ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 травня 2018 року
справа № 804/6909/17
ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Божко Л.А.
судді: Уханенко С.А. Лукманова О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р., суддя Кальник В.В., повний текст постанови складено 13.12.2017 р., по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо – збагачувальний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень-,
В С Т А Н О В И В:
Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо – збагачувальний комбінат» звернувся до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, що в подальшому уточнювали, до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, де просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, видані ОСОБА_1 управлінням офісу ВПП ДФС: ППР форми "Ш" від 21.07.2017р. №0005894616 про зобов'язання сплатити штраф з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 326,39 грн.; ППР форми "Ш" від 21.07.2017р. №0005904616 про зобов'язання сплатити штраф з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 507,45 грн.; ППР форми "Р" від 21.07.2017р. №0006004616 про збільшення суми грошового зобов'язання з рентної плати за спецвикористання води на суму 389,69 грн. (з яких 306,11 грн. - податкові зобов'язання, 83,57 грн. - штрафні санкції); ППР форми "Р" від 21.07.2017р. №0005804617 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 279 199 086,50 грн. (з яких 209 650 378 грн. - податкові зобов'язання, 69 548 708,50 грн. - штрафні санкції); ППР форми "ПС" від 21.07.2017р. №0005954616 про зобов'язання сплатити штрафні(фінансові) санкції з податку на прибуток в сумі 340,00 грн.; ППР форми "В4" від 21.07.2017р. №0004834617 про збільшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 55 511 863 грн.; ППР форми "В1" від 21.07.2017р. №0004804617 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105 794 454,00 грн. (з яких 70 529 636 грн. - податкові зобов'язання, 35 264 818 грн. - штрафні санкції); ППР форми "Р" від
21.07.2017р. №0004784617 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 35 700 843,00 грн. (з яких 23 800 562 грн. - податкові зобов'язання, 11 900 281 грн. - штрафні санкції); ППР форми "ПС" від 21.07.2017р. №0005834617 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції за ненадання документів до перевірки в сумі 510,00 грн.; ППР форми "Д" від 21.07.2017р. №0005944617 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи нерезидента в сумі 181 227 983,54 грн. (з яких 169 238 040,01 грн. - податкові зобов'язання, 11 989 943,53 грн. - штрафні санкції). Визнати протиправним та скасувати ППР, видане Офісом великих платників податків ДФС, а саме: ППР форми "С" від 21.07.2017р. №0006044618 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 305,10 грн. Визнати протиправними та скасувати ППР, видані ГУ ДФС у Кіровоградській області, а саме: ППР форми "Р" від 21.07.2017р. №0001381405 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 20 197,50 грн. (з яких 16 158,00 грн. - податкові зобов'язання, 4 039,50 грн. - штрафні санкції); ППР форми "ПС" від 21.07.2017р. №0001391405 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн. Визнати протиправними та скасувати ППР, видані ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а саме: ППР форми "ПС" від 24.07.2017р. №0009841306 про зобов'язання сплатити штрафні(фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн.; ППР форми "ПС" від 24.07.2017р. №0009911421 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; ППР форми "ПС" від 24.07.2017р. №0009921421 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; ППР форми "Р" від 24.07.2017р. №0009931421 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 515 095,29 грн. (з яких 412 076,23 грн. - податкові зобов'язання, 103 019,06 грн. - штрафні санкції); ППР форми "Р" від 24.07.2017р. №0009941421 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 46 236,98 грн. (з яких 36 989,58 грн. - податкові зобов'язання, 9 247,40 грн. - штрафні санкції); ППР форми "Р" від 24.07.2017р. №0009971421 про збільшення суми грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 596 596 439,40 грн. (з яких 477 277 151,52 грн. - податкові зобов'язання, 119 319 287,88 грн. - штрафні санкції); ППР форми "Р" від 24.07.2017р. №0009981421 про збільшення суми грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 189 162 717,57 грн. (з яких 151 330 174,06 грн. - податкові зобов'язання, 37 832 543,51 грн. - штрафні санкції). Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, видані ГУ ДФС у Херсонській області, а саме: ППР форми "ПС" від 26.07.2017р. №0002201422 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; ППР форми "Р" від 26.07.2017р. №0002191422 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 386 569,64 грн. (з яких 309 255,71 грн. - податкові зобов'язання, 77 313,93 грн. - штрафні санкції). Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, видані ГУ ДФС у Львівській області, а саме: ППР форми "ПС" від 24.07.2017р. №0000171400 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; ППР форми "Р" від 24.07.2017р. №0000161400 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 144 153,75 грн. (з яких 115 323,00 грн. - податкові зобов'язання, 28 830,75 грн. - штрафні санкції).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові зобов'язання та штрафні санкції, встановлені оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями за висновками ОСОБА_1 перевірки, не мають під собою достатніх правових підстав, а самі податкові повідомлення-рішення - є незаконним та підлягають скасуванню.
Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. адміністративний позов задоволено частково, Податкові повідомлення – рішення № № Податкові повідомлення-рішення №№0004784617, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9 від 21.07.2017р; №№0009911421, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16 від 24.07.2017; №№0002191422, НОМЕР_17 від 26.07.2017 визнано протиправними та скасовано. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, Головне управління ДФС у Кіровоградській області, Головне управління ДФС у Херсонській області та Головне управління ДФС у Львівській області подали апеляційні скарги, де просили постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Не погодившись з постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подали апеляційну скаргу, де просили постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. в частині скасування податкових повідомлень – рішень, прийнятих 21.07.2017 р. № № 0004784617,0004804617,0004834617,0005804617,0005904616,0005894616,0006044618, на загальну суму 476 207 385,44 грн - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційні скарги відповідачів обґрунтовані тим, що оскільки актом перевірки встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідачами правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення – рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2017 року ПАТ «Північний гірничо – збагачувальний комбінат» отримали лист від ОСОБА_1 управління офісу ВПП ДФС від 21.07.2017 р. №39412/10/28-10-46-17 «Про направлення податкових повідомлень-рішень», де були податкові повідомлення – рішення від 21.07.2017 р.: форми "Ш" №0005894616 про зобов'язання сплатити штраф з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 326,39 грн.; форми "Ш" №0005904616 про зобов'язання сплатити штраф з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України в сумі 507,45 грн. ;форми "Р" №0006004616 про збільшення суми грошового зобов'язання з рентної плати за спецвикористання води на суму 389,69 грн. (з яких 306,11 грн. - податкові зобов'язання, 83,57 грн. - штрафні санкції); форми "Р" №0005804617 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 279 199 086,50 грн. (з яких 209 650 378 грн. - податкові зобов'язання, 69 548 708,50 грн. - штрафні санкції); форми "ПС" від 21.07.2017р. №0005954616 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток в сумі 340,00 грн.; форми "С" №0006044618 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції за порушення норм регулювання обігу готівки в сумі 305,10 грн.; форми "В4" від 21.07.2017р. №0004834617 про збільшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 55 511 863 грн.; форми "В1" від 21.07.2017р. №0004804617 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 105 794 454,00 грн. (з яких 70 529 636 грн. - податкові зобов'язання, 35 264 818 грн. - штрафні санкції); форми "Р" від 21.07.2017р. №0004784617 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 35 700 843,00 грн. (з яких 23 800 562 грн. - податкові зобов'язання, 11 900 281 грн. - штрафні санкції); форми "ПС" від 21.07.2017р. №0005834617 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції за ненадання документів до перевірки в сумі 510,00 грн.; форми "Д" від 21.07.2017р. №0005944617 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на доходи нерезидента в сумі 181 227 983,54 грн. (з яких 169 238 040,01 грн. - податкові зобов'язання, 11 989 943,53 грн. - штрафні санкції).
