Єдиний державний реєстр судових рішень
копія
Провадження № 11-кп/792/551/17
Справа № 682/956/17 Головуюча в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретарів
судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника
потерпілого ОСОБА_13 ,
захисника ОСОБА_14 ,
обвинуваченого ОСОБА_15 ,
розглянула в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017240210000100 від 14 лютого 2017 року, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року,-
В с т а н о в и л а :
Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року
ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Великий Скнит Славутського району Хмельницької області, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, не одружений, працює помічником машиніста електропоїзда Південно-Західної залізниці ПАТ "Укрзалізниця", раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 135 КК України 2 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 286 КК України 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 70 КК України призначено ОСОБА_15 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_15 від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 3 роки.
На підставі ст. 76 КК Українипокладено на ОСОБА_15 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
До набрання вироком законної сили змінено ОСОБА_15 запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов`язання із залу суду.
Постановлено стягнути з ОСОБА_15 в користь держави 703 грн. 68 коп. процесуальних витрат.
Скасовано арешт автомобіля «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_1 .
Речові докази: пошкоджений автомобіль «ВАЗ-21051», д.н.з. НОМЕР_1 , що зберігається в Славутському ВП ГУНП в Хмельницькій області, повернуто власнику ОСОБА_17 ; змиви з руків`я важеля коробки передач, змиви з внутрішньої ручки дверей водія та змиви з внутрішньої ручки дверей пасажира автомобіля «ВАЗ -21051», д.н.з. НОМЕР_1 - знищено.
За вироком суду, 14 лютого 2017 р близько 17:00 год. в м. Славута Хмельницької області по вул. Поліській, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи посвідчення водія на керування транспортним засобом відповідної категорії, керував автомобілем «ВАЗ-21051», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_17 . Навпроти домогосподарства № 30 по вул. Поліській водій ОСОБА_15 , рухаючись в напрямку вул. Приміська, порушуючи пункти 1.5, 2.1(а), 2.3(б), 2.9(а), 12.3, 12.4,1 3.3 Правил дорожнього рухуУкраїни, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, діючи недбало, проявив неуважність, маючи можливість завчасно виявити та виявивши перешкоду у вигляді рухомого в попутному напрямку пішохода ОСОБА_18 , не врахував дорожню обстановку, а саме пішохода та зустрічний транспортний засіб, не врахував дорожні умови, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по правому краю проїзної частини в попутному напрямку.
Своїми діями ОСОБА_15 порушив пункти: 1.5, 2.1(а), 2.3(б), 2.9(а), 12.3, 12.4, 13.3 Правил дорожнього руху України, які вимагають:
п.1.5. - дії або бездiяльнiсть учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
п. 2.1. - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
п. 2.3. - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керуванням засобом у дорозі;
п. 2.9. - водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
п. 12.3. - у разі виникнення небезпеки або перешкоди для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
п. 12.4. - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;
п. 13.3. - під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_19 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, циркулярного перелому основи черепа з відривом центрального фрагменту, забою головного мозку лобної частки по нижній та зовнішній поверхні, забою головного мозку нижньої поверхні правої та лівої потиличних часток, забою головного мозку в межах гіпокампа справа та зліва, крововиливів під м`які мозкові оболонки нижньої поверхні правої та лівої півкуль, мозочка, забою мозочка, крововилив в шлуночки головного мозку, субдуральна гематома довгастого мозку та спинного мозку в шийному відділі; забійної рани потиличної ділянки голови справа; закритої травми грудної клітини, забою задньої та нижньої поверхні правої та лівої легені, крововиливу під легеневу плевру в ворота правої та лівої легені, внутрішньо-шкірних крововиливів в ділянці правої лопатки, задньої поверхні шиї, задньої поверхні грудної клітини у верхній третині; садна, синця, підшкірної гематоми задньої поверхні лівого стегна, які згідно з висновком судово-медичної експертизи призвели до смерті потерпілого ОСОБА_18 на місці події.
Порушення вище вказаних вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_15 знаходиться в прямому причинному зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.
