Єдиний державний реєстр судових рішень
Ухвала
23 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 488/2135/19
провадження № 61-6412св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи
позивач - заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави,
відповідачі: Миколаївська міська рада, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_5 , яке підписане представником Веріковською Тетяною Анатоліївною , про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в справі за позовом заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки,
Історія справи
Короткий зміст позову
У травні 2019 року заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави звернувся до суду із позовом до Миколаївської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року в задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.
Додатковим рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року:
заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гавловської Ю. В про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково;
стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 050 грн.
Додатковим рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року:
заяву представника третьої особи ОСОБА_5 - адвоката Веріковської Т. А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково;
стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь ОСОБА_5 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року:
апеляційну скаргу прокурора задоволено частково;
рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року змінено, доповнивши його мотивувальну частину мотивами відмови у задоволенні позовних вимог прокурора, викладеними у цій постанові;
в іншій частині рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року залишено без змін;
додаткові рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року залишено без змін.
Короткий зміст судових рішення касаційного суду
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури.
28 липня 2026 року справа передана судді-доповідачу Крат В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2026 року:
у задоволенні клопотання заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури про повідомлення часу і місця розгляду справи Миколаївську обласну прокуратуру та Офіс Генерального прокурора відмовлено;
копії документів (копію витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 13 серпня 2018 року; копію кольорових викопіювань із відкритих баз даних, зроблених за допомогою ресурсів «Ліси України», Google Maps, Google Earth Pro) повернуто прокурору;
справу призначено до судового розгляду.
Постановою Верховного Суду від 19 серпня 2026 року:
касаційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури задоволено частково;
рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 листопада 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2026 року в частині відмови у витребуванні земельної ділянки з чужого незаконного володіння, розподілу судових витрат, додаткові рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2025 року скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст клопотання (заяви) про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
18 вересня 2026 року ОСОБА_5 через представника Веріковську Т. А. подала клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та просила передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (частина четверта статті 403 ЦПК України).
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (частина п`ята статті 403 ЦПК України).
Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).
Касаційний суд звертає увагу, що питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи після вирішення касаційним судом питання про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2019 року в справі № 308/1872/18 (провадження № 61-9238ск19), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2019 року в справі № 2-8178/10 (провадження № 61-16598ск19), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року в справі № 761/37049/15-ц (провадження № 61-18950ск20), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2022 року в справі № 296/1878/21 (провадження № 61-20937ск21)).
З урахуванням того, що касаційний суд не відкривав касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 , а касаційна скарга заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури розглянута касаційним судом 19 серпня 2026 року, то підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відсутні. Тому в задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду належить відмовити.
Касаційний суд акцентує увагу, що слідрозмежовувати матеріальну та процесуальну добру совість як за сферою застосування, так і наслідками. Матеріальна добра совість регулюється, зокрема, пунктом 6 статті 3 ЦК України, а процесуальна, зокрема, статтею 44 ЦПК України. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами (частина перша статті 44 ЦПК України). Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті. Проявом принципу процесуальної доброї совісті є те, що особа (зокрема, позивач) навряд чи може висувати твердження несумісні з тією позицією, яка зайнята нею в судовому процесі, що вже відбувся. Принцип процесуальної доброї совісті навряд чи має толерувати непостійність учасників процесу, а навпаки покликаний забезпечити послідовну поведінку учасників спору. Адже суд не є місцем для «безцеремонної процесуальної гри». Правопорядок не може допускати ситуації, за яких особа наполягає в різних судових процесах на правдивості протилежних одне одному тверджень задля просування власних інтересів (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року в справі № 532/1550/23 (провадження № 61-4145сво24)).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами(пункт 11 частини третьої статті 11 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України).
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 , яке підписане представником Веріковською Тетяною Анатоліївною , про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко
