Ярмолинецький районний суд Хмельницької області
Справа № 689/26/17
Провадження № 2/689/92/17
УХВАЛА
01 березня 2017 року смт. Ярмолинці
Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,
позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, що призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та відповідно визнати недійсним державний акт відповідача на право власності на землю загальною площею 0,365 га.
Позов мотивовано тим, що відповідач подарував їй у 2002 році житловий будинок, який розташований на земельній ділянці площею 0,365 га, що належить на праві приватної власності відповідачу згідно акту від 15.05.2000 року. Ділянка площею 0,25 га при цьому є частиною земельної ділянки площею 0,365 га. .
В судовому засіданні представник позивача наполягав на завершенні розгляду справи по суті, заявив, що для цього достатньо доказів, зі сторони позивача не буде клопотання про призначення експертизи.
В судовому засіданні представник відповідача заявив, що даний спір без проведення експертизи не має змоги вирішити, оскільки слід встановити площу земельної ділянки, яка необхідна для розташування та обслуговування житлового будинку позивача. Відповідач заявив, що готовий на мирову угоду, якщо позивач погодиться на площу 6 соток.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
У зв’язку з цим, суд, сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює позивачу, що дану справу неможливо вирішити без встановлення площі та розташування земельної ділянки, необхідної для розташування та обслуговування житлового будинку позивача відповідно до діючих будівельних, санітарних, протипожежних та інших норм, а саме, для задоволення позову повністю чи частково слід встановити місце розташування земельної ділянки з урахуванням можливості відповідача на обслуговування решти його земельної ділянки, її площу, конфігурацію тощо.
Суд самостійно не має змоги дану обставину встановити, а тому без проведення відповідної експертизи дана обставина не буде встановлена. В той же час, суд може призначити експертизу лише виключно за клопотанням позивача з оплатою за рахунок позивача з подальшим перерозподілом витрат за результатами судового розгляду, адже відповідач не зацікавлений у такому клопотанні. Суд з власної ініціативи не має права призначати експертизу.
Крім цього, суд роз’яснює, що відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, саме позивач зобов’язаний довести ті обставини, на які він посилається.
Суд звертає увагу позивача на роз’яснення пункту 18-1 постанови пленуму Верховного Суду України від 16.04.2014 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», відповідно до якого при вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має з'ясовувати, зокрема, чому це питання не було визначено в договорі, можливість укладення між відчужувачем і набувачем додатку до цього договору щодо права набувача на земельну ділянку та чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.
На думку суду, слід відкласти розгляд справи, щоб позивач міг обдувати власне можливе рішення з даного питання.
Крім цього, суд роз’яснює, що після набуття рішенням суду законної сили, позивач не матиме права повторно звертатись до суду з тотожних підстав та тотожним предметом, тобто з даним позовом.
Керуючись ст. 10 ЦПК України,
ухвалив:
Роз’яснити позивачу вказані вище обставини, вручивши копію цієї ухвали під розписку, а також повний текст постанови пленуму Верховного Суду України від 16.04.2014 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».
Відкласти розгляд справи на 15 годину 30 хв. 21.03.2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Мазурчак
