Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 березня 2025 року м. Житомир справа № 806/5175/14
категорія 106030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши заяву про відвід та заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирська обласна прокуратура про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прокуратури Житомирської області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Шимоновича Р.М. від 21.11.2014року було відкрито провадження в даній адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 10:00 10 грудня 2014 р.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Шимоновича Р.М. від 20.01.2015року за клопотанням Позивача було зупинене провадження в даній справі по причині об`єктивної неможливості вирішення спору до вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України "Про очищення влади".
Відповідно до розпорядження від 07 серпня 2017 року №455 керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку із закінченням повноважень судді Шимоновича Р.М., справу передано на розгляд судді Нагірняку М.Ф.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 08.08.2017року справу прийнято до свого провадження на стадії його зупинення.
14.08.2020 року від Позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі. Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 07.09.2020 року в задоволенні клопотання Позивача було відмовлено по причині не вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України і не ухвалення відповідного рішення. Тобто, обставини, що зумовлювали зупинення провадження у справі, станом на 07.09.2020 року не були усунені. Вказана ухвала судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. Позивачем в апеляційному порядку не оскаржувалася.
12 січня 2021 року на адресу суду повторно надійшло клопотання Позивача про поновлення провадження.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 25.01.2021року повторно в задоволенні клопотання Позивача було відмовлено по причині не вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України і не ухвалення відповідного рішення. Тобто, обставини, що зумовлювали зупинення провадження у справі, станом на 25.01.2021 року не були усунені.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 року апеляційна скарга Позивача на Ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 25.01.2021 року повернена Позивачу. Ухвалою Верховного суду від 06.04.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 в справі №806/5175/14 залишено без змін.
3 липня 2023 року на адресу суду повторно надійшло аналогічне клопотання Позивача про поновлення провадження із зазначенням аналогічних підстав. Ухвалою судді Житомирського адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 28.08.2023 року вказане клопотання Позивача було повернене без розгляду. Вказане судове рішення ґрунтувалося на приписах частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких якщо заява (клопотання, заперечення) є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Житомирської області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заявленого клопотання.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 08.01.2024 року в задоволенні клопотання Позивача було відмовлено по причині не вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України щодо конституційності положень Закону України "Про очищення влади" Конституції України і не ухвалення відповідного рішення. Тобто, обставини, що зумовлювали зупинення провадження у справі, станом на 08.01.2024 року не були усунені.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Позивача на Ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 08.01.2024 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 01.05.2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача на Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 року.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі колегії суддів Верховного Суду від 23.09.2024 року вказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2024 року ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 року скасовано і справу направлено для продовження апеляційного розгляду.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року ухвалу судді Житомирського окружного адміністративного суду Нагірняка М.Ф. від 08.01.2024 року скасовано як помилкову і справу направлено для продовження судового розгляду.
05.03.2025 року справа надійшла на адресу Житомирського окружного адміністративного суду.
Позивач заявив відвід судді Нагірняку М.Ф. В обґрунтування заявленого відводу зазначається ухвалення незаконних, на погляд Позивача, ухвал про відмову в поновленні провадження у справі, ігнорування суддею «натяку апеляційного суду» щодо розгляду справи та незастосування (неврахування) при розгляді клопотань Позивача «практики Верховного Суду та ЄСПЛ в подібних відносинах».
Приписами частини 4 статті 36 КАС України прямо зазначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, Позивачем в обґрунтування своїх доводів не було наведено жодної постанови Верховного Суду, яка б містила висновок щодо застосування до спірних відносин положень статті 237 КАС України у взаємозв`язку із положеннями п.3 ч.1 статті 236 КАС України.
Одночасно слід врахувати, що до повноважень ЄСПЛ не належить трактування (тлумачення) правових норм національного законодавства.
ЕСПЛ в рішенні «Полях та інші проти України» від 17.10.2019 року констатував наявність порушення п.1 ст.6 Конвенції з огляду на конкретні обставини цієї справи тривалість проваджень у справах заявників не може вважатися «розумною» щодо трьох із п`яти заявників.
Суд погодився з аргументом Уряду, що за обставин цієї справи подання вказаними трьома заявниками позовів до адміністративних судів у поєднанні з провадженням у Конституційному Суді України, ініційованим за поданням цих судів, у принципі, було ефективним засобом юридичного захисту у зв`язку зі скаргами заявників стосовно їхнього звільнення з посад державної служби відповідно до положень Закону України «Про очищення влади».
При цьому ЄСПЛ констатував на особливості ролі та статусу Конституційного Суду України у спірних відносинах, а не національних судів.
Тобто, наявність порушення п.1 ст.6 Конвенції відносно трьох заявників ЕСПЛ в рішенні «Полях та інші проти України» від 17.10.2019 року розглядав та надав оцінку враховуючи певну особливість, а саме поєднання вказаними заявниками подання позовів до адміністративних судів з одночасним ініціюванням розгляду Конституційним Судом проваджень щодо конституційності окремих положень Закону України «Про очищення влади».
Зазначене свідчить, що доводи Позивача про відвід судді Нагірняка М.Ф. не узгоджуються із вимогами чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.
07.03.2025 року суддею Нагірняк М.Ф. по даній справі заявлено самовідвід, в якому зазначається, що головним доводом, яким Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги є, на думку Позивача, порушення Відповідачем у справі при звільненні Позивача з посади саме положень п.1ст.6 цієї ж Конвенції.
Таким чином, застосування вказаного рішення ЕСПЛ у справі «Полях та інші проти України» від 17.10.2019 року та п.1 ст.6 Конвенції при вирішенні клопотання Позивача, а не при ухваленні судового рішення за результатами розгляду спору по суті, на думку судді, могло та може розцінюватися сторонами у справі як наперед висловлена позиція суду.
Разом з тим, в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 21.11.2024 року та в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 року зроблено висновок про наявність порушення прав Позивача, передбачених п.1 ст.6 Конвенції.
Тобто, вказаними судовими інстанціями до ухвалення судового рішення по суті спору надана оцінка основному доводу Позивача, наведеному в його позовній заяві, на підтвердження протиправності звільнення його з посади.
Наявність таких висновків судових інстанцій по даній справі до ухвалення судового рішення по суті, які Позивачем розцінюються як «очевидний натяк» на ухвалення відповідного судового рішення виключають об`єктивність та неупередженість при розгляді спору по суті.
Більш того, Позивачем до Вищої ради правосуддя подано скаргу на дії судді по даній справі.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, які також ураховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З метою забезпечення об`єктивного та неупередженого розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів сторін у незалежності судді відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.36 КАС України заява судді Нагірняка М.Ф. про самовідвід від участі в розгляді даної справи підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Нагірняка М.Ф..
Заяву судді Нагірняка М.Ф. про самовідвід від розгляду справи задовольнити.
Справу передати на повторний автоматизований розподіл Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
