КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-з/824/1296/2025
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2025 року м. Київ
Справа № 760/2096/22
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини з матір`ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком, треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації,
встановив:
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 - задоволено.
Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , разом з батьком - ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини, стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Відібрано малолітню дитину ОСОБА_4 у ОСОБА_3 .
Повернуто малолітню дитину ОСОБА_4 ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 разом з матір`ю - ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1984,80 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 4587 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення порядку спілкування батька з дитиною - відмовлено.
Постановою Верховного Суду 15 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її матері скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місяця проживання дитини - скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині вирішення позовних вимог про визначення місця проживання дитини - задоволено.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року - в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з матір`ю та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місяця проживання дитини з батьком - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задоволено.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місяця проживання дитини з батьком - відмовлено.
28 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою, в якій просить ухвалити додаткову постанову про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у зв`язку з розглядом цієї справи у розмірі 38 605,68 грн.
Вказує, що у зв`язку з розглядом цієї справи позивач ОСОБА_1 понесла витрати, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_3 , а саме:
- витрати по сплаті судового збору в розмірі 9924 грн., які включають судовий збір при подачі позовної заяви до суду першої інстанції ( 969,60 грн.) та судовий збір за подання апеляційної скарги (5 954,40 грн.);
- витрати на професійну правничу допомогу - 25 000 грн., які включають оплату за участь в судових засіданнях, ознайомлення з матеріалами справи, подачу заяв і клопотань;
- витрати на залучення спеціалістів-психологів - 6500 грн.;
- витрати на проїзд позивача для участі у судових засіданнях - 1151,28 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн. підтверджуються: договором про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом, додатковим договором та актом наданих послуг і квитанціями про оплату.
Витрати на залучення спеціалістів-психологів, що було здійснено на підставі протокольної ухвали суду про опитування дитини та залучення спеціалістів, складають 2500 грн. за залучення ОСОБА_5 (договір, акт та квитанція) і 4000 грн. за залучення ОСОБА_6 (договір, акт та квитанція).
Витрати на проїзд ОСОБА_1 з місця постійного проживання міста Шостка до міста Києва - підтверджуються доданими до заяви залізничними квитками.
04 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли письмові заперечення на заяву про відшкодування судових витрат представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , в яких він просить відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні судових витрат, посилаючись на наступне. До апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої 13 серпня 2023 року, не було додано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в порушення частин першої і другої статті 134 ЦПК України.
В порушення частини восьмої статті 141 ЦПК України ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 не подавались і не заявлялись клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
Вимоги заяви в частині стягнення з ОСОБА_3 суми судового збору є необґрунтовані на тій підставі, що він є особою з інвалідністю ІІ групи згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 790248 від 16 червня 2021 року, що міститься в матеріалах справи, а тому звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Щодо витрат на залучення спеціалістів-психологів, то вважає вимоги заяви у цій частині необґрунтованими, оскільки відповідно до частини першої статті 74 ЦПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Проте, ні фізична особа-підприємець ОСОБА_8 , ні фізична особа-підприємець ОСОБА_9 не залучались судом для надання консультацій, а також не встановлювався факт володіння ними спеціальними знаннями та навичками, як і не здійснювали жодних дій у судових засіданнях, передбачених договорами чи процесуальним законодавством. У зв`язку з вищевикладеним, витрати позивача у вказаній частині є протиправними та направлені на її безпідставне збагачення.
Щодо витрат на проїзд ОСОБА_1 для участі у судових засіданнях, то на думку представника відповідача, вказані витрати також не підлягають відшкодуванню у зв`язку з відсутністю відповідної заяви про компенсацію судових витрат, зроблену позивачем до закінчення судових дебатів, а також у зв`язку з неможливістю перевірити справжність долучених до заяви в електронному вигляді проїзних документів, їх належності саме позивачу, відсутності факту їх повернення тощо.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що в долученому акті про надання послуг, укладеному між позивачем за первісним позовом та Адвокатським бюро «Микити Андрєєва», міститься інформація про судові засідання, що відбулись не в цьому апеляційному провадженні, подання відзиву на касаційну скаргу, та інші роботи, що не мають відношення до цього апеляційного провадження.
Крім цього, стверджує, що відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Проте, заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат не містить детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат.
Вважає, що розмір визначеного представником ОСОБА_1 гонорару є явно неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом та обсягом наданих послуг, зважаючи на критерії, передбачені ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України.
13 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_3 , в яких він стверджує, що до заяви про ухвалення додаткового рішення додано сфальсифіковані документи, які не мають жодного відношення до цієї справи.