Судом також встановлено, що 25.07.2017 року позивач отримав податкові повідомлення - рішення від 21.07.2017 р., прийняті ГУ ДФС у Кіровоградській області, а саме: форми "Р" №0001381405 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 20 197,50 грн. (з яких 16 158,00 грн. - податкові зобов'язання, 4 039,50 грн. - штрафні санкції); форми "ПС" №0001391405 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.
27.07.2017 року позивачем отримано лист від ОСОБА_1 управління офісу ВПП ДФС від 25.07.2017 р. №39737/28-10-46-17-10 "Про направлення податкових повідомлень-рішень", та податкові повідомлення-рішення від 24.07.2017 р.: форми "ПС" №0009841306 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб в сумі 510,00 грн.; форми "ПС" №0009911421 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; "ПС" №0009921421 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; форми "Р" №0009931421 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 515 095,29 грн. (з яких 412 076,23 грн. - податкові зобов'язання, 103 019,06 грн. - штрафні санкції); форми "Р" №0009941421 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 46 236,98 грн. (з яких 36 989,58 грн. - податкові зобов'язання, 9 247,40 грн. - штрафні санкції); форми "Р" №0009971421 про збільшення суми грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 596 596 439,40 грн. (з яких 477 277 151,52 грн. - податкові зобов'язання, 119 319 287,88 грн. - штрафні санкції); форми "Р" №0009981421 про збільшення суми грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 189 162 717,57 грн. (з яких 151 330 174,06 грн. - податкові зобов'язання, 37 832 543,51 грн. - штрафні санкції).
01.08.2017 року ПРАТ «ПІВНГЗК» отримали листи від:
- Головного управління ДФС у Львівській області з податковими повідомленнями-рішеннями від 24.07.2017 р.: форми "ПС" №0000171400 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; форми "Р" від 24.07.2017р. №0000161400 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 144 153,75 грн. (з яких 115 323,00 грн. - податкові зобов'язання, 28 830,75 грн. - штрафні санкції);
- ГУ ДФС у Херсонській області з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.07.2017 р. форми «ПС» №0002201422 про зобов'язання сплатити штрафні (фінансові) санкції з податку на нерухоме майно в сумі 170,00 грн.; форми "Р" №0002191422 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно на суму 386 569,64 грн. (з яких 309 255,71 грн. - податкові зобов'язання, 77 313,93 грн. - штрафні санкції).
Судом встановлено, що вищеперераховані податкові повідомлення - рішення складені на підставі ОСОБА_1 управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 15.06.2017 №59/28-10-46-17/00191023 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ПРАТ «ПІВНГЗК» (код за ЄДРПОУ 00191023) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01.07.2012 по 31.12.2016 р.
За висновками перевірки встановлено порушення ПРАТ «ПІВНГЗК» :
пп.134.1.1 ст.134, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.10 ст.137, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.8 ст.138, пп.139.1.1, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, пп. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу, з урахуванням пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу;
ст.1, 3, 9, 11, 12 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами та доповненнями;
п.1, 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зі змінами та доповненнями;
розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186, п.3.10 "Методичних рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності", затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 № 433,
в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 209 650 378 грн., в тому числі: 2014 рік - 97 023 847 грн.; 2015 рік - 70 552 961 грн., 2016 рік - 42 073 570 грн., в тому числі у розрізі періодів: І квартал 2016 - 14 415 954 грн., півріччя 2016 - 27 427 724 грн., три квартали 2016 - 35 104 081 грн.;
2) п.198.1, п.198.3 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з ПДВ, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет в сумі 41 307 964 грн., у тому числі в розрізі звітних (податкових) періодів: липень 2013 - 24 852 грн., серпень 2013 - 20 502 грн., вересень 2013 - 52 563 грн., жовтень 2013 - 6 148 049 грн., листопад 2013 - 1 352 941 грн., грудень 2013 - 1 080 551 грн., січень 2014 - 2 176 849 грн., лютий 2014 - 5 406 779 грн., березень 2014 - 3 841 511 грн., квітень 2014 - 4 903 795 грн., травень 2014 - 3 594 791 грн., червень 2015 - 4 363 619 грн., липень 2015 - 8 341 162 грн.;
