Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
02 липня 2026 року
м. Київ
справа № 947/26793/21
провадження № 61-7902ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , подану адвокатом Врона Андрієм Валентиновичем, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 5/6 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається із житлового будинку під літ. «Б», загальною площею
246,8 кв.м, літньої кухні під літ. «Н», гаражу під літ. «О», в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 4/6 часток домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 246,8 кв.м, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року скасовано та ухвалено постанову, якою позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 травня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування закрито.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року залишено без змін.
11 червня 2026 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_2 - адвокат Левіт В. С. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року, повний текст якої складено 14 травня 2026 року
Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2026 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
15 червня 2026 року засобами поштового зв`язку представник
ОСОБА_1 - адвокат Врона А. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року, повний текст якої складено
14 травня 2026 року, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши касаційну скаргу в частині оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року та постанови Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року в частині вирішення справи по суті, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення - у випадках, встановлених законом.
Пунктами 1, 3 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 389 ЦПК України, особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, рішення суду першої інстанції, які не були переглянуті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Таким чином ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, має право на оскарження судових рішень в касаційному порядку лише після їх перегляду по суті в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.
З Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що постановою Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування закрито, оскільки рішенням суду першої інстанції питання про права, інтереси, та обов`язки ОСОБА_1 не вирішувались.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення судів попередніх інстанцій як по суті, так і в частині закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою.
Вважає, зокрема, що апеляційним судом не було виконано вказівки Верховного Суду, надані у постанові від Верховного Суду від 21 травня 2025 року при попередньому перегляді справи в касаційному прядку, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків про закриття апеляційного провадження.
Оскільки судові рішення не були переглянуті по суті в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , адже за результатами перегляду її апеляційної скарги апеляційне провадження було закрито, то вказані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року в частині вирішення справи по суті відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід зазначити наступне.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому представник заявника посилається на те, що заявник є пенсіонером та матір`ю дитини з інвалідністю.
На підтвердження цих обставин надав копію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , копії довідок про доходи про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Чорноморському об`єднаному управлінні ПФУ в Одеській області і отримує пенсію за віком, виготовленої друкарським способом з внесенням доповнень кульковою ручкою: як мати дитини інваліда.
Відповідно до пункту 9 частини першої статі 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Верховний Суд зазначає, що у цій справі, ОСОБА_1 діє в своїх інтересах, а не в інтересах малолітньої дитини з інвалідністю, а тому відповідно до Закону України «Про судовий збір» не звільнена від сплати судового збору.
При цьому, заявником до касаційної скарги не додано копію посвідчення дитини з інвалідністю.
Згідно із частинами першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання (частина п`ята статті 136 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 липня 2019 року, справа № 821/1896/15-а, провадження № К/9901/14384/18).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зазначав, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан заявника для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).
Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Наведені у клопотанні доводи не дають достатніх підстав для звільнення від сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З урахуванням обставин справи та наданих заявником доказів, у задоволенні клопотання представник ОСОБА_1 - адвокат Врона А. В. про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану, який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.
Установлено, що ОСОБА_1 оскаржує постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року в частині закриття апеляційного провадження, тобто оскаржує процесуальне судове рішення, а тому судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подачу фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 328,00 грн.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 665,60 грн (3 328,00 грн х 0,2).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , подану адвокатом Врона Андрієм Валентиновичем, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 вересня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування, в частині вирішення справи по суті.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , подану адвокатом Врона Андрієм Валентиновичем,про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Врона Андрієм Валентиновичем, на постанову Одеського апеляційного суду
від 07 травня 2026 року в частині закриття апеляційного провадження залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська І. А. Воробйова В. М. Коротун