08 грудня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення ОСОБА_3 на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких він повторно просив відмовити у її задоволенні з вищенаведених підстав.
09 грудня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення ОСОБА_3 , у яких він просить відмовити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 у грошових виплатах від громадянина України ОСОБА_3 , оскільки задоволення заяви про відшкодування судових витрат у розмірі 38 605,68 грн. є фактично заявою про фінансування Російської Федерації.
В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду заяви за їх відсутності відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1, п.1 ч. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини з матір`ю.
У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач за зустрічним позовом просив визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 - задоволено.
Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , разом з батьком - ОСОБА_3 .
Не погоджуючись з рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким:
- забрати малолітню дитину ОСОБА_4 у відповідача та повернути його до матері, з якою дитина проживала, за зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 ;
- визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з матір`ю за зареєстрованим місцем проживання - у АДРЕСА_1 ;
- встановити порядок спілкування відповідача з малолітньою дитиною ОСОБА_10 лише у присутності матері та/або уповноваженої особи органу опіки та піклування протягом двох годин на тиждень у місці проживання матері та без права забирати дитину з місця її проживання з обов`язковим попереднім узгодженням часу;
- стягнути з відповідача на користь позивача завдану моральну шкоду розмірі 20 000 гривень, здійснити перерозподіл судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишено без руху, запропоновано в десятиденний строк з моменту отримання її копії усунути недоліки апеляційної скарги, надавши докази сплати судового збору за її подання в загальному розмірі 8 638,40 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2023 року представнику позивача поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини, стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Відібрано малолітню дитину ОСОБА_4 у ОСОБА_3 .
Повернуто малолітню дитину ОСОБА_4 ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 984,80 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 4 587 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 23 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення порядку спілкування батька з дитиною - відмовлено.
Постановою Верховного Суду 15 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року в частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та повернення її матері скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року частині позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місяця проживання дитини - скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині вирішення позовних вимог про визначення місця проживання дитини - задоволено.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року - в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з матір`ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місяця проживання дитини з батьком - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задоволено.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місяця проживання дитини з батьком - відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 березня 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Микити Андрєєва» укладено договір про надання правничої допомоги №110223-б, за умовами якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру, складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства), представництва і захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах, зокрема, під час здійснення цивільного судочинства (пункт 1.1. договору).
Розмір гонорару, який клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, може визначатися сторонами також окремою письмовою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (пункт 3.2.).
З додаткової угоди від 17 березня 2024 р. № 1 до договору про надання правничої допомоги від 17 березня 2024 р. № 110223-б вбачається, що Адвокатське бюро «Микити Андрєєва» взяло на себе зобов`язання послуги з представництва інтересів ОСОБА_1 у судовій справі № 760/2096/22, а позивач зобов`язалася прийняти та оплатити надані послуги. Вартість послуг визначена в наступному розмірі: за підготовку відзиву на касаційну скаргу (у разі необхідності) - 5000 грн; подання інших процесуальних заяв, клопотань - 2000 грн; участь в судовому засіданні - 2000 грн; ознайомлення з матеріалами справи - 2000 грн.
За актом наданих послуг від 26 вересня 2025 р. до Договору про надання правничої допомоги від 17 березня 2024 р. № 110223-б та Додаткової угоди від 01 жовтня 2024 р. № 1, в період із 17 березня 2024 року по 26 вересня 2025 року Адвокатське бюро «Микити Андрєєва» передало (виконало/надало) юридичні та інші консультаційні послуги, а саме:
- участь в судовому засіданні від 17 квітня 2024 року, вартістю 2000 грн,
- участь в судовому засіданні від 15 травня 2024 року, вартістю 2000 грн,
- подання відзиву на касаційну скаргу, вартістю 5000 грн,
- участь в судовому засіданні від 30 квітня 2025 року, вартістю 2000 грн,
- ознайомлення з матеріалами справи, підготовка клопотань щодо допиту дитини та залучення психолога, вартістю 6000 грн,
- участь в судовому засіданні від 11 червня 2025 року, вартістю 2000 грн,
- участь в судовому засіданні від 03 вересня 2025 року, вартістю 2000 грн,
- участь в судовому засіданні від 24 вересня 2025 року, вартістю 2000 грн,
- підготовку заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із задоволенням позовної вимоги, вартістю 2000 грн, оплачується протягом десяти днів після ухвалення судового рішення.