п.198.1, п.198.3 п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 70 529 636 грн., у тому числі в розрізі звітних (податкових) періодів: вересень 2014 - 10 087 523 грн., вересень 2014 - 11 196 719 грн., жовтень 2014 - 9 959 614 грн., листопад 2014 - 11 085 143 грн., грудень 2014 - 12 896 444 грн., січень 2015 - 2 142 754 грн., лютий 2015 - 4 120 647 грн., березень 2015 - 1 141 693 грн., квітень 2015 - 452 995 грн., травень 2015 - 519 325 грн., вересень 2015 - 1 404 582 грн., листопад 2015 - 5 522 197 грн.;
п.198.1, п.198.3 п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 60 442 113 грн., у тому числі в розрізі звітних (податкових) періодів: вересень 2014 - 11 196 719 грн., жовтень 2014 - 9 959 614 грн., листопад 2014 - 11 085 143 грн., грудень 2014 - 12 896 444 грн., січень 2015 - 2 142 754 грн., лютий 2015 - 4 120 647 грн., березень 2015 - 1 141 693 грн., квітень 2015 - 452 995 грн., травень 2015 - 519 325 грн., вересень 2015 - 1 404 582 грн., листопад 2015 - 5 522 197 грн.;
п.198.1, п.198.3 п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду на загальну суму ПДВ у розмірі 55 511 863 грн., у тому числі в розрізі звітних (податкових) періодів: червень 2015 - 432 317 грн., липень 2015 - 1 461 602 грн., серпень 2015 - 606 951 грн., жовтень 2015 - 368 590 грн., грудень 2015 - 6 069 353 грн., січень 2016 - 3 433 261 грн., лютий 2016 - 4 202 887 грн., березень 2016 - 8 263 897 грн., квітень 2016 - 4 968 666 грн., травень 2016 - 4 020 996 грн., червень 2016 - 4 279 787 грн., липень 2016 - 4 085 948 грн., серпень 2016 - 2 662 193 грн., вересень 2016 - 2 880 497 грн., жовтень 2016 - 2 550 576 грн., листопад 2016 - 2 511 223 грн., грудень 2016 - 2 713 119 грн.;
3) п.103.2 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу з урахуванням пункту 7 cтатті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії, ПрАТ "ПІВНГЗК" при виплаті на користь нерезидента доходу з джерелом його походження з України не нарахувало, не утримало та не сплатило до бюджету податок з такого доходу за ставкою в розмірі 15 відсотків на загальну суму 169 238 040,01 грн., а саме: за 2015 рік на суму 153 251 448,64 грн., за І квартал 2016 року на суму 7 909 005,52 грн., за півріччя 2016 року на суму 11 509 745,02 грн., за три квартали 2016 року на суму 14 310 529,25 грн., за 2016 рік на суму 15 986 591,37 грн.;
п.46.1 ст.46 та п.49.18 ст.49 Податкового кодексу ПрАТ "ПІВНГЗК" не надало до контролюючого органу Додаток ПН до рядка 17 Податкової декларації податку на прибуток підприємств за 2014 рік по виду доходу - "інжиніринг" по нерезидентах ВАТ "Уралмашзавод", Росія, ТОВ НВВП "ТОРЕКС", Росія та Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації податку на прибуток підприємств за 2016 рік по виду доходу - "роялті" по нерезиденту "Metinvest B.V.", Netherlands.
4) пп.14.1.37, п.14.1.112, пп.14.1.128, пп.14.1.150 п.14.1 ст.14, пп.252.3, п.252.5, п.252.6, п.252.7, п.252.16, п.252.18 ст.252, пп.263.2.1, п.263.2, пп.263.5.1, пп.263.5.2, п.263.5, пп.263.6.1, пп.263.6.9, п.263.6, пп.263.7.1 п.263.7 ст.263 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань рентної плати за користування надрами за 2014-2016 на загальну суму 628 607 325,58 грн., в т.ч. по періодам: за ІІ квартал 2014 - 34 927 540,01 грн., за IІІ квартал 2014 - (-) 2 537 025,78 грн., за IV квартал 2014 - 9 789 124,01 грн., за І квартал 2015 - 78 445 542,11 грн., за ІІ квартал 2015 - 73 729 876,36 грн., за IІІ квартал 2015 - 78 656 824,20 грн., за IV квартал 2015 - 81 381 162,67 грн.,за І квартал 2016 - 74 449 078,62 грн., за ІІ квартал 2016 - 62 740 202,77 грн., за IІІ квартал 2016 - 68 993 625,68 грн., за IV квартал 2016 - 68 031 374,93 грн., в т.ч. по родовищам: по Першотравневому родовищу на суму 477 277 151,52 грн. (за 2014 рік - 27 290 630,56 грн., за 2015 рік - 243 853 761,09 грн., за 2016 рік - 206 132 759,87 грн.); по Ганнівському родовищу на суму 151 330 174,06 грн. (за 2014 рік - 14 889 007,68 грн., за 2015 рік - 68 359 644,25 грн., за 2016 рік - 68 081 522,13 грн.);
5) перевіркою повноти визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлено порушення в частині неподання податкових декларацій, не обчислення, не утримання та не перерахування, заниження сум податку, а саме: Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області - порушення ПрАТ "ПІВНГЗК" вимог підпунктів 266.3.1, 266.5.1, 266.6.1, 266.7.5 пунктів 266.3, 266.5, 266.6, 266.7 статті 266 Податкового кодексу та Рішення Криворізької міської ради від 31.01.2015 №3277, а саме: не подання податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік до Криворізької північної ОДПІ за місцезнаходженням об'єктів оподаткування по Тернівському та Жовтневому районам м. Кривого Рогу; не обчислення, не утримання та не перерахування сум податку на нерухоме майно на 2015 рік, в результаті чого донараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно на загальну суму 449 065,81 грн., в т.ч. по Тернівському району - 412 076,23 грн., по Жовтневому району - 36 989,58 грн.
