ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 березня 2017 року письмове провадження № 826/9826/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН»
до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни
треті особи Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзит»,
ОСОБА_2
про визнання протиправними дій та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» (надалі по тексту - позивач, ТОВ «ЛЄОН») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни (надалі по тексту - відповідач, приватний нотаріус), треті особи Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзит», ОСОБА_2, в якому просить суд :
1. Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. по реєстрації 10.12.2014 ПОВ «Інланд Транзіт» іпотекодержателем за договором іпотеки від 16.12.2010, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «ЛЄОН».
2. Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. по реєстрації 10.12.2014 ОСОБА_2 іпотекодержателем за договором іпотеки від 10.12.2010, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «ЛЄОН».
3. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12. 2014, індексний номер 17888391, згідно з яким проведено державну реєстрацію відступлення права іпотеки на нерухоме майно: приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2
4. Скасувати внесений до державного реєстру приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. запис від 10.12.2014 о 18:45:30 про реєстрацію ОСОБА_2 іпотекодержателем нерухомого майна: приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги ТОВ «ЛЄОН» обґрунтовує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. незаконно, за відсутності правових підстав було зареєстровано іпотекодержателем належного позивачу нерухомого майна третю особу1. При цьому, відповідачем допущено порушення норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV та положень Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2013 року № 868. Оскільки третя особа 1 була незаконно зареєстрована іпотекодержателем нерухомого майна, реєстрацію відступлення прав іпотекодержателя третій особі 2 позивач також вважає незаконною. Про реєстраційні дії та рішення дізнався 13.06.2016 року з отриманої у нотаріуса інформаційної довідки.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що підставою для заміни сторони іпотекодержателя було погашення ПОВ «Інланд Транзіт» заборгованості ТОВ «ЛЄОН» перед ПАТ «Банк Камбіо», що здійснено на підставі договорів застави майнових прав та відступлення прав вимоги від 11.09.2014, договорів інвестиційного вкладу № 08д/978 EURO від 21.06.2006 та № 06д/08 від 17.06.2008.
Уповноважений представник третьої особи 1 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлений. Через канцелярію суду подав письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до заперечень, наданих відповідачем та третьою особою 2.
Представник третьої особи 2 проти позову заперечив, зазначивши, що ОСОБА_2 набув прав іпотекодержателя за договором відступлення від ПОВ «Інланд Транзіт», яке, в свою чергу, автоматично набуло прав іпотекодержателя на підставі п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України внаслідок виконання обов'язку замість боржника. Також, зазначає, що даний спір не підсудний адміністративному суду. Позицію третьої особи 2 викладено в письмових запереченнях та поясненнях, наданих до матеріалів справи.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 61262032 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» є власником нерухомого майна - приміщення № 2 загальною площею 3416,9 кв.м., що розташоване у підвалі, на І-му, ІІ-му поверхах, надбудові адміністративної будівлі літ. А-9 за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 873286, (надалі по тексту - нерухоме майно).
16.12.2010 зазначене вище нерухоме майно було передане позивачем в іпотеку ПАТ «Банк Камбіо» на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. Відомості про реєстрацію іпотеки внесені до Державного реєстру іпотек.
Постановою Правління НБУ від 04.12.2014 № 782 ПАТ «Банк Камбіо» віднесено до категорії неплатоспроможних, запроваджено з 05.12. 2014 року тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію банку.
10.12.2014 року о 18:42:15 за заявою представника нерезидента ПОВ «Інланд Транзіт» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. (відповідач) було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 17888262.
На підставі цього рішення відповідачем зареєстровано відступлення прав іпотекодержателя, про що внесений відповідний запис до Державних реєстрів. Внаслідок чого змінено іпотекодержателя належного позивачу нерухомого майна з ПАТ «Банк Камбіо» на третю особу 1 - ПОВ «Інланд Транзіт».
Підставою вчинення такої реєстраційної дії відповідачем вказано договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги, серія та номер: б/н, виданий 11.09.2014, видавник: ПАТ «Банк Камбіо».
10.12.2014 о 18:48:11 приватним нотаріусом Макаровою О.П. прийнято рішення за індексним номером 17888391, відповідно до якого зареєстровано наступне відступлення прав іпотекодержателя за договором іпотеки. Змінено іпотекодержателя належного позивачу нерухомого майна на третю особу 2 - ОСОБА_2, про що внесений запис до Державних реєстрів.