Фактичне понесення зазначених витрат підтверджується копіями чеків АТ КБ «Приватбанк»:
- від 24 червня 2024 року на суму 5000 грн, цільове призначення: «сплата за подання відзиву на касаційну скаргу у справі 760/2096/22», оплату здійснено 24 червня 2024 року;
- від 24 вересня 2025 року на суму 2000 грн, цільове призначення: «сплата за участь в с/з 24.09.2025 у справі 760/2096/22», оплату здійснено 24 вересня 2025 року;
- від 10 травня 2024 року на суму 2000 грн, цільове призначення «сплата за участь у с/з 15.05.24 у справі 760/2096/22», оплату здійснено 10 травня 2024 року;
- від 14 квітня 2024 року на суму 2000 грн, цільове призначення «сплата за участь у с/з 17.04.24 у справі 760/2096/22», оплату здійснено 14 квітня 2024 року;
- від 28 квітня 2025 року на суму 2000 грн, цільове призначення «сплата за участь у с/з 30.04.2025 у справі 760/2096/22», оплату здійснено 28 квітня 2025 року;
- від 03 вересня 2025 року на суму 2000 грн, цільове призначення «сплата за участь у с/з 03.09.2025 у справі 760/2096/22», оплату здійснено 03 вересня 2025 року;
- від 03 травня 2025 року на суму 6000 грн, цільове призначення «сплата за ознайомлення з матеріалами, підготовку клопотань щодо допиту дитини у справі 760/2096/22», оплату здійснено 03 травня 2025 року.
Від Адвокатського бюро «Микити Андреєва» уповноважено на представництво інтересів позивача адвоката Андреєва М.А., що підтверджується копією ордеру серії ВІ № 1204784, згідно з яким позивачу надано професійну правничу допомогу на підставі договору від 17 березня 2024 р. № 110223-б.
Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, представник відповідача посилається на те, що представник позивача не додав до апеляційної скарги попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат в порушення частин першої і другої статті 134 ЦПК України і на те, що стороною позивача не було заявлено клопотання про компенсацію зазначених витрат до закінчення судових дебатів.
Колегія суддів погоджується з наведеними доводами, оскільки попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній скарзі наведено не було та позивачем і її представником до закінчення судових дебатів не було заявлено про намір подати докази щодо компенсації витрат на правничу допомогу .
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 161/7163/20 зазначено, що для відшкодування витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.
Тобто для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
Потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).
Разом з тим, ні в апеляційній скарзі, ні в судових засіданнях 30 квітня 2025 року, 11 червня 2025 року, 03 вересня 2025 року та 24 вересня 2025 року позивач та її представник не зверталися до апеляційного суду із заявою чи клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів з моменту ухвалення судового рішення.
Таким чином, протягом розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем та її представником не було заявлено про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та не було зроблено заяву до завершення судових дебатів про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Оскільки суд апеляційної інстанції відмовляє у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, доводи представника відповідача щодо неспівмірності заявлених відповідних витрат не потребують додаткової оцінки апеляційним судом.
Відносно відшкодування позивачу витрат по сплаті судового збору, то представник відповідача посилається на те, що відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору.
Як вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 790248 від 16 червня 2021 року, що міститься в матеріалах справи, відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи.
Частина друга статті 133 ЦПК України передбачає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю ІІ групи.
Отже, відповідач звільнений від сплати судового збору.
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з Державного бюджету України в порядку компенсації за рахунок держави підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору на суму 4587,60 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір за одну немайнову вимогу, сплачений до суду першої інстанції, - 992 грн. 40 коп., судовий збір за заяву про забезпечення позову - 496 грн. 20 коп., судовий збір за подання апеляційної скарги за одну немайнову вимогу основного позову - 1488 грн. 60 коп., зустрічного позову - 1610 грн. 40 коп.
Щодо відшкодування витрат позивача на залучення до участі у справі спеціалістів, то вимоги представника позивача в цій частині заяви колегія суддів вважає обґрунтованими, а заперечення представника відповідача проти їх задоволення - необґрунтованими, з таких підстав. Факт понесення зазначених витрат підтверджується:
- договором про надання психологічних послуг від 02 вересня 2025 р. № 06/09, укладеного між ОСОБА_1 , яка виступала як законний представник ОСОБА_4 , за яким ФОП ОСОБА_9 зобов`язалася надати ОСОБА_4 психологічні послуги, що включають консультативні послуги, підготовку до можливого опитування в суді, участь в судовому засіданні в якості спеціаліста, спостереження за поведінкою дитини під час процесу та інше (пункт 1.1.).
Пунктом 3.1. зазначеного договору його сторони обумовили, що послуги надаються на платній основі. Оплата здійснюється в повному обсязі до початку надання послуг.
Оплату послуг психолога ОСОБА_1 здійснила 03 вересня 2025 року, що підтверджується відповідною квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 03 вересня 2025 року, згідно з якою ОСОБА_1 переказала кошти ФОП ОСОБА_9 у розмірі 2500 грн., цільове призначення платежу: «сплата за послуги психолога згідно договору № 06/09»;
- договором від 23 вересня 2025 р. № 32/09/25, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_11 , за умовами якого остання взяла на себе зобов`язання за дорученням ОСОБА_1 надати психологічні послуги під час заслуховування думки дитини ОСОБА_4 , 2014 року народження, у судовому засіданні у справі № 7602096/22, а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання прийняти належним чином надані послуги і висновок та здійснити оплату відповідно до умов договору (пункт 1.1.).
Пунктом 3.1. зазначеного договору сторони узгодили, що ОСОБА_1 зобов`язалася виплатити ФОП ОСОБА_11 окремо суму винагороди згідно з виставленим рахунком-фактурою за надання послуг і підготовку висновку.
З акту приймання-передачі наданих послуг від 24 вересня 2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_11 склали цей акт у зв`язку з наданням останньою консультативних послуг в суді, вартість послуг складає 4 000 грн.
Факт оплати послуг психолога за вищевказаним договором підтверджується копією квитанції від 24 вересня 2025 року № TS213694, згідно з якою ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_11 4 000 грн за консультативні послуги.
Заперечуючи проти задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат позивача, понесених на залучення спеціалістів, представник відповідача зазначає, що ні фізична особа-підприємець ОСОБА_11 , ні фізична особа-підприємець ОСОБА_9 не залучались судом для надання консультацій, а також не встановлювався факт володіння ними спеціальними знаннями та навичками, як і не здійснювали жодних дій у судових засіданнях, передбачених договорами чи процесуальним законодавством.
Проте колегія суддів не погоджується із зазначеними доводами, оскільки спеціалісти -психологи були залучені до участі у справі ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання.
Відносно кваліфікації залучених до участі у справі спеціалістів, то заперечення представника відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, що підтверджують їхній освітньо-кваліфікаційний рівень.
Так, кваліфікація залучених до участі у справі спеціалістів ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підтверджується:
- копією свідоцтва № НОМЕР_1 , виданого Міністерством юстиції України безстроково, відповідно до якого рішенням кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 07 лютого 2025 року ОСОБА_11 присвоєно кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю 14.1 - «психологічні дослідження»;
- копію диплому доктора філософії, відповідно до якого ОСОБА_12 виконала дисертацію у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відповідно до освітньо-наукової програми «Психологія», здобула ступінь доктора філософії в галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 053 «Психологія», про що рішення набрало чинності з 06 вересня 2021 року;
- копією сертифікату про підвищення кваліфікації ОСОБА_11 , відповідно до якого вона підвищила кваліфікацію 22 листопада 2024 року шляхом участі в семінарі на тему «Спори щодо визначення місця проживання дітей та участі батьків у їх вихованні у період дії воєнного стану (залучення спеціальних знань та судова практика) у Національному науковому центрі «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України;
- копією диплому магістра ОСОБА_13 серії НОМЕР_2 , відповідно до якого вона закінчила у 2022 році Національну академію внутрішніх справ за освітньою програмою «Психологія», акредитована Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти і здобула кваліфікацію магістра в галузі знань «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю «Психологія»;
- копією сертифікату від 23 жовтня 2024 р. № 3/2110п, відповідно до якого ОСОБА_9 взяла участь у тренінгу «Особливості залучення та роль психолога у процесуальних діях за участі дитини в межах кримінального провадження» в межах проєкту «Надання психосоціальної підтримки та забезпечення правосуддя як складової частини кращого догляду для вразливих дітей», що реалізується громадською організацією «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» у співпраці з Міжвідомчою координаційною радою з питань правосуддя щодо неповнолітніх, за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні;
- копією сертифікату № 2/2405с, згідно з яким ОСОБА_9 взяла участь у семінарі-тренінгу «Впровадження дитиноцентрованих підходів у реалізації принципів правосуддя, дружнього до дитини, в межах цивільних проваджень. Формування підтримуючої дитиноцентрованої спільноти»;
- копіями сертифікатів № 2/0506п, № 3/0706с, згідно з якими ОСОБА_9 взяла участь тренінгах «Участь психолога в судових процесах в межах цивільних проваджень за участі дитини»; «Дитиноцентрованість в справах про право дитини на сім`ю: практичні аспекти реалізації».
