Справа № 489/3570/16-ц
Номер провадження 6/489/16/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,
за участю:
представника відповідача – ОСОБА_1,
позивача – ОСОБА_2,
представника позивача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_4 про відстрочку виконання заочного рішення суду від 13 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
08 грудня 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду з заявою про відстрочку виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.07.2017 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів.
Вказувала, що Ленінським районним судом м. Миколаєва Рішення по зазначеній справі було постановлене рішення, за яким вона має сплатити позивачу збитки у розмірі 278653 грн. 80 коп. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. 13.07.2017 р.
Проте, на даний час ОСОБА_4 не має можливості виконати вищевказане судове рішення, оскільки перебуває у тяжкому матеріальному становищі ( через хворобу матері, яка потребує лікування та перебуває на її утриманні) та народження дитини в листопаді 2017 року.
Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить суд відстрочити виконання заочне рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13.07.2017 р. по справі № 489/3570/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів на один рік.
В судовому засіданні представник відповідача заявлені вимоги підтримав.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти відстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідачем неправомірно від позивача було отримано значно більшу суму, ніж стягнуто за рішенням суду, отже відповідач має можливість виконати рішення, але навмисно зволікає з цим.
Вислухавши пояснення сторін, суд встановив таке.
13 липня 2017 року Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення у справі № 2/489/153/2017 (489/3570/16-ц) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, відповідно до якого позовні вимоги були задоволені частково. Вказаним рішенням було стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, збитки завдані внаслідок вчинення недійсного правочинну в розмірі 278653 грн. 80 коп. та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.00 коп., судовий збір.
Ленінським районним судом м. Миколаєва по даній справі видано виконавчий лист про стягнення коштів з ОСОБА_4 , який направлено стягувачем на виконання до Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області.
Відповідач посилається на те, що в липні 2016 року з її матір’ю стався інсульт, із цього часу вона потребує постійного лікування та догляду. Крім того, в 2017 році ОСОБА_4 завагітніла та сама була вимушена звернутись за медичною допомогою.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом).
Згідно ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Перелік визначених цією статтею підстав для відстрочення чи розстрочення виконання рішення не є вичерпним, тому ці підстави повинні встановлюватись в кожному конкретному випадку.
Отже, врахувавши надані заявником докази, суд вважає, що відсутні підстави для розстрочки виконання рішення суду, з огляду на обставини справи та ступінь вини відповідача у виникненні спору.
Керуючись ст.ст. 258- 260, 435, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
В задоволенні заяви ОСОБА_4 про відстрочку виконання заочного рішення суду від 13 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів – відмовити.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали складено 26.02.2018 року
Суддя Н.С. Тихонова
