеляційної інстанції.
Твердження заявника про те, що справа була доставлена до апеляційного суду лише після його особистого звернення 27 грудня 2024 року, є його суб`єктивною думкою та не свідчать про недотримання суддею-доповідачем норм процесуального закону в частині витребування матеріалів справи із суду першої інстанції.
Щодо сумнівів заявника в безсторонності суддів Желепи О.В. та Мазурик О.Ф. у зв`язку зі скасування постанови в подібних правовідносинах.
Зазначена обставина не може свідчити про небезсторонність цього складу суду, зокрема судді Желепи О.В. та Мазурик О.Ф., у цій справі та не є підставою визначеною законом підставою для відводу судді.
Окрім цього, колегія суддів зауважує, що вирішення однієї справи за позовом громадянина до держави не на користь громадянина не свідчить про прихильність суддів до сторони держави та їх небезсторонність, оскільки кожна справа має свої особливості та обставини.
Колегія суддів також звертає увагу заявника на те, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді. Аналогічний висновок викладено в ухвалах Верховного Суду: від 06 листопада 2023 року у справі № 761/6087/22, від 24 квітня 2024 року у справі № 444/948/21, від 30 квітня 2024 року у справі № 761/6093/22.
При цьому колегія суддів звертає увагу заявника на те, що заявлення завідомо безпідставного відводу є зловживанням процесуальними правами (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Оскільки обставини, на які посилається Борзих Ю.М. як на підставу для відводу суддів, не є об`єктивно виправданими та не дають підстав для обґрунтованого сумніву в неупередженості та об`єктивності суддів Желепи О.В. та Мазурик О.Ф. при розгляді цієї справи, заяву про відвід від участі у розгляді справи суддів Київського апеляційного суду слід визнати необґрунтованою та передати вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 40, 259-261 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
УХВАЛИВ
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Желепи Оксани Василівни та судді Мазурик Олени Федорівни від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Національного банку України, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Вищої ради правосуддя про визнання незаконними рішень, дій та бездіяльності від 20 січня 2025 року визнати необґрунтованою та передати для вирішення зазначеного питання іншому судді, який визначається у порядку встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: О.Ф. Мазурик
Л.Д. Поливач
