Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №760/2096/22
апеляційне провадження №22-ц/824/11635/2026
УХВАЛА
11 серпня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Приходька К.П., Писаної Т.О., Журби С.О. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Приходька К.П., Писаної Т.О., Журби С.О. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини з матір`ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року
установив:
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 10000 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дитини та повернення її матері, визначення місця проживання дитини, стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Відібрано малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_1 .
Повернуто малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини з батьком відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 15 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року в частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дитини та повернення її матері скасовано та залишено в цій частині в силі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 30 червня 2024 року.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року в частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місяця проживання дитини скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місяця проживання дитини з батьком - скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю задоволено.
Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_2 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Шосткинської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, про визначення місяця проживання дитини з батьком відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2026 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року в частині позовних вимог про визначення місця проживання дитини скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 травня 2026 року дану цивільну справу призначено складу суду: суддя-доповідач - Приходько К.П., судді, які входять до складу колегії - Журба С.О., Писана Т.О.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2026 року, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 серпня 2026 року о 12 год. 00 хв.
10 серпня 2026 року ОСОБА_1 через відділ прийому громадян Київського апеляційного суду подав заяву про відвід колегії суддів у складі Приходька К.П., Писаної Т.О., Журби С.О., в якій просив відвести суддів Приходька К.П., Писану Т.О., Журбу С.О. від розгляду справи №760/2096/22, а справу передати в канцелярію суду для визначення іншого складу колегії суддів.
На обґрунтування заяви про відвід суддів зазначив, що вказані судді не розглянули справу №760/26992/25 та не винесли ухвалу про зупинення дії рішення у зазначеній справі.
Також, зазначив, що суддями Приходьком К.П., Писаною Т.О., Журбою С.О. протягом розгляду справи №760/2096/22, апелянту відмовлено у доступі до правосуддя; порушено засади рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; умисно, внаслідок грубої недбалості допущено порушення прав людини і основоположних свобод та інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Так, 24 липня 2026 року, вдруге 03 серпня 2026 року та втретє 07 серпня 2026 року, ОСОБА_1 звертався до Київського апеляційного суду в межах справи №760/2096/22 з клопотаннями про зупинення провадження до винесення рішення по справі №760/26992/25.
Однак, до цього часу не винесено ухвалу про зупинення провадження по справі, що на думку заявника свідчить про упередженість суду.
Вивчивши матеріали справи та заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Згідно вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, перелік підстав для відводу чітко визначений законом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини.
Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі.
Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто, має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід колегії суддів, апеляційний суд приходить до висновку, що у заяві про відвід не наведено фактів прояву колегією суддів поведінки, яка б свідчила про їх недоброчесність, упередженість чи необ`єктивність у цій справі, заявником лише вказано на те, що суддями не виносилась ухвала у справі №760/2096/2222 за наслідками клопотань ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі та не розглянута справа №760/26992/25, зокрема, із зупиненням в ній дії оскаржуваного рішення.
Доводи заявника фактично зводяться до його незгоди з порядком та строками вчинення судом процесуальних дій, що згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України прямо виключено з переліку підстав для відводу.
Слід зазначити, що апеляційний суд розглядає клопотання про зупинення провадження безпосередньо в день судового засідання, на яке призначено справу, а ухвалу про зупинення провадження чи про відмову у зупиненні суд постановляє одразу після обговорення вказаного клопотання учасниками справи, що передбачено цивільним процесуальним кодексом України.
Отже, посилання заявника на не розгляд його клопотань про зупинення провадження та не винесення ухвали за наслідками їх розгляду, не є тими обставинами, які об`єктивно викликають сумнів у доброчесності, неупередженості або об`єктивності суддів, та не можуть бути підставами для відводу колегії суддів.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу.
Такому судді не може бути заявлений відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі (ч. 7 ст. 40 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, -
ухвалив:
Заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Київського апеляційного суду Приходьку К.П., Писаній Т.О., Журбі С.О. визнати необґрунтованим.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Приходька К.П., Писаної Т.О., Журби С.О., на автоматизований розподіл відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді К.П. Приходько
Т.О. Писана
С.О. Журба