Олександрійська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області - порушення ПрАТ "ПІВНГЗК" вимог підпунктів 266.3.1, 266.5.1, 266.6.1, 266.7.5 пунктів 266.3, 266.5, 266.6, 266.7 статті 266 Податкового кодексу та Рішення Богданівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області від 29.01.2015 №649/6, а саме: не подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік до Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС (Петрівське відділення) за місцезнаходженням об'єктів оподаткування (с.Солдатське Петрівського району Кіровоградської області); не обчислення, не утримання та не перерахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік, в результаті донараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 16 157,99 грн.;
Буська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області - порушення ПрАТ "ПІВНГЗК" вимог підпунктів 266.3.1, 266.5.1, 266.6.1, 266.7.5 пунктів 266.3, 266.5, 266.6, 266.7 статті 266 Податкового кодексу та Рішення Милятинської сільської ради Буського району Львівської області від 23.01.2015 №519, а саме: не подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік до Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області; не обчислення, не утримання та не перерахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік, в результаті чого донараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 115 322,68 грн.;
Генічеська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області - порушення ПрАТ "ПІВНГЗК" вимог підпунктів 266.3.1, 266.5.1, 266.6.1, 266.7.5 пунктів 266.3, 266.5, 266.6, 266.7 статті 266 Податкового кодексу та Рішень Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області №1103 від 27.01.2015 р., №89 від 29.01.2016 р., а саме: не подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік до Генічеській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області за місцезнаходженням об'єктів оподаткування; не обчислення, не утримання та не перерахування сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015рік, в результаті чого донараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно на загальну суму 226 500,78 грн.; заниження (недоплата) податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, в результаті чого донараховано (збільшено) грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно на загальну суму 82 754,93грн.;
6) п.257.5 ст.257 Податкового кодексу, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України: за ІV квартал 2015 року у розмірі 4 078,36 грн. по строку сплати 19.02.2016 року; за січень 2016 року у розмірі 1 541,09 грн. по строку сплати 03.03.2016 року; за лютий 2016 року у розмірі 1 541,09 грн. по строку сплати 31.03.2016 року;
7) пп. 255.11.2, пп.255.11.10 п.255.11 ст.255 Податкового кодексу, в результаті чого ПрАТ "ПІВНГЗК":занижено суму рентної плати (збору) за спеціальне використання води на 334,24 грн., в тому числі: ІІ квартал 2014 року - 123,71 грн.; ІІІ квартал 2014 року - 5,76 грн.; ІV квартал 2014 року - 13,70 грн.; І квартал 2015 року - 178,71 грн.; ІІ квартал 2015 року - 2,98 грн.; ІІI квартал 2015 року - 6,69 грн.; ІV квартал 2015 року - 2,69 грн.;завищено суму рентної плати (збору) за спеціальне використання води на 35,78 грн., в тому числі: І квартал 2014 року - 7,65 грн.; І квартал 2016 року - 0,79 грн.; ІI квартал 2016 року - 2,97 грн.; ІII квартал 2016 року - 12,99 грн.; ІV квартал 2016 року - 11,38 грн.;
8) підпункт "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу, в результаті чого не відображено в податковому розрахунку ф. №1-ДФ за ІV квартал 2014 суму нарахованого (сплаченого) доходу, а також суми утриманого з них податку.
9) п.9 прим.5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2464 та пп.6 п. 3 р. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 20.04.2015 №449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953), в результаті чого ПрАТ "ПІВНГЗК" нараховано та сплачено єдиний внесок не в повному обсязі за вересень 2015, із застосуванням понижуючого коефіцієнту, а в грудні 2015 донараховано 3 268 635,25 грн. за вересень 2015;
10) ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та Постанови правління Національного банку України від 20.08.2014 №515 "Про врегулювання ситуації на валютному ринках України" у ПрАТ "ПІВНГЗК" встановлено несвоєчасне надходження виручки в іноземній валюті на суму 70,00 дол. США по строку 11.02.2015;
11) п.2.6, 2.11 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 в результаті чого: до книг обліку розрахункових операцій (КОРО) не обліковано готівкові кошти на загальну суму 2 393,87 грн.; проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів у сумі 300,00 грн.;
12) п.44.10 п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
З матеріалів справи слідує, що позивач, не погоджуючись з висновками перевірки, до ОСОБА_1 управління Офісу ВПП ДФС надав письмові заперечення від 03.07.2017р., але 20.07.2017 р. отримав висновок СДПІ з ОВП «Про результати розгляду заперечень» від 19.07.2017 , де встановлено, що висновки акту перевірки є правомірними.
Крім того, судом встановлено, що на підставі акту перевірки відповідачами прийняті податкові повідомлення – рішення, а саме: форми "Ш" від 21.07.2017р. №0005894616; форми "Ш" від 21.07.2017р. №0005904616;форми "Р" від 21.07.2017р. №0006004616;форми "Р" від 21.07.2017р. №0005804617; форми "ПС" від 21.07.2017р. №0005954616; форми "В4" від 21.07.2017р. №0004834617; форми "В1" від 21.07.2017р. №0004804617; форми "Р" від 21.07.2017р. №0004784617; форми "ПС" від 21.07.2017р. №0005834617; форми "Д" від 21.07.2017р. №0005944617; форми "С" від 21.07.2017р. №0006044618; форми "Р" від 21.07.2017р. №0001381405; форми "ПС" від 21.07.2017р. №0001391405; форми "ПС" від 24.07.2017р. №0009841306; форми "ПС" від 24.07.2017р. №0009911421; форми "ПС" від 24.07.2017р. №0009921421; форми "Р" від 24.07.2017р. №0009931421; форми "Р" від 24.07.2017р. №0009941421; форми "Р" від 24.07.2017р. №0009971421; форми "Р" від 24.07.2017р. №0009981421; форми "ПС" від 24.07.2017р. №0000171400; форми "Р" від 24.07.2017р. №0000161400; форми "ПС" від 26.07.2017р. №0002201422; форми "Р" від 26.07.2017р. №0002191422.
Оскарживши до Державної фіскальної служби України податкові повідомлення – рішення, скарга позивача залишена без задоволення.
Як слідує з акту перевірки від 15.06.2017 року,згідно даних ДПІ (ОДПІ, МДПІ), інших регіонів, інформаційних систем ДФС, податкової звітності, та інших джерел інформації, перевіркою встановлено проведення операцій з контрагентами - постачальниками, які не виконують свої податкові зобов'язання, не мають правових зв'язків по операціях з реалізації (продажу) товарів (послуг) на ПРАТ «Електромашпромсервіс», МПП «Норма», ПП «БВГ», ТОВ «Пріскомінфо-юг», ТОВ «Енергопромсервіс», ТОВ «завод бурової техніки ДСД», ТОВ "Сервісмонтаж», ТОВ «Теплоконтроль», ТОВ «Крост», ПП «Спецконтакт», ТОВ «ТД «НВА Україна», ТОВ «БВК Спецремонт» ПРАТ «НВДЦ», ТОВ «В.М», ТОВ «Ексімтрейд», ТОВ «Реммаркбуд», ТОВ «Альфатекс», ТОВ «Вуглетехнік», ТОВ «ДНК-Холдінг», ТОВ «ВО «Підйомспецтехніка», ТОВ «Сокол-КР», ТОВ «ССМ-Україна», ТОВ «Криворіжспецремтранс», ТОВ «Каскад-КР», ТОВ «Альянс енерго трейд», ТОВ «Хімтрейд-Універсал», ТОВ «Дніпротехсервіс», ТОВ «ТД «Одесакабель», ПП «Альянс – запчастина», ТОВ «ВКО «Східтрансмаш», ТОВ «Мастерпайп Україна», ТОВ «Профтехінструмент», ТОВ «Торгсервіс», ТОВ «Ремекскаватормаш», ПВП «Інструмент – сервіс», ТОВ «Полімертехнологія», ПП «Традстройінвест КР», ТБ «Дніпро», ТОВ «Компанія Укрпромснаб», ТОВ «Желдорснаб», ТОВ «НВО «Точмашашенерго», ТОВ «Тиамат», ТОВ «Шляхпостач КР», ТОВ «Криворіжремспецтранс», ТОВ «Рембудколія», ТОВ «Донецька електро – інструментальна компанія», ТОВ «Горлівський електромеханічний завод», ТОВ «Промімпекс», ТОВ «Терні-сервісмонтаж», ТОВ «Кластер-Укрмаш», ТОВ «Прогрессор», ТОВ «Промспецбуд», ТОВ «Шляхбуд КР», ПАТ «Криворіжаглобуд», ТОВ «Крафт електрик», ТОВ «Теплоконтроль», ТОВ «Електробудмонтаж», ТОВ «Торгівельний будинок – світлотехніка», ТОВ «Медпром», ТОВ «Автопромтрейд», ПП «СМЮ плюс», ПП «Світекс», ТОВ «Ексімтрейд» згідно ОСОБА_1 документальної позапланової виїзної перевірки СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 19.01.2015 №2/28-01 -51 -03/00191023; ТОВ «ДНК-холдінг», ТОВ «Техно-бізнес», ТОВ «Шляхбуд КР» згідно ОСОБА_2 позапланової виїзної перевірки СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 13.07.2015 за №8/28-01-5-1-03/00191023; ТОВ «Шляхпостач КР», ТОВ «Промспецбуд», ПП «Альянс – запчастина», ТОВ «Рембуд колія», «Шляхбуд КР», ТОВ «Криворіжремспецтранс», ПАТ «Електромашпромсервіс», ТОВ «Промгідротехбуд», ПП «Спецконтакт», ТОВ «Лінксервіс», ТОВ «Ремекскаваторгмаш», ТОВ «ТПК Памір» згідно ОСОБА_2 документальної позапланової виїзної перевірки СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 28.03.2016 за №8/28-01-51-03/00190905.
Відповідно ч.1 ст, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. При цьому господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі позивача.
Як слідує з акту перевірки, позивачем порушено п.134.1 ст. 134 ПК України, оскілки не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з його контрагентами. Але суд зазначає, що в додатках до акту перевірки надано перелік первинних документів, а в акті перевірки контролюючим органом не наведено фактів, доказів, чому зроблений такий висновок. Тому суд вважає, що такі висновки відповідача є безпідставними.
Крім того, з акту перевірки слідує, що під час перевірки враховано акти позапланових перевірок від 19.01.2015 р. та від 28.03.2016 р.
Однак, постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 25.05.2015 р. по справі № 804/4998/15 податкові повідомлення – рішення, прийняті на підставі акту перевірки № 2/28-01-51-03/00191023 від 19.01.2015 р. – визнані протиправними та скасовані, ухвалами ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 01.07.2015 р. та Вищого адміністративного суду України від 19.01.2016 р. постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 25.05.2015 р. залишена без змін.
Крім того, постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 02.11.2016 р. по справі № 804/5474/16 податкові повідомлення – рішення, прийняті на підставі акту перевірки № 8/28-01-51-03/00191023 від 28.03.2016 р. – визнані протиправними та скасовані, ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 р. постанова ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 02.11.2016 р. залишена без змін.
Також , з акту перевірки слідує, що податковим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій виходячи з відсутності факту підтвердження реалізації по ланцюгу продажу / придбання між сумнівними підприємствами – постачальниками, але суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно статті 61 Конституції України – відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач, який, не знаючи про певні порушення податкового законодавства своїми контрагентами, та, здійснивши реальні господарські операції, не повинен притягуватися до відповідальності.
Відповідно листа ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р., не є обов’язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов’язань недійсними правочинами, що укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Для правомірного формування податкового кредиту необхідна наявність документів, підтверджуючих факт господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як слідує з акту перевірки, описуючи загальні норми податкового законодавства, закону про бухгалтерський облік, нормативних актів, порядків, положень та інструкцій, контролюючий орган не вказав конкретного посилання, що, саме, порушено позивачем. Крім того, зазначаючи про ненадання переліку документів до перевірки, не вказав, конкретно, які, саме, документи не надано та по яким, саме, господарським операціям, хоча в переліку документів, доданих до акту, зазначено про наявність таких документів, та що підтверджується реєстрами прийому – передачі, що були оформлені під час надання перевіряючим первинних та додаткових документів.
Також суд зазначає, що як в акті перевірки контролюючим органом, так і в судовому засіданні представниками відповідачів не наведено конкретних фактів та доказів, на підставі чого зроблено висновок про нереальність господарських операцій з контрагентами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що не заперечується і відповідачем, наявний факт перерахування ПРАТ «ПІВНГЗК» коштів на розрахункові рахунки контрагентів, що підтверджується виписками банківських установ та платіжними дорученнями та означає рух активів позивача.
Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною юридичною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 200.1 ст.200 ПК Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.1 ст.198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 Кодексу).
З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з акту перевірки, висновки про нереальність господарських операцій є не необґрунтованими, зробленими на припущеннях, а відповідно, не доведеними.
Щодо відсутності товаро – транспортних накладних, залізничних накладних, заявок, подорожних листів суд апеляційної інстанції зазначає, оскільки відповідно договорів позивач не пов'язаний з обов’язком перевозити товар, вимагати надання ТТН не є правомірним. Крім того, ТТН та залізничні накладні є обов’язковими для оподаткування операцій за договорами перевезення. Як вбачається з матеріалів справи до перевірки було надано журнали ввозу, вивозу ТМЦ через КПП позивача, що підтверджується актами прийому – передачі документів, наданих до перевірки.
Щодо ненадання належним чином оформлених сертифікатів якості ТМЦ, суд зазначає, що сертифікат якості не відноситься до первинних документів, оскільки не фіксує факт здійснення господарських операцій та не використовується в бухгалтерському та податковому обліках.
Згідно ухвали ВАСУ від 24.04.2013 р. по справі № К/800/7466/13, сертифікати (посвідчення) якості не належать до документів, зберігання та надання яких під час перевірок передбачене правилами податкового обліку, а тому їх ненадання на вимогу контролюючого органу не може свідчити про їх відсутність на час одержання товару. А відповідно ухвали ВАСУ від 22.10.2014 р. по справі № К/800/30053/14 «за відсутністю належних доказів, доводи про безтоварний характер господарських операцій з посиланням на відсутність товарно – транспортних накладних та сертифікатів якості є безпідставним.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем було надано до перевірки сертифікати та паспорти якості на більшість ТМЦ, що підтверджується актами приймання – передачі документів, наданих до перевірки.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, отже, головною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Судом були досліджені первинні документи, що стосуються господарської діяльності позивача з його контрагентами та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними.