14 лютого 2017 р близько 17:00 год. в м. Славута по вул. Приміській, після вчинення за вищевказаних обставин дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі 21051, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_15 , діючи з прямим умислом та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, усвідомлюючи, що в результаті його дій потерпілий ОСОБА_19 перебував у небезпечному для життя стані і позбавлений реальної можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, нехтуючи моральними нормами співжиття, у порушення вимогст. 14 Закону України «Про дорожній рух», маючи при цьому реальну можливість вжити заходів для надання медичної допомоги потерпілому, не вжив заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому ОСОБА_20 , не викликав карету швидкої медичної допомоги, не вжив самостійних заходів для відвезення потерпілого до лікувального закладу, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди та залишив потерпілого ОСОБА_18 без допомоги на тротуарі в АДРЕСА_3 .
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_15 за ч. 1 ст. 135 КК України 2 роки позбавлення волі, за ч. 2 ст. 286 КК України 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим 5 років позбавлення волі. Зазначає, що ОСОБА_15 керував транспортним засобом без посвідчення водія України на право керування транспортними засобами, після вчинення ДТП не надав першої медичної допомоги потерпілому, не викликав швидку медичну допомогу та з метою ухилення від кримінальної відповідальності залишив місце ДТП. Крім того, обвинувачений вчинив злочин перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора в підтримання поданої ним апеляційної скарги, обвинуваченого та його захисника, що заперечували проти апеляційної скарги прокурора, потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які підтримали апеляційну скаргу прокурора, потерпілого ОСОБА_11 , який частково підтримав апеляційну скаргу прокурора та вважає доцільним призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі на 3 роки, представника потерпілого ОСОБА_13 , яка не підтримувала апеляційну скаргу прокурора, в судових дебатах при вирішенні питання призначення покарання покладалась на розсуд суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_15 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_18 , та у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, за викладених в вироку обставинах, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, відповідають фактичним обставинам провадження, учасниками судового розгляду не оспорюються. Відтак вирок суду в цій частині відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України не переглядається.
Дії ОСОБА_15 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Згідно ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями) суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Визначаючи ступінь тяжкості злочину, суд повинен виходити із всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотивів та мети, способу і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону при призначенні покарання судом першої інстанції.
Так, призначаючи ОСОБА_15 вид та визначаючи строк покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК Україниврахував ступінь тяжкості злочинів, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, має постійне місце роботи, де характеризується виключно позитивно, має постійне місце проживання, на обліку у психіатра, нарколога, невропатолога не перебуває, жалкує про вчинене та розкаявся у скоєному, усвідомив протиправність своїх дій, зробив правильні висновки та зобов`язувався довести своєю поведінкою і сумлінним ставленням до праці те, що став на шлях виправлення, обставини, що пом`якшують покарання щире каяття в скоєному, сприяння у розкритті злочину, добровільне відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілим; обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є його перебування в стані алкогольного сп`яніння; також судом було враховано поведінку потерпілого ОСОБА_21 , який рухався по проїзній частині дороги в складних дорожніх умовах.
Суд першої інстанції враховуючі всі вищезазначені обставини прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_15 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами зі звільненням його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та на підставі ст. 76 КК України поклавши відповідні обов`язки. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав пом`якшуючою покарання обвинуваченого обставиною добровільне відшкодування майнової та моральної шкоди усім потерпілим, що підтверджували потерпілі під час розгляду в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції.
В поданій до суду першої інстанції заяві потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та представник потерпілого ОСОБА_11 ОСОБА_13 (т. 1, а.с. 224), достовірність якої вони підтверджували під час апеляційного розгляду, вони вказували, що потерпілі обвинуваченого пробачили, вони примирились, будь-яких претензій до обвинуваченого не мають, тому просили його суворо не карати.
Суд першої інстанції при призначенні покарання в повній мірі врахував всі обставини, в тому числі і ті, про які йдеться в апеляційній скарзі прокурора.
Обгрунтованих підстав вважати, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах реального відбування покарання, прокурор не навів ні в апеляційній скарзі, не довів таких обставин і в апеляційному суді, відтак апеляційна скарга прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що вирок суду постановлений у відповідності до вимог ст.ст. 373, 374 КПК України і підстави для його скасування чи зміни вироку в межах поданої апеляції відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 407, КПК України, колегія суддів,-
П о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року щодо ОСОБА_15 без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області ОСОБА_2
