Справа № 1-7/12 р.
В И Р О К
і м е н е м У к р а ї н и
19 березня 2012 року Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Ромазан Л.С.,
при секретарі Кузій Н.С., Пасько Л.Р.,
за участю прокурора Пилипчука В.М.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ _1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2»ївки Ленінського району АР Крим, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, одруженого, із неповною середньою, судимого 18.11.2010 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст.75, п.3,4 ч.1 ст.76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік з покладенням на нього таких обов»язків –повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції
за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА _4,
ІНФОРМАЦІЯ _4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, непрацюючого, раніше судимого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей
за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА _5,
ІНФОРМАЦІЯ _7, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_8, українця громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, непрацюючого, несудимого
за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України,-
ОСОБА _6, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10, українця громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, непрацюючого, несудимого
за ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_3 6 жовтня 2011 року вирішив вчинити крадіжку чужого майна, з проникненням у приміщення.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 цього ж дня біля 19 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7, приїхав до території колишньої військової частини у м.Теребовлі по вул.Січових Стрільців, 65, Тернопільської області, на якій знаходиться належна квартирно-експлуатаційному відділу м.Тернопіль Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління солдатська їдальня, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у відсутності охоронців та сторонніх осіб, зайшов на територію вказаної частини, проник через віконний отвір у приміщення їдальні, звідки таємно викрав шість секцій батарей опалення з п»яти ребер кожна на загальну суму 615 грн. Викрадене майно ОСОБА_3 завантажив в автомобіль та вивіз його за межі території колишньої війської частини, після чого розпорядився ним на свій розсуд, отримавши за нього 200 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 19 жовтня 2011 року домовився із підсудними ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вчинення таємного викрадення чужого майна групою осіб, з проникненням у приміщення, узгодивши між собою виконання необхідних для цього дій.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вчинення крадіжки чужого майна, 19 жовтня 2011 року біля 22 год. підсудні на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, приїхали до території колишньої військовоїї частини у м.Теребовлі по вул.Січових Стрільців, 65, Тернопільської області, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою, таємно проникли через віконний отвір у приміщення солдатської їдальні, де із стін демонтували дві секції батарей опалення, а саме одну секцію батарей з п»ятнадцяти ребер та одну секцію з дев»яти ребер загальною вартістю 492 грн., які винесли із території вказаної частини, завантажили в автомобіль та залишили місце вчинення злочину.
Викрадене майно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 продали ОСОБА_9 за 400 грн., а отримані від реалізації майна кошти розподілили між собою.
Далі, цього ж вечора, ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішили повторно таємно викрасти майно, яке належить квартирно-експлуатаційному відділу м.Тернопіль Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, з проникненням у приміщення.
З цією метою, 19 жовтня 2011 року біля 23.30 год. підсудні на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8, приїхали до території колишньої військової частини у м.Теребовлі по вул.Січових Стрільців, 65, Тернопільської області, умисно, з корисливих мотивів, таємно проникли через віконний отвір у приміщення солдатської їдальні, де із стін демонтували дві секції батарей опалення з п»ятнадцяти ребер кожна загальною вартістю 615 грн., винесли їх із території зазначеної частини, однак закінчити свої злочинні дії до кінця не змогли із незалежних від них причин, оскільки були виявлені працівником охорони, внаслідок чого вони залишили викрадені батареї опалення та з місця вчинення злочину втекли.
Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчинених злочинах та суду показав, що 6 жовтня 2011 року він вирішив вчинити крадіжку чужого майна, а саме батарей опалення із приміщення солдатської їдальні колишньої війської частини, яка знаходиться у м.Теребовлі по вул.Січових Стрільців,65 Тернопільської області. Для цього, він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_7, приїхав до території вказаної солдатської їдальні, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у відсутності охоронців та сторонніх осіб, зайшов на територію вказаної частини, проник через віконний отвір у приміщення їдальні, звідки таємно викрав шість секцій батарей опалення з п»яти ребер кожна. Викрадене майно завантажив у автомобіль та вивіз його за межі території колишньої війської частини, після чого продав його ОСОБА_7, отримавши за нього 200 грн. Далі, він 19 жовтня 2011 року запропонував підсудним ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинити таємне викрадення чужого майна групою осіб, з проникненням у приміщення, узгодивши між собою виконання необхідних для цього дій. Біля 22 год. він разом із іншими підсудними на автомобілі НОМЕР_1, під його керуванням приїхали до території колишньої війської частини у м.Теребовлі по вул.Січових Стрільців, 65, Тернопільської області, умисно, з корисливих мотивів, таємно проникли через віконний отвір у приміщення солдатської їдальні, де із стін демонтували дві секції батарей опалення, а саме одну секцію батарей з п»ятнадцяти ребер та одну секцію з дев»яти ребер, які спільно винесли із території вказаної частини, завантажили в автомобіль та залишили місце вчинення злочину. Викрадене майно вони продали ОСОБА_9 за 400 грн., а отримані від реалізації майна кошти розподілили між собою у рівних частинах. Також показав, що цього ж дня біля 23.30 год він разом із ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 аналогічним способом домовились повторно таємно викрасти майно, яке належить квартирно-експлуатаційному відділу м.Тернопіль Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, з проникненням у приміщення. Для цього вони усі під»їхали на автомобілі НОМЕР_1, під його керуванням до території колишньої військової частини, таємно проникли через віконний отвір у приміщення солдатської їдальні, із стін демонтували дві секції батарей опалення з п»ятнадцяти ребер кожна, винесли їх із території вказаної частини, однак закінчити свої злочинні дії до кінця не змогли із незалежних від них причин, оскільки були виявлені працівником охорони, внаслідок чого вони залишили викрадені бататерії опалення та з місця вчинення злочину втекли.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю та показав, що 19 жовтня 2011 року на пропозицію підсудного ОСОБА_3 він погодився з останнім, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинити крадіжку чужого майна групою осіб, з проникненням у приміщення солдатської їдальні колишньої військової частини у м.Теребовлі по вул.Січових Стрільців, 65, Тернопільської області. Біля 22 год. він разом із іншими підсудними на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 приїхали до території вказаної військової частини, де умисно, з корисливих мотивів, таємно проникли через віконний отвір у приміщення солдатської їдальні, із стін демонтували дві секції батарей опалення, а саме одну секцію батарей з п»ятнадцяти ребер та одну секцію з дев»яти ребер, які спільно винесли із території вказаної частини, завантажили в автомобіль та залишили місце вчинення злочину. Викрадене майно вони продали ОСОБА_9 за 400 грн., а отримані від реалізації майна кошти розподілили між собою у рівних частинах. Також показав, що цього ж дня біля 23.30 год він разом із ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 аналогічним способом домовились повторно таємно викрасти майно, яке належить квартирно-експлуатаційному відділу м.Тернопіль Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, з проникненням у приміщення. У зв»язку із цим вони усі під»їхали на автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 до території колишньої військової частини, таємно проникли через віконний отвір у приміщення солдатської їдальні, із стін демонтували дві секції батарей опалення з п»ятнадцяти ребер кожна, винесли їх із території вказаної частини, однак закінчити свої злочинні дії до кінця не змогли із незалежних від них причин, оскільки були виявлені працівником охорони, внаслідок чого вони залишили викрадені бататерії опалення та з місця вчинення злочину втекли. Вказані злочини він вчинив внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, а саме у зв»язку із хворобою дитини та відсутністю грошей для її лікування.
Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні подали показання щодо обставин вчинених ними злочинів, які є аналогічними показанням ОСОБА_4
У таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, та у замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення підсудний ОСОБА_8 повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
У таємному викраденні чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, та у замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення підсудний ОСОБА_4 повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
У таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, та у замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення підсудний ОСОБА_5 повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
У таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення, та у замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення підсудний ОСОБА_6 повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи і розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинів та кваліфікує його дії за ознаками ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення та за ознаками ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Також суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ознаками ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення та за ознаками ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Крім того, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочинів та кваліфікує його дії за ознаками ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення та за ознаками ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочинів та кваліфікує його дії за ознаками ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення та за ознаками ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті злочинів, добровільно відшкодував заподіяну злочинами шкоду.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 відсутні.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті злочинів, добровільно відшкодував заподіяну злочинами шкоду, вчинив злочини внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 відсутні.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті злочинів, добровільно відшкодував заподіяну злочинами шкоду.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_5 відсутні.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд, відповідно до вимог ст.50,65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить те, що підсудний щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства та суду у розкритті злочинів, добровільно відшкодував заподіяну злочинами шкоду.
Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_6 відсутні.
Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують ОСОБА_3 покарання, враховуючи особу підсудного, який характеризується негативно, не працює, раніше судимий, вчинив новий умисний тяжкий злочин під час випробування, на шлях виправлення не став, суд вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статтей обвинувачення у виді позбавлення волі за сукупністю вироків за правилами ч.1 ст.71 КК України. При цьому, суд враховує ту обставину, що його дружина в даний час є вагітною.
Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують ОСОБА_4 покарання, враховуючи особу підсудного, який характеризується позитивно, хворіє, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких, а саме ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11, потребує лікування внаслідок перенесеного у 2010 опіку кип»ятком ІІ-ІІІ А ст. лівої руки, лівої половини тулуба, лівої ступні (12% поверхні тіла) та хронічного пієлонефриту, проживає у скрутних матеріальних умовах, суд вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статтей обвинувачення у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням. При цьому суд приймає до уваги те, що ОСОБА_4 раніше судимий.
Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують ОСОБА_5 покарання, враховуючи особу підсудного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, суд вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статтей обвинувачення у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Аналізуючи в сукупності обставини, що пом”якшують ОСОБА_6 покарання, враховуючи особу підсудного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, суд вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статтей обвинувачення у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Керуючись ст.323,324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА _3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.185 КК України 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України –3 (три) роки і 3 (три) місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_3 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Згідно з ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати покарання за вироком Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 18.11.2010 року –2 місяці позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді 3 (трьох) років і 8 (восьми) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –взяття під варту.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 20.10.2011 року.
ОСОБА _4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.185 КК України 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України –3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_4 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробування, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Покласти на ОСОБА_4 обов”язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_4 у виді взяття під варту, змінити на підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу, звільнити його з-під варти із зали суду.
ОСОБА _5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.185 КК України 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України –3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_5. 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.
Покласти на ОСОБА_5 обов”язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_5 у виді підписки про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
ОСОБА _6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
за ч.3 ст.185 КК України 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі;
за ч.2 ст.15-ч.3 ст.185 КК України –3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначити ОСОБА_6 3 (три) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік і 6 (шість) місяців.
Покласти на ОСОБА_6 обов”язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід, обраний ОСОБА_6 у виді підписки про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без змін.
Речові докази у справі: металевий лом, яким засуджені демонтовували батареї опалення і який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, знищити.
Речові докази у справі: дві секції батарей опалення, одна із дев»яти ребер, друга –із п»ятнадцяти ребер, шість секцій батарей опалення із п»яти ребер кожна, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, повернути квартирно-експлуатаційному відділу м.Тернопіль Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Речові докази у справі: дві секції батарей з п»ятнадцяти ребер кожна, залишені на зберіганні старшого охорони квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, залишити у розпорядженні квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Речовий доказ у справі: автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7, залишити у розпорядженні останнього.
На вирок може бути апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуюча:
