Справа № 2-792/11 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2011 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді - Горщар А.Г.
при секретарі Салюк Т.М.
з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Адоміча М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне
цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней Агрофірма «Маяк»(далі Агрофірма) про внесення змін до наказу про звільнення, трудової книжки, стягнення вихідної допомоги і моральної шкоди,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив зобовязати відповідача внести зміни до наказу про його звільнення з роботи № 90 від 10.06.2011 року в частині дати та формулювання звільнення, де вказати, що його звільнено 8 червня 2011 року на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, внести про це відповідні зміни в його трудову книжки, зобовязати Агрофірму нарахувати та виплатити для нього вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку, та стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн. і судові витрати.
В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначав, що він працював у Агрофірмі трактористом. Станом на 6 червня 2011 року відповідач не виплатив йому заробітної плати за квітень цього ж року, тому він 7.06.2011 року подав заяву про звільнення з роботи з 8.06.2011 року у звязку з порушенням роботодавцем законодавства про працю. Відповідач 10.06.2011 року видав наказ № 90 за яким звільнив його за прогул, що є незаконним.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що ОСОБА_3 9.06.2011 року був відсутній на роботі без поважних причин, через що його звільнено за прогул. Заява про звільнення ним подана після видання наказу. Не заперечив, що для позивача заробітна плата за квітень була виплачена лише 17.06.2011 року.
Заслухавши пояснення предтавників сторін, дослідивши письмові докази, та вирішуючи спір в межах заявлених позивачем вимог, суд вважає позов слід задовольнити частково.
Встановлено, що ОСОБА_3 з 10.07.2000 року працював у Агрофірмі трактористом. 7.06.2011 року він через невиплату йому відповідачем заробітної плати за квітень 2011 року, подав заяву в якій просив звільнити його з роботи на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України з 8.06.2011 року, та з 9.06.2011 року до роботи не вийшов.
10.06.2011 року відповідач на підставі наказу № 90 звільнив ОСОБА_3 за прогул, про що здійснив відповідний запис у трудовій книжці.
Вирішуючи питання щодо законності дій Агрофірми по формулюванню підстав звільнення позивача суд виходить із наступного.
Згідно із ч. 3 ст. 38 КЗпП України працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
По справі доведено, що станом на 7 червня 2011 року позивачу не була виплачена заробітна плата за квітень 2011 року, що є порушенням трудового законодавства, зокрема вимог ст. 115 КЗпП України, яка встановлює, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць.
Отже ОСОБА_3 правомірно подав заяву про його звільнення відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України, і підстав відмовити провести таке звільнення із дати вказаної позивачем з 8.06.2011 року відповідач не мав, а тому видання останнім наказу про звільнення ОСОБА_3 із формулюванням за прогул, та внесення такого запису у трудову книжку є незаконним.
Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (ст. ст. 38, 39 цього Кодексу), працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше середнього заробітку за три місяці.
Сторони не заперечували, що у колективному договорі Агрофірми розмір вихідної допомоги у разі звільнення працівника за ч. 3 ст. 38 КЗпП України визначений як середній заробіток за три місяці, тому позивач має право на отримання вихідної допомоги у згаданому розмірі.
На думку суду ОСОБА_3 через порушення відповідачем його законного права на звільнення відповідно до ч.3 ст. 38 КЗпП України зазнав моральних страждань, через що на підставі ст. 237-1 КЗпП він має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки після звільнення позивача за прогул, він прикладав додаткові зусилля для організації свого життя.
Розмір моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, їх тривалості, інших конкретних обставини справи.
Керуючись наведеним ст.10, 70, 84, 88, ст. 212-215 ЦПК України суд ,-
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Зобовязати селянське товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней Агрофірма «Маяк»внести зміни до наказу № 90 від 10.06.2011 року про звільнення з роботи ОСОБА_3, та до його трудової книжки в яких зазначити, що позивача звільнено 8 червня 2011 року з власної ініціативи на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України.
Зобовязати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 вихідну допомогу у розмірі його середнього заробітку за три місяці.
Стягнути з селянського товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней Агрофірма «Маяк»на користь ОСОБА_3 600 грн. моральної шкоди, та 500 грн. витрат понесених за надання правової допомоги.
В решті вимог позову відмовити.
Стягнути з селянського товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-наукове племінне господарство по розведенню свиней Агрофірма «Маяк»на користь держави 17 грн. судового збору та 37 грн. збору з інформаційно-технічного забезпечення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подачі до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий____________