2/465/170/13
РІШЕННЯ
Іменем України
09.12.2013 року Франківський районний суд м.Львова в складі :головуючого
судді Гулієвої М.І.
При секретарі Матвієнко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,вселення та виділ частки в натурі,об»єднаним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , 3 осіб органу опіки та піклування Франківської рай адміністрації, ОКП ЛОР»БТІ та ЕО» про припинення права на частку у спільному майні,визнання права власності,-
в с т а н о в и в
Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю,вселення та виділ частки в натурі посилаючись на те, що йому на праві власності належить 1/6 частка квартири по АДРЕСА_1.З 2003р. він є громадянином Німеччини,але по декілька разів на рік приїжджає у м.Львів.У спірній квартирі постійно проживала його мати і під час перебування у Львові він міг користуватись окремою кімнатою у квартирі.ІНФОРМАЦІЯ_1його мати померла та належну їй частку у квартирі заповіла його сестрі-відповідачці по справі.При оформленні спадщини він відмовився в користь сестри від обов»язкової частки у спадщині.Однак, після цього відповідачка поміняла замки у квартирі та не пускає у квартиру,забороняє нею користуватись. Між ними стали виникати конфлікти з приводу користування житлом. У зв»язку з чим він вимушений був звертатись у правоохоронні органи.Відповідачка у квартирі не проживає, даним житлом користується її син ОСОБА_3,який є інвалідом 2 групи психічного захворювання та у зв»язку з хворобою не розуміє значення своїх дій, агресивно поводить себе,погрожує йому фізичною розправою.Володіння та користування квартирою разом з відповідачами стало неможливим. Просить зобов»язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні власністю,вселити його у спірну квартиру та виділити в натурі належну йому 1/6 частку квартири по АДРЕСА_1
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала,дала аналогічні пояснення.Крім того, уточнила, що позивач громадянства Німеччини не набув, є громадянином України, іншого житла не має. Просить основний позов задоволити, в об»єднаному відмовити.
Відповідачі позов не визнали, подали позов про припинення права на частку у спільному майні, посилаючись на те, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної часткової власності, ОСОБА_2-3/6частки, ОСОБА_3-1/3 частка та ОСОБА_1-1/6 частка у квартирі. ОСОБА_1 є громадянином Німеччини, де постійно проживає.Кілька разів в рік приїжджає у м.Львів та зупиняється у спірній квартирі.З приводу користування квартирою у них склались неприязні стосунки, так як ОСОБА_1провокує конфлікти з ОСОБА_3Виділити належну відповідачу 1/6 частку в натурі без погіршення їх житлових умов неможливо,оскільки після такого поділу квартира стане комунальною.Просять припинити право відповідача на частку у спільному майні, визнати за ними в рівних частинах право власності на 1/6частку, належну відповідачу,так як проживати разом неможливо, ОСОБА_1забезпечений житлом за місцем свого фактичного проживання,його частка у спірній квартирі є незначною.Зобов»язати ОКП ЛОР БТІ та ЕО зареєструвати право власності за ОСОБА_2та ОСОБА_3
У судовому засіданні представник відповідачів позовні вимоги уточнила,просить припинити право на частку ОСОБА_1та визнати право власності на належну йому 1/6 частину квартири в рівних частинах за ОСОБА_2та ОСОБА_3, дала аналогічні пояснення,доповнивши, що ОСОБА_3визнаний недієздатним згідно рішення суду,спільне користування сторонами житлом є неможливим, у зв»язку з конфліктами між позивачем та ОСОБА_3,просить об»єднаний позов задоволити, у первісному відмовити.
3 особа -представник органу опіки та піклування Франківської райадміністрації просить вирішити спір згідно закону, врахувавши інтереси та майнові права недієздатного ОСОБА_3
3 особа-представник ОКП ЛОР»БТІ та ЕО» у судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч належно увідомлений про час та місце слухання справи. З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності 3 особи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у первісному позові слід відмовити, об»єднаний позов підставний та підлягає до задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні, квартира по АДРЕСА_1 складається з 4х житлових кімнат, житловою площею 44,1 кв.м,кухні ,площею 7,2 кв.м зі всіма комунальними вигодами та належить на праві спільної часткової власності сторонам по справі-.
ОСОБА_2-3/6частки, ОСОБА_3-1/3 частка та ОСОБА_1-1/6 частка у даній квартирі.
З довідки №43734 серії ЛВА-1 психіатричної МСЕК та посвідчення інваліда вбачається, що ОСОБА_3є інвалідом 2групи з дитинства.Відповідно до рішення Франківського районного суду м.Львова від 17.06.11р. ОСОБА_3визнаний недієздатним.
Статтею 316 ЦК України дано визначення поняття права власності, згідно якого правом власності є право особи на майно,яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як зазначено у ст.317 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Принцип непорушності права власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном закріплений у ст.41 Конституції України та с т.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Права власника квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України та передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім»ї,розпоряджатись ним на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Як випливає із ст..364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до п.14 постанови Пленуму ВСУ №20 від 22.12.1995р."Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", квартира,яка є спільною частковою власністю,на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі,якщо можливо сторонам виділити ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами,які можуть використовуватись як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири.У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири,якщо про це заявлено позов.
Відповідно до висновку №14/11е судової будівельно-технічної експертизи від 10.09.12р. встановлено, що для виділення 1/6 частини у квартирі по АДРЕСА_1 у вигляді окремої житлової кімнати пропонується житлова кімната під літ38-8,площею 10.3 кв.м, коридори,ванна кімната та туалет пропонується залишити у спільному користуванні.
Отже, виділити ОСОБА_1 приміщення, відповідно до належної йому частки у квартирі, яке може використовуватись як окрема квартира чи яке може бути переобладнане в окрему квартиру неможливо ,позовні вимоги щодо встановлення порядку користування квартирою ОСОБА_1не заявлено.
Відтак, суд приходить до висновку, що первісний позов до задоволення не підлягає.
Згідно ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною,спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника.
Як зазначено у п.7 постанови Пленуму ВСУ №20 від 22.12.1995р."Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", оскільки, суд за чинним законодавством вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку у спільній власності, якщо її неможливо виділити або поділити майно в натурі чи спільно користуватись ним.
Як встановлено в судовому засіданні,спільне користування квартирою е неможливим, у зв"язку із станом здоров"я відповідача ОСОБА_3.та конфліктами,які виникають між ОСОБА_1та ОСОБА_3, що стверджено постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 26.06.2010р.,з якої вбачається ,що з ОСОБА_1 проведена індивідуально-профілактична бесіда про недопустимість влаштування і необхідність уникнення конфліктів з ОСОБА_3,ОСОБА_2та акцентовано увагу на недопустимості вирішення спірних цивільно-правових відносин протиправними шляхами чи провокаційними діями.
Крім того, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у зазначеній квартирі не проживає постійно, оскільки, є громадянином Німеччини,де забезпечений житлом за місцем фактичного проживання. При цьому, суд не бере до уваги твердження представника позивача про тимчасове перебування ОСОБА_1.у Німеччині та відсутність помешкання і громадянства Німеччини, оскільки, дане спростовано позовною заявою від 22.09.2010р., яка підписана особисто позивачем та в якій зазначено, що з 2003р. він є громадянином Німеччини.
Будь-яких доказів на підтвердження протилежного,а також доказів про чинення йому перешкод у користуванні житлом, позивачем чи його представником, в порушення вимог ст..60 ЦПК України суду не надано.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1належить 1/6 частка у квартирі, що є незначною.
За наведених обставин суд вважає, що припинення права позивача на частку у спільному майні не завдасть йому істотної шкоди.
Відповідно до висновку №14/11е судової будівельно-технічної експертизи від 10.09.12р. комерційна вартість спірної квартири становить 547 268грн., таким чином, відповідачу як власнику 1/6 частини належить 91 191,82 грн. вартості.
Як встановлено судом, сума вартості 1/6 частки, належної ОСОБА_1 покладена відповідачкою на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області, що вбачається з квитанції № 22від 01.04.13р.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в основному позові слід відмовити, а вимоги по об»єднаному позову задоволити.
Керуючись ст.10, 11,60,208-209,212-215,218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В :
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,вселення та виділ частки в натурі- відмовити.
Об»єднаний позов задоволити .
Припинити право ОСОБА_1 на 1/6 частину квартири по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право на зазначену 1/6 частину квартири по АДРЕСА_1 в рівних частинах, по 1/12 частині квартири кожному.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 матеріальну компенсацію вартості його частки у квартирі в сумі 91 191( девяносто одну тисячу сто дев»яносто одну)грн.82 коп., які внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок ТУ ДСА у Львівській області № НОМЕР_1, згідно квитанції №22 від 01.04.13р.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя М.І.Гулієва