Справа № 463/5859/20
Провадження № 21-з/811/25/25 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2025 року Суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2, розглянувши заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі судді-доповідача Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року,
встановив:
ухвалою судді-доповідача Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 09 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді.
На таку ухвалу судді-доповідача ОСОБА_1 20.08.2025 року подав заяву про виправлення описки, в якій просить у порядку ст. 379 КПК України виправити допущену описку у згаданій ухвалі.
Зазначає, що рішення Личаківського районного суду міста Львова від 09 жовтня 2024 року ухвалив суддя, а не слідчий суддя, з огляду на що необхідно внести відповідні зміни в ухвалу суду апеляційної інстанції.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не з`явився та про причини неявки не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому неявка заявника у відповідності до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до вимог ст. 401 КПК України суддя - доповідач, одноособово, вирішує питання пов`язанні з підготовкою апеляційного розгляду справи.
Відповідно до положень ст. 379 КПК України - суд має право за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені у судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки, незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.
Відтак, виключення із судового рішення словосполучення «слідчий суддя» не є опискою, оскільки ОСОБА_1 оскаржує за нововиявленими обставинами ухвалу слідчого судді.
Керуючись ст.379 КПК України, суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі судді-доповідача Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач ОСОБА_2