Відповідно до пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу дивідендами є платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Підпунктом 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу встановлено, що корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із ч. 5 ст. 87 Господарського кодексу прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.
Згідно із частиною першою статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» - дивідендом є частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Як передбачено частиною другою статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. При цьому, рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства. (ч.3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Пунктами 12, 15 частини другої статті 33 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів віднесено розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом. Згідно з розділом 9 "Прибуток і збиток" Статуту ПРАТ "ПІВНГЗК" прибуток Товариства визначається у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Пунктом 9.2. Статуту ПРАТ "ПІВНГЗК" передбачено, що дивіденди - частина чистого прибутку Товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію. Товариство здійснює виплату дивідендів виключно за рішенням Загальних зборів акціонерів Товариства у порядку, передбаченому цим Статутом та рішеннями Наглядової ради Товариства. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку минулих років в розмірі, встановленому рішенням Загальних зборів Товариства. Тобто, згідно чинного законодавства та установчих документів ПРАТ "ПІВНГЗК" загальними зборами акціонерів встановлюється розмір та порядок виплати дивідендів.
Судом встановлено, що згідно протоколів загальних зборів акціонерів були прийняті наступні рішення з виплати дивідендів:
- в березні 2010 р. загальними зборами акціонерів ВАТ "ПІВНГЗК" затверджено звіт про результати фінансово-господарської діяльності ВАТ "ПІВНГЗК" за 2009 рік та розглянуто питання щодо розподілу прибутку за результатами діяльності Товариства за 2009 рік та нерозподіленого прибутку минулих років, а також про нарахування дивідендів, та затверджено порядок розподілу прибутку, отриманого Товариством у 2009 році в сумі 1 246 471 318,15грн. і нерозподіленого прибутку минулих років у сумі 4 368 045 741,18 грн. направити на виплату дивідендів акціонерам ВАТ "ПІВНГЗК";" про що складено протокол № 1 від 31.03.2010 р.;
- в березні 2011р. загальними зборами акціонерів ВАТ "ПІВНГЗК" затверджено звіт про результати фінансово-господарської діяльності ВАТ "ПІВНГЗК" за 2010 рік та розглянуто питання щодо розподілу прибутку за результатами діяльності Товариства за 2010 рік та нерозподіленого прибутку минулих років, а також про нарахування дивідендів та затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого Товариством у 2010 році в сумі 2 645 183 184,98 грн., та нерозподіленого прибутку минулих років у сумі 553 004 561,63 грн. і направити на виплату дивідендів акціонерам ВАТ "ПІВНГЗК", про що складено протокол № 1 від 25.03.2011р;
- в квітні 2012 р. загальними зборами акціонерів затверджено звіт про результати фінансово-господарської діяльності ВАТ "ПІВНГЗК" за 2011 рік та розглянуто питання щодо розподілу прибутку за результатами діяльності Товариства за 2011 рік та нерозподіленого прибутку минулих років, а також про нарахування дивідендів та затверджено наступний порядок розподілу прибутку, отриманого Товариством у 2011 році в сумі 6 161 524 000,00 грн. направити на виплату дивідендів акціонерам ВАТ "ПІВНГЗК", 87 628 519,44 грн. залишити нерозподіленими, про що складено протокол № 1 від 19.04.2012;
- в квітні 2013 року, 31.03.2014 р. та 31.03.2015), загальними зборами акціонерів рішення про виплату дивідендів не приймалось, чистий прибуток отриманий Товариством у 2012 році у розмірі 3 534 477 100,57 грн., у 2013 році у розмірі 4 441 637 878,39 грн. та у 2014 році у розмірі 1 545 665 451,65 грн залишено нерозподіленим, привілейовані акції Товариством не випускались, дивіденди за привілейованими акціями не нараховувалися та не виплачувалися, про що складено протоколи відповідно № 1 від 18.04.2013р., № 2 від 31.03.2014 та № 1 від 31.03.2015.
Крім того, загальними зборами затверджено порядок виплати дивідендів акціонерам:
- юридичним та фізичним особам, що є резидентами України, дивіденди виплачуються в національній грошовій одиниці - гривні шляхом перерахування на поточні рахунки, відкриті в банках України, пропорційно їх частці у статутному капіталі на дату складення переліку;
- юридичним та фізичним особам, що є нерезидентами України, дивіденди виплачуються або в національній грошовій одиниці - гривні на інвестиційні рахунки в уповноважених банках України або в іноземній валюті (долари США, євро) на інвестиційні рахунки в уповноважених банках України за офіційним курсом Національного банку України на дату прийняття рішення про виплату дивідендів пропорційно їх частці у статутному капіталі на дату складення переліку. Таким чином, зобов'язання з виплати дивідендів акціонерам - нерезидентам обліковуються в бухгалтерському обліку в іноземній валюті.
Суд встановив, що ПРАТ "ПІВНГЗК" складало фінансову звітність відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - згідно ст. 121 Закону України про облік. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті до 2015 року визначалось відповідно п. 153.1 ст. 153 ПКУ. Прибуток або збиток від перерахунку курсових різниць за валютними коштами відповідно чинного законодавства у податковому обліку включалися до доходів/витрат платника податку.
За таких обставин, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем п.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу є необґрунтованим та безпідставним.
Крім того, судом встановлено, що 07.11.2014 р. укладено договір поставки № 1507 з ТОВ "УКР ІНКОМ", на підставі чого здійснювалася реалізація двигунів. На підтвердження виконання даного договору до перевірки позивачем надано первинні документи: рахунок № 90076790 від 14.11.2014 на загальну суму 120 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 000,00 грн.; накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей №80473897 від 14.11.2014 року - передача двигунів КТА-50С б/в в кількості 4 штуки; податкова накладна № 1211001 від 12.11.2014, зареєстрована ПРАТ "ПІВНГЗК" в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, акти на оприбуткування демонтованих товарно-матеріальних цінностей, отриманих при проведенні ТОиР, капітальний ремонт (походження ТМЦ); прибуткові ордери, що підтверджують факт оприбуткування демонтованих двигунів на складі; виписку банку, що підтверджує факт отримання коштів по платіжному документу №4500073852 від 12.11.2014 (передплата), які долучені до матеріалів справи та досліджені судом.