Що стосується заперечень відповідача про невчинення спеціалістами жодних процесуальних дій, то колегія суддів зауважує, що вищевказаною ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року відповідача зобов`язано забезпечити явку дитини в судове засідання з метою опитування дитини ОСОБА_4 у присутності двох психологів.
Проте відповідач не виконав цього процесуального рішення апеляційного суду, явку дитини ОСОБА_4 не забезпечив, тоді як спеціалісти-психологи прибули у судові засідання 03 вересня 2025 року ( ОСОБА_9 ) та 24 вересня 2025 року ( ОСОБА_11 ).
Отже, витрати позивача на залучення спеціалістів підтверджуються вищезазначеними копіями договорів, акту прийому-передачі наданих послуг, квитанцій про оплату, згідно з якими позивач понесла витрати на залучення спеціалістів у загальному розмірі 6500 грн.
Заперечуючи проти витрат позивача на проїзд, представник відповідача посилався на те, що неможливо перевірити справжність долучених до заяви в електронному вигляді проїзних документів, їх належності саме позивачу, відсутності факту їх повернення тощо.
Проте колегія суддів не погоджується з такими доводами.
З протоколів судових засідань вбачається, що позивач безпосередньо брала участь в судових засіданнях, які були призначені на 30 квітня 2025 року, 11 червня 2025 року, 03 вересня 2025 року і на 24 вересня 2025 року.
Факт понесення позивачем витрат на придбання проїзних документів підтверджується копіями посадкових документів:
- від 28.04.2025 №8Л2-Е1-1617435-2804 на суму 152,46 грн., зі станції «Шостка» (30.04.2025 о 05:26 год) до станції «Київ-Пасажирський» (30.04.2025 о 09:52 год)
- від 28.04.2025 №Ц17-Е1-1617444-2804 на суму 92,31 грн., зі станції «Київ-Пасажирський» (30.04.2025 о 18:05 год) до станції «Шостка» (30.04.2025 о 22:45 год);
- від 30.04.2025 №7Л4-Е1-3188070-3004 на суму 153,16 грн., зі станції «Дарниця» (01.05.2025 о 18:31 год) до станції «Шостка» (01.05.2025 о 22:45 год);
- від 10.06.2025 №ЛЖ1-Е1-3458059-1006 на суму 157,22 грн., зі станції «Київ-Пасажирський» (11.06.2025 о 18:05 год) до станції «Шостка» (11.06.2025 о 22:45 год);
- від 11.06.2025 №7ПП-Н1-4200426-1106 на суму 132,69 грн., зі станції «Дарниця» (12.06.2025 об 11:11 год) до станції «Шостка» (12.06.2025 о 15:32 год);
- від 15.08.2025 №8ЖП-Н1-1493277-1508 на суму 120,86 грн., зі станції «Шостка» (02.09.2025 о 17:14 год) до станції «Дарниця» (02.09.2025 о 21:31 год);
- від 15.08.2025 №Ж4Ц-Е1-1493979-1508 на суму 120,86 грн., зі станції «Дарниця» (03.09.2025 о 18:31 год) до станції «Шостка» (03.09.2025 о 22:45 год);
- від 05.09.2025 №П74-Н1-5092591-0509 на суму 110,86 грн., зі станції «Шостка» (23.09.2025 о 17:14 год) до станції «Дарниця» (23.09.2025 о 21:31 год);
- від 05.09.2025 №14Ю-Е1-5092867-0509 на суму 110,86 грн., зі станції «Дарниця» (24.09.2025 о 18:31 год) до станції «Шостка» (24.09.2025 о 22:45 год);
Таким чином, матеріали справи містять належні докази понесення позивачем витрат на проїзд, що узгоджується з датами призначених судових засідань і фактичним часом їх початку та закінчення ( судове засідання 30 квітня 2025 року завершилось о 20 год 20 хв.)
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на залучення спеціалістів і на проїзд до суду, а також відшкодування за рахунок Державного бюджету України на користь позивача - витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 268, 367, 368, 381 - 383 ЦПК України, суд:
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати : на залучення спеціалістів у розмірі 6500 грн., витрати на проїзд в розмірі 1151 грн. 28 коп., всього на суму 7651 ( сім тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн. 28 коп.
Стягнути з Державного бюджету України в порядку компенсації за рахунок держави на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати по сплаті судового збору на суму 4587 (чотири тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривень 60 коп.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 07 січня 2026 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.
