КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа 826/9826/16 Суддя доповідач Твердохліб В.А.
У Х В А Л А
11 квітня 2017 року м.Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,
за участю секретаря Борейка Д.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни, треті особи: Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзит», ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової Ольги Петрівни (далі - Відповідач), треті особи: Партнерство з обмеженою відповідальністю «Інланд Транзит» (далі - Третя особа 1), ОСОБА_2 (далі - Третя особа 2) про:
визнання протиправними дії приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. по реєстрації 10.12.2014 року ПОВ «Інланд Транзіт» іпотекодержателем за договором іпотеки від 16.12.2010 року, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «ЛЄОН»;
визнання протиправними дії Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Макарової О.П. по реєстрації 10.12.2014 року ОСОБА_2 іпотекодержателем за договором іпотеки від 10.12.2010 року, укладеним між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «ЛЄОН»;
скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Макарової О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.12.2014 року, індексний номер 17888391, згідно з яким проведено державну реєстрацію відступлення права іпотеки на нерухоме майно: приміщення за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2;
скасування внесеного до державного реєстру Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Макаровою О.П. запису від 10.12.2014 року о 18:45:30 про реєстрацію ОСОБА_2 іпотекодержателем нерухомого майна: приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 березня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2017 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено розгляд справи на 11 квітня 2017 року.
07 квітня 2017 року представником ТОВ «Лєон» - Ларіоновою О.О. через канцелярію суду апеляційної інстанції подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом тимчасової заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо прав на належне ТОВ «Лєон» нерухоме майно - приміщення №2 загальною площею 3416,9 кв.м. розташоване у підвалі, на I-му, II-му поверхах, надбудові адміністративної будівлі літ.А-9 за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник Позивача подану заяву підтримала, представник Відповідача та Третіх осіб проти вжиття заходів забезпечення позову не заперечувала.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про вжиття заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
В обґрунтування клопотання про забезпечення позову шляхом тимчасової заборони вчиняти дії, пов'язаної з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно власником якого залишається ТОВ «Лєон» є гарантією недопущення подальшого порушення прав Позивача у разі, якщо постанова суду першої інстанції набере законної сили та підлягатиме виконанню.
За приписами ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Із вказаної норми вбачається, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Способами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчиняти певні дії, а заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Відповідно положень ст.117 КАС України ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції. подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Для забезпечення адміністративного позову суд може: 1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборонити вчиняти певні дії.
Крім того, згідно положень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про забезпечення позову містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими Позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значних витрат які будуть Позивачем при цьому понесені.
Якщо до моменту фактичного виконання рішення по даній справі особи, які виконують функції державної реєстрації прав внесуть до Державного реєстру нові записи про відступлення прав іпотекодержателя на майно від ОСОБА_2 до інших осіб, то виконання судового рішення стане неможливим.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо прав на належне ТОВ «Лєон» нерухоме майно, оскільки якщо до моменту фактичного виконання рішення по даній справі будуть внесені до Державного реєстру нові записи про відступлення прав іпотекодержателя на майно від ОСОБА_2 до інших осіб, то виконання судового рішення буде неможливим.
Відповідно ч.2 ст.211 КАС України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Оскільки ухвала з питань забезпечення позову не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то така ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст.117, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЄОН» про забезпечення адміністративного позову задовольнити.
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, зокрема Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції державної реєстрації прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо прав на належне ТОВ «Лєон» нерухоме майно - приміщення №2 загальною площею 3416,9 кв.м. розташоване у підвалі, на I-му, II-му поверхах, надбудові адміністративної будівлі літ.А-9 за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду по даній справі.
Ухвала оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Ухвала складена в повному обсязі 12 квітня 2017 року.