З матеріалів справи слідує, що господарська операція з реалізації двигунів на адресу ТОВ "УКР ІНКОМ" підтверджується пакетом первинних документів, що наводиться в акті перевірки без ознак фіктивності і доказів нереальності даної господарської операції. Ні в акті під час перевірки, а ні під час слухання справи в суді відповідачем не доведено порушення позивача в цій частині, а тому посилання на порушення вимог п. 135.1, пп.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України щодо донарахування доходу в розмірі 120 000 грн є безпідставним та не обґрунтованим належним чином.
Також судом встановлено, що17.03.2015 р. з ТОВ «Гранд Прайс» укладено договір № 294 на підставі чого здійснювалася реалізація двигунів. На підтвердження виконання даного договору до перевірки надано первинні документи: рахунки від 27.03.2015 на загальну суму 290 655,84 грн., у т.ч. ПДВ 48 442,64 грн.; накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей від 27.03.2015 року - передачу двигунів КТА-50С б/в та двигунів дизельних в загальній кількості 10 штук; податкова накладна від 23.03.2015, зареєстрована ПРАТ "ПІВНГЗК" в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, акти на оприбуткування демонтованих товарно-матеріальних цінностей, отриманих при проведенні ТОиР, капітальний ремонт (походження ТМЦ); прибуткові ордери, що підтверджують факт оприбуткування демонтованих двигунів на складі; виписку банку, що підтверджує факт отримання коштів по платіжному документу №15000000970 від 23.03.2015 (попередня оплата).
З матеріалів справи слідує, що господарська операція з реалізації двигунів на адресу ТОВ «Гранд Прайс» підтверджується пакетом первинних документів, які наводяться в акті перевірки без ознак фіктивності і доказів нереальності даної господарської операції. Ні в акті під час перевірки, а ні під час слухання справи в суді відповідачем також не доведено порушення позивача в цій частині, а тому посилання на порушення вимог п. 134.1, пп.134.1.1 ст. 135 ПК України щодо донарахування доходу в розмірі 290 656 грн є безпідставним та не обґрунтованим належним чином.
Згідно п.137.10 ст. 137 ПКУ суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Але з матеріалів справи вбачається, що товари (роботи, послуги), отримані ПРАТ "ПІВНГЗК" від контрагентів-постачальників, отримані на підставі договорів поставки/купівлі-продажу, що передбачають компенсацію вартості товарів.
Відповідно пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ: безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
З матеріалів справи слідує, що операції з переліченими в ОСОБА_1 контрагентами здійснювались на підставі укладених договорів, де однією з умов зазначена є оплата ТМЦ. Крім того, на підтвердження виконання договорів до перевірки надано договори поставки та банківські виписки, що підтверджують оплату за поставлені товари, в зв’язку з чим відсутні підстави, що підтверджували б порушення позивачем пп.135.5.4 ст. 135, п.137.10 ст. 137 ПКУ.
Крім того, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки в ОСОБА_1 перевірки відсутні зауваження до податкових накладних по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками щодо порушення норм ст. 201 ПКУ та діючого Наказу Мінфіну №957 від 22.09.2014 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" , на підставі п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ , ПРАТ "ПІВНГЗК", правомірно включив в податковий кредит суми ПДВ по податковим накладним контрагентів.
Також з акту перевірки слідує, що контролюючий орган не вказав під час перевірки, які, саме, первинні документи, що підтверджують господарські відносини з контрагентами, не були дані до перевірки або які з наданих паперових носіїв є дефектними.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин - це діяльність гірничодобувного підприємства, що охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.
Корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (пп.14.1.91 Податкового кодексу).
З 01.04.2014 року до пп.14.1.150 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу внесені зміни щодо визначення терміну "первинна переробка". Так, відповідно із пп.14.1.150 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу (в редакції яка діяла з 01.04.2014 по 01.01.2015), первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).
Відповідно пп.14.1.112 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу, мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.
Як встановлено судом, Кінцевою продукцією ПРАТ "ПІВНГЗК" є: залізорудний концентрат ( із вмістом заліза 66%) та котуни (вміст заліза 60,3% і 63,5%).
Відповідно ПК України об'єкт оподаткування - обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин, в тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що проводиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; а також обсяг товарної продукції гірничого підприємства, видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності з вибудовування корисних копалин з відходів гірничого виробництва, в тому числі обсяг мінеральної сировини що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл».
Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин - діяльність гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин; а первинна переробка включає, лише, сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно фазового стану, кристалохімічної структури.
Також судом встановлено, що не належить до первинної переробки сировина, яка збагачена фізико – хімічним методом з якісною зміною мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно – фазового стану, кристалохімічної структури та продукція, що пройшла операції агломерації (грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію та збагачення фізико – хімічними методами».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є гірничозбагачувальним комбінатом, яке поєднує в собі кілька виробництв: добувне, подрібнювальне, збагачувальне та обкочувальне. Продукцією добувного виробництва є добута залізна руда; подрібнювального – подрібнена залізна руда, збагачувального – концентрат та обкочувального – котуни. Кожне виробництво може бути окремим підприємством зі своїм видом кінцевої продукції.
Крім того, судом встановлено, що залізорудні котуни і агломераційний концентрат залізної руди є кінцевими продуктами виробництва позивача, і для їх виготовлення позивач здійснює повний технологічний комплекс заходів за рахунок значних витрат комбінату, в зв’язку з чим залізорудні котуни і агломераційний концентрат залізної руди не можуть бути визначені як об’єкт рентної плати за користування надрами.
Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 10.07.2017 р. по справі № 804/3887/17, залишеною без змін ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 31.10.2017 р. визнана недійсною індивідуальна податкова консультація ДФС України, викладена в листі «Про надання податкової консультації» від 28.04.2017 р. № 9419/6/99-99-12-03-04-15, де зазначено, що « об’єктом оподаткування є обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у тому числі тієї, що пройшла стадію первинної переробки (переробку кварцитів до роздробленої руди, а не проведення переробки до магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для вигодування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини – залізної руди, що складається з витрат на видобування та первинну переробку в розумінні п. 14.1.15 ст. 14 ПК України та з урахуванням правил розрахунку, передбачених п.п. 252.7.2, 252.12,252.14 та 252.16 ст. 252 ПК України».
Крім того, відповідно експертного висновку «Криворізького національного університету» № 01/01-303/3 від 13.05.2013 р., що надавався до перевірки, анологічного висновку ПАТ «Механобрчормет», викладеному в листі № 1983/21 від 22.06.2017 р. «процес збагачення магнетитових кварцитів на комбінаті позивача розподіляється на два основних види: первинне (попереднє) та глибоке; для технологічних схем гірничо – збагачувальних комбінатів характерне глибоке збагачення, під час чого відбуваються зміни мінеральної форми корисних копалин, їх кристалохімічної структури, тобто процеси, які не включаються до визначення первинної переробки підпунктом 14.1.150 ПК України.
В зв’язку з вищевикладеним, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що донарахування рентної плати за користування надрами, штрафних санкцій відповідачем здійснено безпідставно та незаконно, з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПКУ, за принципом стабільності зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Згідно з п. 10.2 ст. 10 ПКУ місцеві ради установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Відповідно з п. 10.3 ст. 10 ПКУ місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Таким чином, встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для місцевої ради не є обов'язковим.
Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп.12.3.5 ПКУ).
Таким чином, суд вважає донарахування податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості за 2015 рік неправомірним.
Судом встановлено, що згідно пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ Рішенням Щасливцівської сільської ради №1216 від 06.07.2015 року встановлені ставки місцевих податків, у тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які були використані ПРАТ "ПІВНГЗК" при нарахуванні зазначеного податку за 2016 рік. Отже, донарахування податковим інспектором податку на нерухоме майно по об'єктам нежитлової нерухомості в с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області по ставкам, встановленим рішенням Щасливцівської сільської ради №89 від 29.01.2016р. є неправомірним, так як застосування ставок, затверджених у періоді після 15.07.2015 року і до 15.07.2016 року, можливе, лише, при розрахунку податку за 2017 рік.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності донарахування позивачу податку на майно(в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об’єктів нежитлової нерухомості за 2015 рік.
Судом встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнював календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257); у податковому (звітному) періоді платники рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України сплачували авансові внески з рентної плати у податковому (звітному) періоді до 30 числа кожного місяця (у лютому - до 28 або 29 числа). Розмір таких авансових внесків складався з однієї третини суми податкових зобов'язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) період.
Відповідно п. 257.4 ст. 257 ПК України позивачем перераховано до бюджету авансові платежі з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 4 квартал 2015 року платіжними дорученнями: НОМЕР_18 від 29.10.2015 р. на суму 1 359,45 грн.; НОМЕР_19 від 27.11.2015 р. на суму 1 359,45 грн.; НОМЕР_20 від 28.12.2015 р. на суму 1 359,45 грн.
Під час подання звітної податкової декларації з рентної плати за ІV квартал 2015 від 09.02.2016 р. ПРАТ "ПІВНГЗК" узгодило суму грошового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за ІV квартал 2015 у розмірі 4078,36 грн.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням сплачених авансових внесків, на момент подання податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 4 квартал 2015 року податкове зобов'язання ПРАТ "ПІВНГЗК" фактично сплачене, за винятком суми 0,01 грн., яку своєчасно 28.01.2016 року перераховано до бюджету.
Під час розгляду справи, встановлено, що при декларуванні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за 4 квартал 2015 року позивачем допущена помилка, що виправлено поданням уточнюючої декларації з рентної плати за ІV квартал 2015.
Як слідує з акту перевірки, відповідачем не враховувалося фактичне перерахування коштів протягом 4 кварталу 2015 року на спеціальні розрахункові рахунки казначейства як сплата податкового зобов'язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а враховуються платежі, перераховані за наступні податкові періоди та уточнююча декларація.
Згідно п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, з акту перевірки слідує, що до книг обліку розрахункових операцій (КОРО) "не обліковані" готівкові кошти на загальну суму 2 393,87 грн. Тобто інспектор зробив висновок про те, що ПРАТ "ПІВНГЗК" порушило п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки не здійснювало облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а саме в розділі 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" книги обліку розрахункових операцій відсутні записи за 3 дні.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не взято до уваги той факт, що всі Z-звіти касир роздруковував кожного дня та вклеював їх в КОРО.
Окрім того, податковим органом незаповнення розділу 2 "Облік руху готівки та сум розрахунків" КОРО було кваліфіковано як неоприбуткування готівки. У свою чергу, суд звертає увагу, що законодавство не дозволяє кваліфікувати таке діяння як неоприбуткування готівки. Відповідальність за порушення при використанні РРО встановлені Законом України про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
ОСОБА_3 не передбачає відповідальності за невнесення запису до КОРО у разі наявності вклеєного Z-звіту. Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки встановлена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки". Відповідно до абз. 3 ст. 1 Указу у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми. Відтак слід дійти висновку, що Указ під не оприбуткуванням розуміє оприбуткування готівки несвоєчасно або неповно. Поняття "оприбуткування" наведено в п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004. Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Таким чином, облік в КОРО здійснюється на основі даних РРО, а саме на підставі Z-звіту, в зв’язку з чим роздрукування касового чека при проведенні розрахункової операції, а в кінці дня виконання Z-звіту – може вважатися оприбуткуванням готівки.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підтвердженням оприбуткування готівкових коштів можуть бути: роздруковані у день надходження до каси готівки і підклеєні Z-звіти у КОРО; відповідність суми готівкових коштів за результатами Z-звіту сумі готівкових коштів, визначеній в касових документах; наявність прибуткових касових ордерів, що також підтверджують день надходження готівки до каси платника податку.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що платник податку не мав на меті ухилитися від сплати обов’язкових платежів до державного бюджету.
Статтею 71 КАС України, що діяв на момент винесення постанови судом першої інстанції, передбачено, що « 1.Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
2.В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».
Крім того, судом встановлено, що при подачі апеляційних скарг Офіс великих платників податків ДФС та Головне управління ДФС у ОСОБА_1 просили відстрочити сплату судового збору за подачу апеляційних скарг до прийняття рішення, в зв’язку з чим необхідно стягнути на користь державного бюджету судовий збір з Офісу великих платників податків ДФС - 10 847 683,58 грн та з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - 12 974 302,09 грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову суду – залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 315 ч.1 п.1, 316,321,322 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління ДФС у Львівській області, Головного управління ДФС у Херсонській області - залишити без задоволення.
Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 08.12.2017 р. – залишити без змін.
Стягнути з Офісу великих платників податків ДФС на користь державного бюджету судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 10 847 683,58 грн.
Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь державного бюджету судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 12 974 302,09 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Повний текст постанови виготовлено 19.06.2018 р.
Головуючий суддя: Л.А. Божко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: О.М. Лукманова
