Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5793/2026
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року м. Київ
Справа № 357/10050/22
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком», Акціонерного товариства «ГОУ Інвест АГ», Акціонерного товариства «ГОУ Ост Інвест АГ» про стягнення заборгованості за договором позики,
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком», яка подана представником Андросович Ганною Сергіївною, ОСОБА_3 , яка подана представником ОСОБА_4 , на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року, ухвалене у складі судді Кошель Б.І.,
встановив:
У жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ТОВ «Євротранстелеком», АТ «Гоу Інвест АГ», АТ «Гоу Ост Інвест АГ», в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики від 23 лютого 2020 року № 2 у загальному розмірі 10 386 745,96 грн., що складається із суми заборгованості за договором позики за курсом НБУ долара США до гривні станом на дату подання позову - 7 313 720 грн.; пені в сумі 1 782 193 грн. 53 коп.; інфляційного збільшення в сумі 1 290 832 грн. 43 коп.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ТОВ «Євротранстелеком», АТ «Гоу Інвест АГ», АТ «Гоу Ост Інвест АГ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 23 лютого 2020 року № 2 у розмірі 9 095 913,53 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ «Євротранстелеком», АТ «Гоу Інвест АГ», АТ «Гоу Ост Інвест АГ» на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі по 2715,76 грн з кожного.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних втрат в розмірі 1 290 832,43 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що відповідно до пункту 2 договору позики № 2 від 23 лютого 2020 року, повернення боргу повинно бути здійснено у грошовій формі - національній валюті України у гривнях станом на день повернення позики, або за погодженням з позикодавцем у доларах США по курсу НБУ, відповідачі борг вчасно не повернули ні в гривнях, ні у доларах США, а тому вважає, що він обґрунтовано посилався на ч. 2 ст. 625 ЦК України для нарахування встановленого індексу інфляції за прострочення грошового зобов`язання.
Також, не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ТОВ «Євротранстелеком» - Андросович Г. С. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведення обставин, що мають значення для справи.
Крім цього, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення у даній справі прямо впливає на права ОСОБА_3 , а також на його обов`язки щодо ТОВ «Євротранстелеком», АТ «Гоу Інвест Аг», АТ «Гоу Ост Інвест Аг» як особи, що зазначена підписантом від імені вказаних поручителів.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка подана представником Святненком Сергієм Володимировичем, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком», Акціонерного товариства «Гоу Інвест АГ», Акціонерного товариства «Гоу Ост Інвест АГ» про стягнення заборгованості за договором позики - закрито.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» - Андросович Ганни Сергіївни - задоволено частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року - скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про стягнення заборгованості за договором позики та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про стягнення заборгованості за договором позики №2 від 23 лютого 2020 року - залишено без задоволення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 088 гривень 50 коп.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
За ініціативою апеляційного суду було призначено судове засідання щодо необхідності ухвалення додаткового судового рішення, оскільки в резолютивній частині постанови відсутній повний висновок, визначений п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, стосовно вирішення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Євротранстелеком» - Андросович Г.С. при вирішенні зазначеного питання покладалась на розсуд суду.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення з огляду на наступне.
Як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року, апеляційним судом була вирішена апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 .
Так, в постанові зазначено, що звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних втрат в розмірі 1 290 832, 43 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову в цій частині.
Відмовляючи у задоволенні позову в цій частині суд першої інстанції виходив із того, що у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Колегія суддів погодилась із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, 23 лютого 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 2 (а.с. 88 том 1).
Відповідно до п. 1 договору позики, позикодавець передав у власність позичальникові грошові кошти у розмірі 4 895 540 гривень, що станом на дату укладення цього договору за офіційним курсом НБУ гривні до долара США (24,4777 грн.) становить 200 000 доларів США, а позичальник зобов`язувався повернути позикодавцеві таку ж суму грошей (по офіційному курсу НБУ гривні до долара США станом на дату повернення) у строк не пізніше 20 жовтня 2021 року.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач виконав взяті на себе зобов`язання та повернув позивачу кошти в обумовлені строки в повному обсязі, а тому дійшов висновку про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , поручителів ТОВ «Євротранстелеком», АТ «Гоу Інвест АГ», АТ «Гоу Ост Інвест АГ» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 2 від 23 лютого 2020 року у розмірі 9 095 913,53 грн., що складається із суми заборгованості у гривнях, еквівалентної 200 000 доларів США по курсу НБУ на день звернення з цим позовом, - 7 313 720 грн. та суми пені в розмірі 1 782 193 грн. 53 коп.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці Україні - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня, як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 22 червня 2020 року у справі № 752/10525/16-ц, « у випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.».
Враховуючи вищевикладене, а також те, що умовами договору позики сторони визначили, що позичальник бере на себе зобов`язання повернути кошти в тому ж розмірі, виходячи із суми, еквівалентної 200 000 доларів США, по офіційному курсу НБУ гривні до долара США станом на дату повернення, нарахована позивачем сума інфляційних втрат стягненню з відповідачів не підлягає.
Таким чином колегія суддів вважала правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога про стягнення з відповідачів інфляційних втрат в розмірі 1 290 832,43 грн, що нарахована не на суму боргу, яка відповідає сумі коштів у гривні, яка була позичена, а на суму, яка нарахована в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, у мотивувальній частині постанови апеляційним судом було зроблено висновок, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 290 832,43 грн. слід залишити без змін.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Разом з тим, у резолютивній частині постанови від 06 липня 2026 року апеляційним судом зазначено лише про те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, тоді як висновку про те, що «рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 290 832,43 грн. - залишити без змін» резолютивна частині постанови апеляційного суду не містить.
Таким чином, оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 була предметом апеляційного перегляду, судом досліджувались вимоги та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , та мотивувальна частина постанови містить відповідні висновки щодо вирішення цієї апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення, яким доповнити резолютивну частину постанови висновком про залишення без змін рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 290 832,43 грн.
Керуючись ст. ст. 268, 270, 362, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Доповнити резолютивну частину постанови Київського апеляційного суду від 06 липня 2026 року у справі № 357/10050/22 після слів «Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення» реченням наступного змісту :
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2024 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 290 832,43 грн. - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 21 липня 2026 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.
