Ухвала
15 січня 2018 р.
м. Київ
Провадження № 51-599ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів другої палати Касаційного кримінального суду:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 05 грудня 2017 року в межах кримінального провадження № 12017240210000100 про обвинувачення:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Великий Скнит Славутського району Хмельницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК.
Суть питання
Вироком Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 червня 2017 року ОСОБА_4 засуджено: за ч. 1 ст. 135 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено обов`язки встановлені ст. 76 КК.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 05 грудня 2017 року вирок місцевого суду відносно ОСОБА_4 залишений без зміни.
У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_4 покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду відносно ОСОБА_4 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що суди, звільняючи ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, залишив поза увагою вимоги ст. 65 КК, відповідно до яких суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, при цьому, на думку прокурора, суди у достатній мірі не врахували не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених засудженим порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. Також судом не надано належної оцінки тому, що засуджений раніше притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія і в стані алкогольного сп`яніння; не враховано кількість вчинених злочинів, їх ступінь тяжкості, позицію потерпілого. Вказує на безпідставність наведених в ухвалі апеляційного суду доводів щодо неправильної поведінки потерпілого ОСОБА_5 . Вважає, що наявність пом`якшуючих покарання засудженого обставин давали судам підстави для призначення ОСОБА_4 покарання ближче до мінімальних меж санкцій, ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК, а не для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Встановлені обставини та мотиви Суду
Згідно з положеннями п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Проте, всупереч наведеним положенням процесуального закону, прокурор у поданій касаційній скарзі, вказуючи на неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК, що, як вважає прокурор, призвело до призначення засудженому м`якого покарання, залишив поза увагою те, що питання звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання вирішувалося судом першої інстанції, а не апеляційним судом. Доводи, які прокурор наводить в обґрунтування своєї позиції, стосуються вироку суду першої інстанції, який прокурором у касаційному порядку не оскаржується.
Поряд з цим, конкретних доводів, у чому саме полягає неправильне застосування саме судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, з огляду на положення ст. ст. 413 КПК, касаційна скарга прокурора не містить.
У зв`язку з цим, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу прокурора залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків десять днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