Підставою вчинення такої реєстраційної став договір відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 498, укладений 10.12.2014 між ПОВ «Інланд Транзіт» та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Макаровою О.П.
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, наданими відповідачем копіями документів реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна, та не заперечуються представниками сторін та третіх осіб.
Позивач вважає вчинені реєстраційні дії та рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової О.П. щодо державної реєстрації відступлення прав іпотекодержателя протиправними та такими, що порушують його права та охоронювані законом інтереси, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, надалі по тексту - Закон № 1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 9 Закону № 1952-IV у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Пунктами 1 та 2 ч. 3 ст. 9 Закону № 1952-IV визначено, що державний реєстратор (нотаріус) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження прав тощо на підставі чого приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
На момент вчинення відповідачем реєстраційних дій, процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав були визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 17.10.2013 № 868 (надалі по тексту - Порядок № 868).
Відповідно до п. 2 Порядку № 868 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії.
Тобто, нотаріус при вчиненні реєстраційних дій щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виступає суб'єктом владних повноважень в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, повноваження нотаріусів на вчинення реєстраційних дій були пов'язані з одночасним з вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном. В свою чергу, нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси, визначені в ст. 34 Закону України «Про нотаріат», зокрема, це посвідчення правочинів.
Згідно п. 15 Порядку № 868 під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, зокрема щодо обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення.
Відповідно до п. 37 Порядку № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, серед іншого, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.
Відповідно до п. 56 Порядку № 868 для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу іншому речового права на таке майно.
В п. 67 Порядку № 868 визначено, що для проведення державної реєстрації відступлення прав за іпотечним договором заявник також подає укладений в установленому законом порядку договір, відповідно до якого відбувається відступлення прав.
В свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Норма цієї статті кореспондується з нормою ст. 513 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення правочину відповідно до ч. 1. ст. 220 Цивільного кодексу України зумовлює його нікчемність.
З аналізу зазначених вище норм вбачається, що підставою для вчинення відповідачем реєстраційних дій по реєстрації іпотекодержателем нерухомого майна ПОВ «Інланд Транзіт» мав бути посвідчений самим відповідачем договір відступлення.
Однак, посвідчений нотаріально договір відступлення, предметом якого б виступали речові права на нерухоме майно позивача та який би містив волевиявлення первісного іпотекодержателя - ПАТ Банк Камбіо» передати такі права, -відсутній. Це підтверджується як матеріалами реєстраційної справи, так і листом уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» Додусенка В.І. вих. № 04/2752 від 01.12.2016.
Нотаріальної дії з нерухомим майном, наслідком якої була б реєстрація речових прав на це майно за ПОВ «Інланд Транзіт», відповідач не вчиняв.
Надані нотаріусу договори застави майнових прав та відступлення права вимоги б/н від 11.09.2014, укладені між ПАТ «Банк Камбіо» та ПОВ «Інланд Транзіт», нотаріально не посвідчені, мають зовсім інший предмет (відступлення прав вимоги грошових коштів по договорам інвестиційного вкладу № 06д/840, № 08/978EURO), не стосуються нерухомого майна або речових прав на нього та не підтверджують факт переходу речових прав на нерухоме майно до третьої особи 1. Такі договори не стосуються позивача, як власника майна, та не були належною правовою підставою для реєстрації відповідачем речового права на нерухоме майно за третьою особою 1.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на листи ПАТ «Банк Камбіо», оскільки такі листи відсутні в матеріалах реєстраційної справи, згідно наданого відповідачем переліку, а відтак - не брались до уваги під час вчинення ним реєстраційних дій.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про те, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки без вчинення нотаріальної дії та за відсутності належної правової підстави провів реєстрацію речового права на належне позивачу майно за третьою особою 1 - ПОВ «Інланд Транзіт». Такі дії відповідача є незаконними.
Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що державний реєстратор не надає правову оцінку правовідносинам, а лише реєструє виникнення, зміну чи припинення речових прав на нерухоме майно на підставі оформлених в установленому законодавством порядку документів, які ці права підтверджують. Відтак, необґрунтованим є посилання відповідача та третіх осіб на те, що на підставі п. 3. ч. 1 ст. 512 ЦК України відбулась заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою 1 (ПОВ «Інланд Транзіт»). Ця обставина, якщо вона мала місце, не є підставою для вчинення нотаріусом реєстраційних дій за відсутності передбачених законодавством документів.
Адміністративний суд в межах своїх повноважень не може надавати оцінку правовідносинам між позивачем та третіми особами, які виникли на підставі вчинених ними правочинів, а також вирішувати спір про право. Суд звертає увагу, що предметом розгляду в даній справі є, виключно, питання правомірності дій та рішень відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо тощо.
Дії приватного нотаріуса Макарової О.П. по реєстрації 10.12.2014 ПОВ «Інланд Транзіт» іпотекодержателем за договором іпотеки від 16.12.2010, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та позивачем вказаним вимогам не відповідають.
Враховуючі, що реєстрація третьої особи 1 іпотекодержателем нерухомого майна проведена незаконно, подальша реєстрація зміни іпотекодержателя на третю особу 2 на підставі договору відступлення прав також є незаконною.
Суд звертає увагу, що укладення нотаріального договору відступлення прав між третьою особою 1 та третьою особою 2 стало можливим лише завдяки тому, що приватним нотаріусом Макаровою О.П. перед цим було незаконно та безпідставно зареєстровано іпотекодержателем нерухомого майна третю особу 1. Отже, вчиняючи наступні реєстраційні дії, відповідач не діяв добросовісно, розсудливо та з урахуванням інтересів інших осіб (позивача та банку, як первісного кредитора).
Відтак, вимоги про визнання незаконними дій відповідача по реєстрації 10.12.2014 третьої особи 2 іпотекодержателем та скасування рішення відповідача індексний номер 17888391 підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог про скасування внесеного до державного реєстру приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. запис від 10.12.2014 о 18:45:30 про реєстрацію ОСОБА_2 іпотекодержателем нерухомого майна: приміщення за адресою: АДРЕСА_1, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 41 вказаного Порядку, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі пов'язаний з визнанням протиправними дій та рішень приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12. 2014, індексний номер 17888391, згідно з яким проведено державну реєстрацію відступлення права іпотеки на нерухоме майно: приміщення за адресою: АДРЕСА_1, з метою повного, всебічного захисту прав позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за доцільне скасувати внесений до державного реєстру приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. запис від 10.12.2014 о 18:45:30 про реєстрацію ОСОБА_2 іпотекодержателем нерухомого майна: приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Порушення прав позивача суд вбачає в тому, що внаслідок незаконної реєстрації іпотекодержателем, треті особи набули можливість пред'являти до позивача вимоги майнового характеру. При цьому, оцінку вчиненим правочинам та обґрунтованості вимог до позивача, суд не надає, оскільки це не є предметом даного адміністративного спору та виходить за межі повноважень суду, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.
Судом встановлено відсутність відповідного правочину та нотаріальної дії при вчиненні відповідачем реєстраційних дій щодо ПОВ «Інланд Транзіт». Відтак, враховуючи предмет та підстави заявленого позову, а також те, що позовні вимоги обґрунтовані виключно порушенням відповідачем законодавства про державну реєстрацію речових прав на майно і не стосуються змісту та дійсності укладених правочинів, дана справа підсудна адміністративному суду.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Крім того, в силу частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись положеннями ст.ст.69-71, ст. 128, ст. 158, ст. 163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. по реєстрації 10.12.2014 ПОВ «Інланд Транзіт» іпотекодержателем за договором іпотеки від 16.12.2010, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «ЛЄОН».
Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. по реєстрації 10.12.2014 ОСОБА_2 іпотекодержателем за договором іпотеки від 10.12.2010, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «ЛЄОН».
Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12. 2014 року, індексний номер 17888391 (17888262), згідно з яким проведено державну реєстрацію відступлення права іпотеки на нерухоме майно: приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2
Скасувати внесений до державного реєстру приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. запис від 10.12.2014 о 18:45:30 про реєстрацію ОСОБА_2 іпотекодержателем нерухомого майна: приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 512,00 грн.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій
