КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/2096/22
№ апеляційного провадження: 22-з/824/1113/2024
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Даньшиній І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Коробенка С.В.,-
встановив:
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом.
Позивач просила: відібрати малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_2 ; повернути малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 ; визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю; встановити новий порядок спілкування ОСОБА_2 з сином лише у присутності матері та/або уповноваженої особи органу опіки та піклування протягом двох годин на тиждень за місцем проживання та без права забирати дитину з місця її проживання з обов`язковим попереднім узгодженням часу; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у розмірі 20 000 грн 00 коп.
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом.
ОСОБА_2 просив визначити постійне місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 10 000 грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком - ОСОБА_2 .
Зараховано зустрічні зобов`язання сторін про виплату компенсації сплаченого судового збору.
Скасуванозаходи забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 17 лютого 2022 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року скасовано.
Ухвалено нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини, стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Відібрано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у ОСОБА_2 .
Повернуто малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Визначеномісце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 984 грн 80 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 4 587 грн 00 коп.
У червні 2024 року представник ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення суду.
Представник ОСОБА_1 зазначає, що апеляційним судом не вирішено одну позовну вимогу первісної позовної заяви.
Заявник просить задовольнити позовну вимогу про встановлення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 лише у присутності матері та/або уповноваженої особи органу опіки та піклування протягом двох годин на тиждень за місцем проживання та без права забирати дитину з місця її проживання з обов`язковим попереднім узгодженням часу.
В судовому засідання представник ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.
Так, ст. 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі за № 910/11511/18: «Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Отже, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.»
За ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів (ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просила встановити новий порядок спілкування ОСОБА_2 з малолітнім сином.
Так,батько або матір може подати заяву до місцевого органу опіки та піклування, у якій просить визначити способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею. Орган опіки і піклування вивчає житлові умови, ставлення до дитини, зайнятість, спосіб життя та інші характеристики, на основі яких приймає рішення щодо встановлення графіку побачень з дитиною.
Якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
Відтак, із вказаною позовною вимогою про встановлення порядку спілкування із малолітнім сином має звертатись саме батько ОСОБА_2 , а не мати ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважає, що у вказаній частині позовних вимог відсутній факт порушення особистих прав ОСОБА_1 , які підлягають захисту в судовому порядку в обраний нею спосіб.
Враховуючи, що підстави для вирішення спору у цій частині відсутні, відтак, у задоволенні позовних вимог в частині встановлення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітнім сином слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 270, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення.
У задоволенні позовних вимог в частині встановлення порядку спілкування ОСОБА_2 з малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лише у присутності матері та/або уповноваженої особи органу опіки та піклування протягом двох годин на тиждень за місцем проживання матері та без права забирати дитину з місця її проживання з обов`язковим попереднім узгодженням часувідмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 07 листопада 2024 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко
